Рішення № 32220548, 02.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.13 р. Справа № 914/2094/13

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: Жидачівської центральної районної лікарні, м. Жидачів, Львівська область

про: стягнення заборгованості в сумі 3 528,10 грн., з яких 3 200,00грн. - сума основного боргу, 12,80грн. інфляційних втрат, 73,81грн. - 3% річних від простроченої суми та 241,49грн. пені.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 - представник (Довіреність № 540 від 29.05.2013р.)

Від відповідача: не з"явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні 02.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів, до відповідача Жидачівської центральної районної лікарні, м. Жидачів, Львівська область, про стягнення заборгованості в сумі 3 528, 10грн., з яких 3 200,00 грн. - основного боргу, 12,80грн. - інфляційних втрат; 73, 81грн. - 3% річних від простроченої суми, та 241,49 грн. - пені.

Ухвалою суду від 31.05.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.07.2013р.

У судовому засіданні 02.07.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

У судове засідання 02.07.2013р. відповідач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали про порушення провадження від 31.05.2013р. не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.06.2013р. (вручено 04.06.2013р.).

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

10.08.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 11/06 про надання послуг, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався забезпечити надання комплексу послуг по підготовці пакету обґрунтованих документів (проект ліміту, довідки) для отримання дозволу і ліміту на утворення відходів і забезпечення авторського супроводу розроблених документів під час їх погодження в уповноважених органах, а відповідач зобов'язувався прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах укладеного договору.

Сторони узгодили в п. 2.1 договору, що вартість усіх послуг, які доручаються позивачу надати відповідачу за договором складає 3 200,00грн. та, відповідно до 5.2 договору відповідач зобов'язаний повністю оплатити повну вартість наданих послуг протягом десяти днів з моменту підписання приймально-здавального акту. Приймально-здавальний акт до договору про надання послуг № 11/06 від 10.08.2012р. був підписаний уповноваженими представниками Жидачівської центральної районної лікарні Львівської області (відповідача) та ФОП ОСОБА_1 (позивача) 10.08.2012р. Відповідно до п. 3 вказаного акту, відповідач перевірив якість та обсяги наданих послуг, та, відповідно до п. 4 акту, відповідач не має претензій та зауважень щодо обсягів та якості наданих послуг.

Відтак, згідно умов договору відповідач повинен був сплатити повну вартість наданих послуг не пізніше 22 серпня 2012р.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті заборгованості у розмірі 3200,00грн. за договором № 11/06 від 10.08.2012р. не виконав, доказів зворотнього суду не надав.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач свої зобов'язання щодо надання комплексу послуг по підготовці пакету обгрунтовуючих документів (проект ліміту, довідки) за отримання дозволу і ліміту на утворення відходів і забезпечення авторського супроводу розроблених документів під час їх погодження в уповноважених органах за договором № 11/06 від 10.08.2012р. виконав повністю, відповідачем оплата за послуги не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 3200, 00грн. відповідач дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1 Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за період з 23.08.2012р. по 22.02.2013р. в розмірі 241, 49грн.

Розглянувши вказану вимогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.2 договору № 11/06 від 10.08.2012р., відповідач зобов'язаний повністю оплатити повну вартість наданих послуг протягом десяти днів з моменту підписання приймально-здавального акту.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи із змісту вказаних статей, суд прийшов до висновку задоволити вимогу позивача щодо нарахування пені повністю.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних з простроченої суми грошового зобов'язання та інфляційні втрати.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 73,81грн. трьох процентів річних та 12,80грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 31.05.2013р. позивача було зобов'язано надати суду докази понесених витрат на оплату послуг адвоката за надання юридичної (правової) допомоги. Вимоги ухвали позивачем виконані не були, докази понесених витрат подані не були, відтак суд не має підстав для стягнення зазначених вище судових витрат.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 526, 536, 546, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 231, 232, 343 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Жидачівської центральної районної лікарні (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Ярослава Мудрого, 29, ідентифікаційний код 01996208) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3 200,00грн. - основного боргу, 12,80грн. інфляційних втрат, 73,81грн. - 3% річних від простроченої суми, 241,49грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.07.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.