Рішення № 32220597, 01.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11193/13 01.07.13Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції до Державного підприємства «Вугілля України» про стягнення 2 182, 68 грн. збитків, за участю представників позивача - Твердохліб С.М., довіреність від 27.12.2012 року, відповідача - Вовченка О.С., довіреність від 24.12.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 2 182, 68 грн. збитків за договором поставки вугілля № 111/6 від 30.12.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.07.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.07.2013 року подав письмовий відзив на позов, відповідно до якого заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (покупець) та Державним підприємством «Вугілля України» (постачальник) було укладено договір поставки вугілля №111/6, за умовами якого постачальник (відповідач) поставляє покупцю (позивач) вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в договорі. Позивач приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором. Загальна сума договору орієнтовано становить 5 788 800 000 грн. з ПДВ (п. 1.1., п. 1.2., п. 1.3. договору).

Згідно п. 2.1 договору, вугілля постачається рівномірно протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000 р. з урахуванням особливостей, передбачених договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору, тобто постачальник несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до місця призначення.

Відповідно до п. 3.1.2 договору, постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків в попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони.

Згідно п. 3.1.3 договору, постачальник зобов'язаний в період з 15 листопада по 15 березня проводити профілактичні міри, щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі (сушіння, переморожування, промаслення тощо), відповідно до ДСТУ 4083-2002.

Постачальник має право доручити виконання зобов'язань по поставці вугілля за договором третій особі - Вугледобувному підприємству, особу якого сторони погодять у додатках до договору (п. 3.2.5. договору).

Згідно з п. 5.1. договору, приймання вугілля за договором здійснюється сторонами спільно в місці надходження (на ТЕС покупця).

Пунктом 5.5 договору узгоджено, що на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля, у випадках, якщо інше не передбачено договором, розповсюджуються, зокрема, вимоги: Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. №457 та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.

Відповідно до п. 7.4. договору постачальник несе всі ризики втрати чи пошкодження вугілля до моменту здійснення його поставки у відповідності до умов цього договору.

На виконання умов договору на адресу Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" у січні-лютому 2012 року були відправлені вагони з вугіллям 67673053, 67705930, 65698085, 67377309 за залізничними накладними №53320149, 53256285, 53217239.

Згідно з п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р., основним перевізним документом є накладна, оформлена відповідно до цього статуту, яка надається залізниці відправником разом з вантажем; накладна є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.

При зважуванні вищезазначених вагонів на проміжній залізничній станції "Знам'янка" було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу масі, що вказана у провізних документах.

Відповідно до ст. 129 статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають залізничні станції. Дана норма кореспондується із п.1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.

Частиною 1 Правил складання актів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 року за № 165/3458, передбачено складання комерційних актів для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах

Згідно з ч. 3 Правил складання актів акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності; один примірник акту загальної форми додається до перевізних документів, якими згідно статуту залізниць України є накладні та інші залізничні документи на вантаж, а другий екземпляр залишається на станції, яка його склала.

Під час постачання відповідачем вугілля працівниками станції "Знам'янка" було складено акти загальної форми № 27а від 30.01.2012 року, № 28а від 30.01.2012 року, № 36а від 04.02.2012 року та комерційні акти АА022062/77/41, АА022061/76/40, АА022082/97/42, із яких випливає, що при зважуванні залізничною станцією на тензометричних вагах вантажу виявлено різницю в вазі в сторону зменшення.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

На підставі пункту 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 24.11.2000 р. №644, з позивача, як одержувача вантажу, було стягнуто кошти в сумі 2 182, 68 грн. за додаткові послуги накопичувальними картками №11020106, 04020085та переліками Тех. ПД № 0402, 1102.

Як зазначено вище, згідно з умовами договору всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару, несе відповідач.

У той же час, виявлені під час доставки недоліки усунув позивач, що завдало йому збитків, якими є понесені витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управне на сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною.

Оскільки всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару, несе відповідач, збитки понесені позивачем в сумі 2 182, 68 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Викладені вище обставини свідчать про наявність усіх елементів правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків, а отже - свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.

Доводи, викладені відповідачем у відзиві, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4; код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 1; код ЄДРПОУ 22927045) 2 182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 68 коп. збитків та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.07.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна