Рішення № 32220472, 05.07.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2013 р. Справа № 909/583/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: ПрАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод",

вул.Кордуби, 2, м.Львів, 79024;

до відповідача: ТзОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор",

вул.Січова, 22, м.Золотоноша, Черкаська область, 19700,

в особі філії "Алко-стиль",

вул.Каракая, 26 Ж, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300;

про: стягнення заборгованості в сумі 123 330,84грн., з яких: 121 735,08грн. - основний борг, 1 329,69грн. - пеня, 266, 07грн. - 3% річних.

За участю представників сторін:

від позивача: Шипка О. Р., (довіреність №2 від 20.06.2012р.);

від відповідача: Фітковський Т. Б. - директор Філії " Алко - Стиль" ТзОВ "Золотоніський

лікеро - горілчаний завод", ( довіреність б\н від 23.02.2012р.);

Шевченко К. Т., ( довіреність № 904 від 25.06.2013р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПрАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ТзОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" філії "Алко-стиль" заборгованості в сумі 123 376,20грн., з яких: 121 735,08грн. - основний борг, 1 367,49грн. - пеня, 273, 63грн. - 3% річних.

Ухвалою від 13.06.13р., судом прийнята до розгляду заява позивача про зменшення позовних вимог №01/09-64 від 13.06.13р., (вх № 10127/13 від 13.06.13р.) згідно якої, позивач просив суд, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 123 330,84грн., з яких: 121 735,08грн. - основний борг, 1 329,69грн. - пеня, 266, 07грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору дистиб"юції №56/12 від 27.03.12р., згідно умов якого, Товариство/позивач передав у власність Дистриб"ютора/відповідача по видаткових накладних №273 від 06.03.13р., №420 від 21.03.13р. товар (горілчані вироби) на загальну суму 121 785,08грн.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 121 735,08грн.;

- п. 7.1. Договору, на підставі якого, відповідачу нараховано 1 367,49грн. - пені;

- приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої, позивачу нараховано 266, 07грн. - 3% річних;

- норми ст.ст. 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову, свої заперечення виклали у відзиві на позов б/н від 27.06.13р. (вх №10963/13 від 01.07.13р.), стверджують, що товар по видаткових накладних №273 від 06.03.13р. на суму 75 761,40грн., №420 від 21.03.13р. на суму 46 023,68грн., відповідач не отримував. При цьому, документально не підтверджуючи свої заперечення.

Крім того, представники відповідача подали суду клопотання б/н від 04.07.13р. (вх№11276/13 від 05.07.13р.), в якому просять суд, призначити почеркознавчу експертизу стосовно підписів осіб зазначених у видаткових накладних №273 від 06.03.13р, №420 від 21.03.13р., акті приймання - здачі продукції по кількості № 06 від 06.03.13р., Додатку №1 до Договору дистиб"юції №56/12 від 27.03.12р.

Судом відхилено клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, з огляду на те, що подане клопотання необґрунтоване та має на меті затягування судового процесу, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між ЗАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод" (Товариство/позивач) та філією "Алко-стиль" ТзОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (Дистриб"ютор/відповідач) укладено Договір дистиб"юції №56/12 від 27.03.12р.

Згідно п. 1.1. Договору Товариство зобов"язується передати, а Дистриб"ютор прийняти і оплатити продукцію виробництва ЗАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод" відповідно до умов даного Договору.

Кількість і асортимент товару, який поставляється по даному Договору, визначається сторонами в накладних, які оформлюються на основі отриманої від Дистриб"ютора довіреності, що складає невід"ємну частину цього Договору, сумою поставки є сума, що вказана в товарних накладних (п.4.3. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору Дистриб"ютор проводить оплату за товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Товариство/позивач передав у власність Дистриб"ютора/відповідача по видаткових накладних №273 від 06.03.13р., №420 від 21.03.13р. (а.с.58-59) товар (горілчані вироби) на загальну суму 121 785,08грн.

Слід зазначити, що матеріали справи містять податкові накладні №19 від 06.03.13р., №143 від 21.03.13р. (а.с 115-116), в яких зазначено Продавця - ПрАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод" та Покупця - філію "Алко-стиль" ТзОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор", відображено Договір поставки №56/12 від 27.03.12р., обсяги постачання (база оподаткування) та загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 121 785,08грн.

Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 121 735,78грн. (згідно акту приймання - здачі продукції по кількості № 06 від 06.03.13р., одержаних по видатковій накладній №273 від 06.03.13р., у зв"язку з боєм, повернено товару на суму 49,30грн.).

Слід зазначити, що наявність заборгованості за поставлений товар, обумовлений Договором, в сумі 121 785,78грн., визначено самим відповідачем у підписаному та скріпленому печатками сторін акті звірки розрахунків станом на 31.03.13р. (а.с. 19).

За таких обставин, неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов"язань, зокрема п. п. 6.1. Договору, призвело до виникнення заборгованості в сумі 121 735,78грн. Проте, відповідач просить суд, стягнути з відповідача борг в сумі 121 735,08грн., що визнається судом правомірним та таким, що доведений перед судом.

Станом на 05.07.13р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеного боргу.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договір дистиб"юції №56/12 від 27.03.12р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача тощо.

У відповідності до абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, зокрема, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Довіреність на одержання цінностей, яка, відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, видається на строк не більше 10 днів, є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - товарно-транспортну накладну на відпуск цінностей, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і, відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для її бухгалтерського обліку. Оформлення накладної здійснюється після подання довіреності.

Додатком №1 до Договору дистиб"юції №56/12 від 27.03.12р., сторони обумовили порядок отримання товару Дистриб"ютором - без довіреності, на підставі взірців його печатки або штампу. Взірці штампу та підпису матеріально - відповідальної особи, сторони засвідчили.

Як вбачається з видаткової накладної №273 від 06.03.13р. на суму 75 761,40грн. (а.с.58), остання містить штамп і підпис особи, що прийняла товар, які є ідентичними штампу і підпису, зазначених у Додатку №1 від 27.03.12р. до Договору. Аналогічні штам і підпис міститься і у акті приймання - здачі продукції по кількості № 06 від 06.03.13р., одержаних по видатковій накладній №273 від 06.03.13р. (бій товару). А відтак, заперечення відповідача, про неотримання товару на суму 75 761,40грн., по видатковій накладній №273 від 06.03.13р., не береться судом до уваги.

Що стосується видаткової накладної №420 від 21.03.13р. на суму 46 023,68грн., то у даній видатковій накладній підпис особи, що прийняла товар не є тотожним підпису особи, зазначеному Додатку №1 від 27.03.12р. до Договору, проте, накладна містить штамп "філія "Алко-стиль" ТзОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" Склад №3" обумовлений сторонами у Додатку №1 від 27.03.12р. до Договору. Слід зазначити, що подані позивачем, видаткові накладні (а.с.97-107) про поставку товару позивачем відповідачу у попередніх періодах (грудень 2012р. - лютий 2013р.), зокрема, видаткові накладні (а.с.103-105), підписані особою, підпис якої, аналогічний підпису особи у спірній видатковій накладній №420 від 21.03.13р. на суму 46 023,68грн. Крім того, вище вказані видаткові накладні (а.с.97-107), в т.ч. і видаткові накладні (а.с.103-105), в повному обсязі оплачені відповідачем (а.с.108-113), що не заперечується останнім у судових засіданнях. За таких обставин, у суду відсутні підстави, для висновку про те, що товар на суму 46 023,68грн., про видатковій накладної №420 від 21.03.13р. відповідачем не отримано.

Більше того, на вимогу суду, Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Львові, листом №289/31-00/116 від 04.07.13р., надала суду інформацію, що ПрАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод" відображено суми у складі податкових зобов"язань з податку на додану вартість, згідно податкових накладних №19 від 06.03.13р., №143 від 21.03.13р., виданих покупцю ТзОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор". А згідно листа № 5809/15-022 від 03.07.13р., Золотоніської ОДПІ, ТзОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" в березні 2013р. перебував у господарських відносинах з ПрАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод" та 22.04.13р., включив до податкового кредиту суму ПДВ 20 297,51грн. (відповідає сумі ПДВ, зазначеній у податкових накладних №19 від 06.03.13р., №143 від 21.03.13р.), проте, 16.05.13р. зазначену суму знято з податкового кредиту. Слід зазначити, що перед судом не доведено та документально не підтверджено існування між сторонами іншої поставки товару у березні 2013р., ніж за видатковими накладними №273 від 06.03.13р., №420 від 21.03.13р. Крім того, відповідач вимоги ухвали суду від 02.07.13р. не виконав, оборотно - сальдову відомість по рахунку №281 "товари" з розшифровкою в розрізі номенклатури таких товарів з помісячною вказівкою за березень, квітень, травень, червень 2013р., продукції виробництва ПрАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод", яка б підтвердила наявність в обороті спірних накладних суду не надав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 121 735,08грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.1. Договору, встановлено, що у випадку порушення термінів оплати товару Дистриб"ютор оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування від суми боргу.

Враховуючи вище зазначені правові норми та п.7.3. Договору, позивачем нараховано відповідачу 1 329,69грн. - пеня, 266, 07грн. - 3% річних (розрахунок а.с.50).

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені та 3% річних. Згідно перерахунку, здійсненого судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", вище вказані нарахування, підлягають частковому задоволенню, а саме, пеня в сумі 1 329,65грн., 3% річних в сумі 265,94грн., оскільки, розбіжність в сумі нарахованих інфляційних втрат та 3% річних, виникла внаслідок методологічної помилки позивача при здійсненні розрахунку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Наведені відповідачем заперечення документально не підтверджені, ґрунтуються на припущеннях, не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та спростовуються викладеним вище.

Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 121 735,08грн. - заборгованості, 1 329,65грн.- пені, 265, 94грн. - 3% річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. В частині стягнення з відповідача 0,4коп. - пені 0,13коп.- 3% річних відмовити.

В силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Слід зазначити, що зменшення розміру позовних вимог, згідно п. 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору (п.4.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивачем зменшено позовні вимоги (№01/09-64 від 13.06.13р.), а спір вирішено виходячи зі зменшеної ціни позову, суд прийшов до висновку, про необхідність повернення позивачу - ПрАТ "Лукор" з Державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 0,91грн.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ПрАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод" до відповідача ТзОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор", в особі філії "Алко-стиль", про стягнення заборгованості в сумі 123 330,84грн.- задовольнити частково.

Стягнути з ТзОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор", вул.Січова, 22, м.Золотоноша, Черкаська область, 19700 (код ЄДРПОУ 31082518) в особі філії "Алко-стиль", вул.Каракая, 26 Ж, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300 (код ЄДРПОУ 38094760) на користь ПрАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод" , вул.Кордуби, 2, м.Львів, 79024 (код ЄДРПОУ 30822837) 121 735,08грн. (сто двадцять одну тисячу сімсот тридцять п"ять грн. 08коп.) - заборгованості, 1 329,65грн. (одну тисячу триста двадцять дев"ять грн. 65 коп.) - пені, 265, 94грн. (двісті шістдесят п"ть грн. 94 коп.) - 3% річних, 2 467, 52грн. (дві тисячі чотириста шістдесят сім грн. 52 коп.) - судового збору.

Видати наказ.

Повернути ТзОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор", вул.Січова, 22, м.Золотоноша, Черкаська область, 19700 (код ЄДРПОУ 31082518) з Державного бюджету 0,91коп. - судового збору.

В частині стягнення з ТзОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор", вул.Січова, 22, м.Золотоноша, Черкаська область, 19700 (код ЄДРПОУ 31082518) в особі філії "Алко-стиль", вул.Каракая, 26 Ж, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300 (код ЄДРПОУ 38094760) 0,4коп.- пені, 0,13коп. - 3% річних, - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.07.13р.

Суддя С.Кобецька