Постанова № 32218741, 05.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 р. Справа № 804/6201/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про:

- визнання незаконними дії Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування податкової звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (НОМЕР_1), а саме зменшення за результатами перевірки задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість за податкові періоди грудень 2011 року, січень 2012 pоку, лютий 2012 року, березень 2012 року та податкових зобов'язань за періоди грудень 2011 року, січень 2012 pоку, лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року з податку на додану вартість на підставі визнання податковим органом угод, укладених з ТОВ «Мир Інвест», ТОВ «Метал Маркет», ТОВ «Механіка», ПМТЗ «Буд-Сервіс», ТОВ «Бест Лайн, ТОВ «Стіл-Ворк»;

- зобов'язання Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (НОМЕР_1) за період з грудня 2011 року по квітень 2012 року, в тому числі зобов'язання відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (НОМЕР_1) включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з грудня 2011 року по квітень 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що:

- дії податкового органу по визнанню правочинів неукладеними та по коригуванню податкової звітності вчинені незаконно, поза межами кола прав, наданих податковому органу;

- на думку ФОП ОСОБА_2 при визнанні угод нікчемними, податковим органом не дотримано вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу ні у підприємств-постачальників ФОП ОСОБА_2, ні у безпосередньо ФОП ОСОБА_2, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку;

- висновок Криворізької південної МДПІ про вчинення правочинів без мети реального настання правових наслідків носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, направив заперечення на позовну заяву, у яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Криворізькою південною МДПІ Дніпропетровської області ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 за період з 1 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 5 квітня 2013 року №458/172/НОМЕР_1.

Згідно висновків акту перевірки органом податкової служби встановлено наступні порушення:

- правочини, укладені між ТОВ «Мир-Інвест», ТОВ «Метал Маркет» та ФОП ОСОБА_2 відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є недійсними, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, передбачених ст. 655, 665, 656 Цивільного кодексу України і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

- ФОП ОСОБА_2 порушено ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України) по правочинах, укладених між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Механіка», ПМТЗ «Буд-Сервіс», ТОВ «Бест Лайн, ТОВ «Стіл-Ворк»;

Виходячи з вищевикладено в ході документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 встановлено, що у зв'язку з відсутністю факту реального вчинення господарських операцій за грудень 2011 року, січень-квітень 2012 року

задекларований податковий кредит (рядок 17 декларації з ПДВ за грудень 2011 року) за результатами перевірки зменшений на 2994,25 грн.;

задекларовані податкові зобов'язання (рядок 9 декларації з ПДВ за грудень 2011 року) за результатами перевірки зменшені на 3235,17 грн.;

задекларований податковий кредит (рядок 17 декларації з ПДВ за січень 2012 року) за результатами перевірки зменшений на 16049,75 грн.;

задекларовані податкові зобов'язання (рядок 9 декларації з ПДВ за січень 2012 року) за результатами перевірки зменшені на 16174,17 грн.;

задекларований податковий кредит (рядок 17 декларації з ПДВ за березень 2012 року) за результатами перевірки зменшений на 24112,0 грн.;

задекларовані податкові зобов'язання (рядок 9 декларації з ПДВ за березень 2012 року) за результатами перевірки зменшені на 2110,25 грн.;

задекларовані податкові зобов'язання (рядок 9 декларації з ПДВ за квітень 2012 року) за результатами перевірки зменшені на 22910,41 грн.

- в порушення абзацу 5 пункту 6 статті 128 глави 13 розділу II Господарського кодексу України - книга обліку доходів та витрат за формою № 10 не велась;

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за 2011 рік у розмірі 18686,94 грн.;

- пункту 51.1 статті 51 та абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України - ненадання в перевіряємому періоді відомостей про суму доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб - підприємців в податковому розрахунку за формою 1 ДФ за 4 квартал 2011 року;

- підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, в частині не подання податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2010 року, лютий 2011 року.

Керуючись п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України платником податків було подано заперечення на вказаний акт перевірки, в якому висловлено незгоду з його висновками в частині визнання правочинів неукладеними та коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість.

Листом Криворізької південної МДПІ від 15 квітня 2013 року №7801/10/172 надано відповідь на заперечення підприємця, відповідно до якої висновки акта залишено без змін.

Актом перевірки встановлено наступне.

Щодо здійснення підприємством-контрагентом фінансово-господарської діяльності поза межами правового поля та нікчемності укладеної з ним угоди та завищення ФОП ОСОБА_2 суми податкового кредиту та заниження суми, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинам з ТОВ «МИР-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 34366756).

До Криворізької південної МДПІ надійшов акт від 8 січня 2013 року №57/22/34366756 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МИР-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 34366756) по взаємовідносинам з ПНВП «ТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ 19099225) за серпень, вересень, жовтень 2012 року; ТОВ «ЛІГА» (код за ЄДРПОУ 24609852) за грудень 2011року, січень 2012 року; ТОВ «ДИДАКТИКА» (код ЄДРПОУ 34735238) за грудень 2011 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2012 року; ТОВ «ФЕРІТ Д» (код ЄДРПОУ 36441206) лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року; ПП «ЕКОСКАН СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 33517827) жовтень, листопад 2012 року.

В отриманих матеріалах перевірок встановлено наступне.

Перевірка проведена в приміщенні Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська у зв'язку з тим, що підприємство має стан 9 (направлено повідомлення про відсутність за мсцезнаходженням).

На момент складання акту підприємство відсутнє за місцезнаходженням. В зв'язку з цим відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Враховуючи викладене, за юридичною адресою посадові особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «МИР-ІНВЕСТ» відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства за період з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки встановити немає можливості.

Фактично у ТОВ «МИР-ІНВЕСТ» відсутні виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Від ВПМ Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська отримано висновок щодо наявності ознак фіктивності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Мир-Інвест», згідно якого проведено обстеження податкової адреси: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гулі Корольової, буд. 12. За результатами проведених заходів встановлено, що за даною адресою підприємство ТОВ «Мир-Інвест» не знаходиться:

За наслідками проведених заходів підрозділом ВПМ Лівобережної МДП м. Дніпропетровська ТОВ «МИР-ІНВЕСТ» підпадає під категорію «транзитер» відповідно критеріальним показникам параметрів відбору та класифікації за категоріями і підлягає включенню до категорії «транзитер».

ТОВ «МИР-ІНВЕСТ» не встановлено наявність достатніх фізичних та технічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність достатнього кваліфікованого персоналу та факт не знаходження платника за юридичною адресою свідчить, що за грудень 2011 року та січень - листопад 2012 року господарська діяльність ТОВ «Мир-Інвест» має ознаки не реального здійснення фінансово-господарських операцій. Наявні факти свідчать про неможливість підтвердження фінансово-господарської діяльності грудень 2011 року та січень - листопад 2012 року .

Таким чином, виходячи з вищенаведеного вбачається, що через вказане підприємство проходили тільки грошові потоки, чим ставить під сумнів фактичне здійснення придбання та реалізацію товарів. Таким чином, вбачається що, не можливо підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності грудень 2011 року та січень-листопад 2012 року.

Вищенаведене свідчить, що за період грудень 2011 року, січень-вересень 2012 року господарська діяльність ТОВ «МИР-ІНВЕСТ» має знаки нереальності здійснення.

У підприємства ТОВ «МИР-ІНВЕСТ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства.

Враховуючи вищевикладене по ТОВ «МИР-ІНВЕСТ», код 34366756, відсутній факт реального вчинення господарських операцій за грудень 2011 року.

З огляду на викладене, враховуючи отримані матеріали перевірки ТОВ «МИР- ІНВЕСТ» за результатами документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_2 зроблено висновок, що діяльність ФОП ОСОБА_2 (в межах поставки товару, отриманого від ТОВ «МИР-ІНВЕСТ») виключно чи переважно була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб, а саме ТОВ «Бест Лайн».

Виходячи з вищевикладеного в ході документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 встановлено, що в зв'язку з відсутністю факту реального вчинення господарських операцій за грудень 2011 року: ФОП ОСОБА_2 є транзитером; задекларований податковий кредит ФОП ОСОБА_2 (ряд. 17 декларації з ПДВ за грудень 2011р.) за результатами перевірки зменшений на 2994 грн.; задекларовані податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_2 (ряд. 9 декларації ПДВ за грудень 2011р.) за результатами перевірки зменшені на 3235 грн.

Щодо здійснення підприємством-контрагентом фінансово-господарської діяльності поза межами правового поля та нікчемності укладеної з ним угоди та завищення ФОП ОСОБА_2 суми податкового кредиту та заниження суми, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинам з ТОВ «Метал Маркет» (код ЄДРПОУ 37064740).

Криворізькою південною МДПІ була проведена перевірка та складено акт від 31 травня 2012 року №289/231/37064740 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Метал Маркет» (код ЄДРПОУ 37064740) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 6 травня 2010 року по 31 березня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 6 травня 2010 року по 31 березня 2012 року».

В отриманих матеріалах перевірок встановлено наступне.

В ході здійснення перевірки встановлено, що ТОВ «Метал Маркет» не мало необхідних умов для виконання такого постачання або здійснення діяльності, про що свідчить відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності: технічного персоналу (чисельність працівників на підприємстві становить: 2010 рік - 4 особи, у тому числі за сумісництвом - 1 особа; 2011 рік - 4 особи, у тому числі за сумісництвом - 2 особи; І квартал 2012р. - 5 осіб, у тому числі за сумісництвом - 1 особа, а саме: директор, фінансовий директор, комерційний директор, менеджер, головний бухгалтер); основних фондів, виробничих активів, необхідних для здійснення господарської діяльності, складських приміщень і транспортних засобів.

Станом на 31 березня 2012 року первинна балансова вартість основних засобів ТОВ «Метал Маркет» становить 151041,67 грн., у тому числі:

бух. рах. 103 «будинки і споруди» - 6333,33 грн. (ангар металевий)

бух. рах. 104 «машини та обладнання» - 85175,01 грн.

бух. рах. 105 «транспортні засоби» - 50833,33 грн.

бух. рах. 106 «інструменти, прилади та інвентар» - 8700,00 грн.

Зазначені основні фонди ТОВ «Метал Маркет» використовує для надання їх в орендне користування.

У ході здійснення перевірки встановлено відсутність документів на зберігання товару, відомостей про складські приміщення.

З вищезазначених фактів вбачається, що правочини між ТОВ «Метал Маркет» та контрагентами-покупцями не мають законного підґрунтя, не несуть реального характеру, вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 30 Цивільного кодексу України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ст. 91 Цивільного кодексу України).

Статтею 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Вказана підстава, відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України є безумовною підставою для визнання вказаного правочину нікчемним, адже відповідно до статті 42 підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, правочини, укладені ТОВ «Метал Маркет» по підприємствам-покупцям, не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Отже, зазначені операції, відповідно до частин 1, 2 статті 215, частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В ході проведеної перевірки не підтверджено наявність поставок товарів від контрагентів-постачальників, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Метал Маркет» та контрагентами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до частин 1, 2 статті 215, частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Таким чином, правочини по операціях між ТОВ «Метал Маркет» та контрагентами-покупцями на суму 32573494,00 грн. відповідно до частин 1, 2 статті 215, частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним та суперечить інтересам держави і суспільства, та в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України). За ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно статті 664 Цивільного кодексу України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 5 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88).

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІV.

Відповідно до підпункту 2.13 пункту 2 Положення керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

Таким чином, на ТОВ «Метал Маркет» відсутні документи на зберігання товару, відомості про складські приміщення. Реалізація отриманого товару здійснюється безпосередньо зі складу підприємств-постачальників на адресу покупців, що дає можливість визнати ТОВ «Метал Маркет», як «транзитера» при здійсненні придбання та реалізації товару.

При здійсненні документальної перевірки встановлено лише факт здійснення документообігу між контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями без можливості підтвердження реального факту здійснення господарських операцій.

Таким чином, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств - постачальників за період з 06.05.2011 року по 31.03.2012 року, відповідно ст.134 (визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток).

Оскільки угоди, укладені ТОВ «Метал Маркет» з підприємствами-постачальниками з порушенням п. 1, п. 5, ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст, 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України є нікчемними правочинами, об'єкти оподаткування з придбання/продажу ТМЦ (робіт, послуг) в розумінні ст.134 Податкового кодексу України, що виникли в результаті вчинення таких правочинів та відображені у складі податкової декларації з податку на прибуток за IV квартал 2011р. - І квартал 2012р. - відсутні.

Враховуючи вищенаведене, правочини, здійснені ТОВ «Метал Маркет» з контрагентами-постачальниками, є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків (п. 5, ст. 203 ЦК України), та згідно ч, 1 ст. 203 ЦК України суперечить інтересам держави і мають ознаки нікчемних. Як наслідок, правочини, які були здійснені ТОВ «Метал Маркет» з контрагентами-покупцями також є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечить інтересам держави і мають ознаки нікчемних.

З огляду на викладене, враховуючи отримані матеріали перевірки ТОВ «МИР- ІНВЕСТ» за результатами документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_2 зроблено висновок, що господарські операції між ФОП ОСОБА_2 та постачальником - ТОВ «Метал Маркет» не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Отже, ФОП ОСОБА_2 відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Згідно наданих до перевірки документів, встановлено документальне оформлення ФОП ОСОБА_2 операцій, що фактично не здійснювались з ТОВ «Метал Маркет», з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії ФОП ОСОБА_2 призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст.198 ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту по ПДВ обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) ПДВ та які призначені для використання у господарській діяльності покупця - тобто мають на меті досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів від ТОВ «Метал Маркет» до ФОП ОСОБА_2, що свідчить про укладення правочину без мети настання реальних наслідків. Зазначені правочини відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу є недійсними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Діяльність ФОП ОСОБА_2 (в межах поставки товару, отриманого від ТОВ «Метал Маркет») виключно чи переважно була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб, а саме ТОВ «Механіка», ПМТЗ «Буд-Сервіс», ТОВ «Бест Лайн», ТОВ «Стіл Ворк», з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та несплати відповідних сум податків, тому ФОП ОСОБА_2 є транзитером.

У результаті порушення ФОП ОСОБА_2 своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угод, укладених з ТОВ «Механіка», ПМТЗ «Буд-Сервіс», ТОВ «Бест Лайн», ТОВ «Стіл Ворк», на реалізацію металопродукції на їх адресу мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно-віднесений ПДВ до складу податкових зобов»язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемним.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, ФОП ОСОБА_2 безпідставно сформовано податкові зобов'язання в січні, березні, квітні 2012 року по видатковим та податковим накладним, виписаних, на продаж будівельних матеріалів на адресу ТОВ «Механіка», ПМТЗ «Буд-Сервіс», ТОВ «Бест Лайн», ТОВ «Стіл Ворк» на загальну суму ПДВ 41194,83 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_2 оскільки ці первинні документи не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п.185.1 ст. 185 , п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Право зазначених підприємств на податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних, наданих ФОП ОСОБА_2 на виконання укладених угод, не виникає. Правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, тому згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є недійсними, оскільки їх недійсність встановлена законом.

Щодо зобов'язання вчинити дії, спрямовані на відображення в електронній базі даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідно до наказу ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» від 27.05.2008 року працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок.

З набранням чинності наказу «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» від 31.10.2012 року №948 результати перевірок вносяться до інформації до АС «Аудит» (підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» після впровадження), інших інформаційних баз даних.

При цьому, у відповідних базах даних містяться лише відображення висновків відповідних актів перевірок, які є носієм інформації та фіксують виявлені в ході перевірки порушення.

Реалізація органами державної податкової служби контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом проведення перевірок платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За результатами проведених перевірок, у відповідності до п. 86.1 ст. 86 Кодексу, органи ДПС складають акт або довідку такої перевірки, які підписуються посадовими добами органу ДПС та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності) у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Отже, вчинення будь-яких дій в автоматизованій системі співставлення можливе лише за результатами проведених перевірок.

Таким чином, автоматизовані системи органів ДПС є виключно інформаційними базами даних, які містять у собі відомості щодо результатів проведених перевірок і ніяким чином не породжують для платника будь-яких правових наслідків, а тим більше не тягнуть за собою зміни в майновому стані платника. Отже, податкові органи здійснюють дії по наповненню інформаційних баз відповідно вимог чинного законодавства і утримання від вчинення таких дій є порушенням вимог закону, оскільки є факт складання акту перевірки, який містить певну інформацію про наслідки такої перевірки платника податків.

Приймаючи до уваги викладене, та в контексті з наведеним вище обґрунтуванням, суд вважає за необхідне відмітити, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними (або нікчемними), оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. За даних обставин юридичний факт укладення позивачем відповідних дефектних правочинів з контрагентами не є беззаперечним доказом правомірності відображення результатів таких правочинів у податковому обліку ФОП ОСОБА_2, оскільки під час (та у встановлений законодавством строк після) проведення перевірки останнім не надано відповідачу у встановленому ПКУ порядку документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджували б факт здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними платниками податків у перевіряємому періоді.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 10 червня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник