Рішення № 32220558, 01.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2013 р.Справа № 922/2484/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеком сіті", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Альтрон", м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

Представник позивача - Сердюк І.В. (дов. б/н від 27.06.2013р.).

Представник відповідача - Білоус С.Ю. (дов. б/н від 02.01.2013р.).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеком сіті" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Альтрон", в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором №04-10-10 від 04.10.2010 року у розмірі 94 431,20 грн., посилаючись на укладення між сторонами договору поставки, за умовами якого позивачем протягом 2012 року та січня - лютого 2013 року позивачем здійснено на користь відповідача поставки товарів на загальну суму 4 115 417,63 грн. Позивач зазначає, що відповідач не виконав свого обов*язку за договором щодо оплати товару в повному обсязі, в зв*язку з чим, станом на 17.05.2013 року згідно з актом звірки розрахунків сторін заборгованість складає 93 431,20 грн.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2013 року порушено провадження у справі №922/2484/13, розгляд справи призначено на 01.07.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 01.07.2013 року підтримує заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.07.2013 року суму заборгованості за договором визнає, через канцелярію господарського суду за вх. № 23632 від 27.06.2013р. надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, про те що даний розмір розмірі заборгованості за договором утворився внаслідок наявності у відповідача залишків нереалізованої готової продукції, у зв'язку із невиконанням плану продаж .

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

04.10.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеком сіті" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Альтрон" (покупець) укладено договір №04-10-10 .

Згідно п.2.1. договору сторонами передбачено, що за даним договором постачальник зобов'язується виробляти згідно КД покупця й передавати у встановлений термін у власність покупця продукцію, а покупець зобов*язується оплачувати поставлену постачальником продукцію.

Згідно п.4.5 договору перехід права власності й ризик втрати або пошкодження продукції відбувається в момент передачі продукції покупцю в місці поставки.

Розділом п'ятим договору, зокрема пунктами 5.1, 5.3., 5.4. договору визначено, що вартість одиниці кожного виду продукції визначена в специфікації (Додаток №3 до договору), що є невід*ємним додатком до даного договору. Загальна сума даного договору складає суму платежів по всіх поставках по ньому. Покупець оплачує вартість замовленої продукції у строк до 45-ти банківських днів з моменту підписання сторонами видаткових накладних та/або актів здачі/прийняття послуг .

Відповідно пункту 9.1. договору, вищевказаний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 року, а в частині виконання сторонами їхніх зобов'язань по ньому - до моменту належного виконання таких обставин.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору №04-10-10 від 04.10.2010 року позивач поставив відповідачеві товар по видатковим накладним №1501/13 від 15.01.2013 року на суму 35 172,00 грн., №402/13 від 04.02.2013 року на суму 49315,20 грн., №2112/12-2 від 21.12.2012 року на суму 52743,00 грн., вищевказаний товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується підписаними у двосторонньому порядку вищевказаними видатковими накладними та актом звірки взаємних розрахунків підписаного сторонами, неоплаченим залишився товар на суму 93 431,20 грн., за вказаних обставин позивач звернувся до суду з відповідним позовом .

Надаючи правову кваліфікацію вищевикладеним обставинам, господарський суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки - є господарськими зобов'язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що одним з головних обов'язків Покупця є оплата товару за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є передача продавцем майна.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши, про те, що вищевказана заборгованість за договором утворилася внаслідок наявності у відповідача залишків нереалізованої готової продукції, у зв'язку із невиконанням плану продаж .

Відповідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Станом на момент розгляду справи відповідач 93 431,20 грн. заборгованості за отриманий товар за договором поставки не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 93 431,20 грн.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем щодо поставки товару та не проведення при цьому всіх належних розрахунків відповідачем за отриманий товар, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 93 431,20 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 692, 712 ЦК України, 173,174, 181, 265 ГК України, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Альтрон" (61002, м. Харків, вул. Костамарівська, 6, код 31633037, п/р 26000799970904 в ПАТ КБ "Правекс -банк" м. Київ, МФО 380838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеком сіті" (03680, м. Київ, Солом'янський район, бульвар Івана Лепсе, буд.8, код 37107134, п/р 26009003374301 у АТ "Сведбанк", МФО 300164) - 93 431,20 грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору в сумі 1868,63 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.07.2013 р.

Суддя Попович І.М.