Постанова № 32220959, 26.06.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2013 року Справа № 811/701/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Побочій О.В. та представників:

позивача: Суржка О.І.

відповідача: Бобуха С.А.

розглянув адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «АС Партнер»доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПСпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000100222 та №0000110222 від 23.01.2013 року, - ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «АС Партнер» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2013 року №0000100222 яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 566363,00 грн., в тому числі 377575,00 грн. за основним платежем та 188788,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000110222 яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 594681,00 грн., в тому числі 396454,00 грн. за основним платежем та 198227 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Дім буд - Плюс» за період з 01.09.2012 року по 31.10.2012 року.

Висновки відповідача щодо необхідності визначення грошового зобов'язання ґрунтуються на тому, що формування позивачем податкового кредиту та валових витрат на підставі первинних документів виписаних вищевказаним контрагентом, є неправомірним оскільки господарські операцій проведені на підставі нікчемного правочину. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, вказує, що господарські операції з ПП «Дім буд - Плюс» підтверджені належним чином складеними документами бухгалтерського та податкового обліку, а тому висновки відповідача є незаконними.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач вимоги позову не визнав та просив суд відмовити в задоволені позову виходячи з обставин викладених в запереченні на позов (Т.1 а.с.40-43).

В судовому засіданні 26.06.2013 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 01.07.2013 року.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Дім буд - Плюс» за період з 01.09.2012 року по 31.10.2012 року.

Підставою призначення перевірки став наказ начальника Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 27.12.2012 року №2789 (Т.1 а.с.54).

Передумовою винесення наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки стало направлення запиту до ПП «АС Партнер» про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Дім буд - Плюс» за період вересень 2012 року. (Т.1 а.с.56).

Результати перевірки оформлені Актом №4/22-2/37867510 від 09.01.2013 року (Т.1 а.с.5-21).

В ході перевірки встановлено порушення:

- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 396454,00 грн., в тому числі за 2-3 квартал на суму 396454,00 грн.

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 377575,00 грн. в тому числі:

- за вересень 2012 року на суму ПДВ - 115489,00 грн.;

- за жовтень 2012 року на суму ПДВ - 262086,00 грн.;

23 січня 2013 року винесено податкові повідомлення - рішення №0000100222 (Т.1 а.с.23) яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 566363,00 грн., в тому числі 377575,00 грн. за основним платежем та 188788,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000110222 (Т.1 а.с.24) яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 594681,00 грн., в тому числі 396454,00 грн. за основним платежем та 198227 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ПП «ДімБуд-Плюс» укладалися договори поставки товару від 27 серпня 1-27/1 (Т.2 а.с.15-16), за яким згідно видаткових накладних (Т.1 а.с.125-131) товар передано покупцю та 29 серпня 2012 року було укладено договір №1-29/1 (Т.1 а.с.122-123), товар що поставлявся зазначено в специфікації №1 до договору (Т.1 а.с.124). Товар поставлений згідно видаткової накладної №9/028-4 від 28 вересня 2012 року (Т.1 а.с.121).

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Аналіз вище вказаних норм та наявність у позивача фінансово-господарських документів щодо взаємовідносин з придбання товару у ПП «Дім буд-Плюс» не ставить під сумнів реальність вчинення господарських правочинів, відомості щодо визнання їх нікчемними за рішенням суду також відсутні.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

У відповідності до пп. «а»п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, чи ні.

Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Приписами п.198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (утримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України 201.4. податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що 201.6. податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних, які виписані ПП «Дім буд-Плюс» в результаті придбання товару за вище вказаними договорами, що і стало підставою для формування податкового кредиту позивачем (Т.1 а.с.133-239).

Всі виписані податкові накладні відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних станом на 09 місяць 2012 року включно (Т.2 а.с.57-59).

Щодо розрахунку позивачем за поставлений товар, суд приходить до наступних висновків.

За договором №1-27/1 від 27 вересня 2012 року з ПП «Дім буд-Плюс» розраховувався ОСОБА_3, що вбачається з договору поручництва №3-02 від 03 вересня 2012 року.

Згідно ч.1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Громадянин ОСОБА_3 розрахувався з ПП «Дім буд-Плюс» за зобов'язання ПП «АС Партнер», що підтверджується актами виконаних робіт (Т.1 а.с.80-120), розрахунок проведено шляхом списання заборгованості ПП «Дім буд-Плюс» перед ОСОБА_3 за договором позики №8/01 від 01 серпня 2012 року (Т.2 а.с.20), кінцевий розрахунок підтверджується угодою від 28 вересня 2012 року (Т.2 а.с.22-23).

За договором №1-29/1 від 03 вересня 2012 року з ПП «Дім буд-Плюс» розрахувалася ОСОБА_4, що вбачається з договору поручництва №3-01 від 03 вересня 2012 року.

Громадянка ОСОБА_4 розрахувалася з ПП «Дім буд-Плюс» за зобов'язання ПП «АС Партнер», що підтверджується прибутковими касовими ордерами (Т.2 а.с.29-43), розрахунок відбувся шляхом списання заборгованості ПП «Дім буд-Плюс» перед ОСОБА_4 за договором позики №8/06 від 06 серпня 2012 року (Т.2 а.с.19), кінцевий розрахунок підтверджується угодою від 28 вересня 2012 року (Т.2 а.с.21).

Позивачем в судовому засідання надано розрахунок поточної кредиторської заборгованості ПП «АС Партнер» станом на 01.04.2013 року, з якого вбачається, що позивач має заборгованість перед ОСОБА_3 в сумі 2409,9 тис.грн., та ОСОБА_4 в сумі 812,5 тис.грн.

Такий порядок розрахунку боржника перед кредиторами не заборонений чинним законодавства, а тому є законним та допустимим.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 23.01.2013 року №0000100222.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 23.01.2013 року №0000110222.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 2294,00 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 01.07.2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник