Постанова № 32220819, 27.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2013 р. Справа № 907/84/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желіка М. Б. Кузя В. Л.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників:

від прокуратури - Куцик В.Б.,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Закарпатської області від 29.03.2013 року

у справі № 907/84/13-г

за позовом Прокурора Мукачівського району в інтересах держави в особі Івановецької сільської ради, с. Іванівці, Мукачівського району

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Клячаново, Мукачівського району

про стягнення 113 997,33 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.03.2013 року у справі 907/84/13-г позов Прокурора Мукачівського району в інтересах держави в особі Івановецької сільської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 113 997,33 грн. заборгованості задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Івановецької сільської ради (Мукачівського району, с. Іванівці, вул. Миру, 15, код 04350487) суму 113 997,33 грн. заборгованості, в т.ч. 96 174,90 грн. основного боргу, 11 785,11 грн. інфляційних втрат та 6037,32 грн. три проценти річних.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач ФОП ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення змінити, шляхом зменшення суми, що підлягає стягненню, з урахуванням строків позовної давності. При цьому, апелянт вказує на те, що дане рішення прийняте без повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, оскільки на думку відповідача, судом взято до уваги подану спільну мирову угоду, однак вона не може розцінюватись, як визнання боргу та впливати на перебіг позовної давності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Представник прокурора в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вказав що на його думку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, а відтак просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, згідно із яким, відповідно до рішення восьмої сесії п'ятого скликання від 15.06.2007р., позивач продав, а відповідач купив земельну ділянку загальним розміром 0,3005 га. для промислового використання; надана для обслуговування автомийки та готелю, що знаходиться в урочищі "Полятино" с. Клячаново Мукачівського району Закарпатської області (на земельній ділянці розміщений торгово-готельний комплекс незавершене будівництво ступінь готовності 63,7 %).

Згідно із п. 3 Договору вартість земельної ділянки становить 141 174,90 грн.; оплата здійснюється в такому порядку та строки: 25 000 грн. до 01.12.2007р., 17 355 грн. до 01.01.2008р., 19 765 грн. до 01.12.2008р., 19 765 грн. до 01.12.2009р., 19765 грн. до 01.12.2010р., 19 765 грн. до 01.12.2011р. та 19 759, 90 грн. до 01.12.2012р.

Обов'язок покупця оплатити товар за обумовленою ціною та строк передбачено ст.ст. 691, 692 ЦК України, сукупний аналіз яких вказує на право продавця вимагати від покупця оплати переданого товару в примусовому порядку у випадку прострочення.

Всупереч вищенаведеним нормам та умовам Договору купівлі-продажу відповідач, не виконав у повному обсязі взяте на себе зобов'язання по забезпеченню своєчасних розрахунків за землю, внаслідок чого в нього виник борг, який станом на день розгляду спору в суді становить суму 96 174,90 грн.

Відповідно до ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Порушення цього припису наділяє кредитора правом захищати свої майнові права у судовому порядку.

Отже, враховуючи те, що строки оплати, обумовлені сторонами в Договорі купівлі-продажу земельної ділянки минули, вимогу позивача слід визнати підставною та такою, що підлягає задоволенню судом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, слід визнати підставними і такими, що відповідають приписам ст. 625 ЦК України, похідні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 11 785,11 грн. та три проценти річних в сумі 6037,32. грн.

Окрім того, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, зазначає, що в матеріалах справи міститься мирова угода від 20 березня 2011 року, яка була підписана апелянтом та позивачем, в якій відповідач визнає факт існування боргу за договором купівлі-продажу земельної ділянки, шляхом викупу від 02.11.2007 року, інфляційних втрат та штрафних санкцій в сумі 113 997, 33 грн. Однак, згідно з наступними заявами позивач та прокурор заперечили проти затвердження мирової угоди, в зв'язку з порушенням порядку здійснення розрахунків з простроченням платежу за придбання земельної ділянки.

Щодо доводів апелянта про застосування строків позовної давності, то такі є безпідставними, оскільки на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності та обґрунтованості рішення суду, а отже заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона була подана під час розгляду справи в суді першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що така заява до суду першої інстанції не подавалась.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - відмовити.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 29.03.2013 року у справі 907/84/13-г залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 02.07.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Кузь В. Л.