Постанова № 32217008, 03.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2013 року Справа № 812/5141/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» про стягнення фінансових санкцій у розмірі 17850,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» про стягнення фінансових санкцій у розмірі 17850,00 грн. на підставі постанови від 13 лютого 2013 року № 000001 про накладення штрафних санкцій.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 15 жовтня 2012 року у магазині «Віза», що розташований на проспекті Кірова, буд. 84, у м. Сімферополі був зафіксований факт реалізації рідкого засобу «Ефект» для видалення органічних забруднень для сантехніки і кафелю з відсутністю Національного знака відповідності (500 мл., виробник товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, буд. 16), який відображено в акті перевірки № 00000019 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим, що є порушенням вимог діючого законодавства України.

Згідно наказу Голови Державної Інспекції України з питань захисту прав споживачів від 20 грудня 2012 року № 213 про проведення позапланових перевірок, наказу начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 21 січня 2013 року № 4 та направлення від 21 січня 2013 року № 000003, спеціалістами відділу ринкового нагляду була проведена позапланова перевірка виробника рідкого засобу «Ефект» для видалення органічних забруднень для сантехніки і кафелю - товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології».

Перевіркою встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» дійсно є виробником вказаного засобу. Даний товар випускається виробником не тільки без застосування Національного знака відповідності, але із відсутністю декларації про відповідність, що також є порушенням норм діючого законодавства. За результатами перевірки спеціалістами Інспекції складений акт від 24 січня 2013 року № 000003 та протокол від 24 січня 2013 року № 000001 про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Постановою від 13 лютого 2013 року № 000001 на відповідача був накладений штраф у розмірі 1050 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який складає 17850,00 грн. та відповідає санкції статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Виконання вимог органу ринкового нагляду щодо вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів не звільняє суб'єкта господарювання від відповідальності за виявлені та зафіксовані в акті порушення Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової промисловості».

Відповідач, не погодившись з результатами перевірки, оскаржував постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 13 лютого 2013 року № 000001 про накладення штрафних санкцій у судовому порядку. У задоволенні позовних вимог відповідачу відмовлено у повному обсязі і постанова набрала законної сили, сума штрафу не сплачена.

У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 17850,00 грн.

Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні (арк. справи 25, 28). У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: Національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються; неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду); державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд (стаття 1 Закону України 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Згідно опису Національного знаку відповідності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 2 листопада 2001 року № 1599, Національний знак відповідності (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.

Відповідно до Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 2 листопада 2001 року № 1599:

- національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї (пункт 1).

- знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим (пункту 2).

- знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом (пункт 4).

Згідно частини 1 статті 2 Закону України 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Згідно частини 1 статті 11 Закону України 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності:

- беруть участь у реалізації державної політики у сфері ринкового нагляду (пункт 1);

- приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень (пункт 6);

- вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (пункт 11).

Пунктом 5 частини 1 статті 15. Закону України 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог;

Згідно із частиною 1 статті 29 Закону України 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Частиною 3 статті 29 Закону України 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Згідно із частиною 1 статті 44 Закону України 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 5 статті 44 Закону України 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідальність за порушення інших вимог цього Закону визначається згідно з законом. Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції. Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи. Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів. Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Частиною 6 статті 44 Закону України 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що сплата штрафу не звільняє суб'єкта господарювання від відповідальності за шкоду, завдану споживачам (користувачам) продукції.

Технічним регламентом мийних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717 (надалі Технічний регламент), визначено основні вимоги до мийних засобів та поверхнево-активних речовин, що входять до їх складу (далі - мийні засоби).

У Технічному регламенті терміни, серед іншого, вживаються у такому значенні: виробник - фізична особа - підприємець або юридична особа, що відповідає за виготовлення, пакування та маркування мийного засобу, зокрема виготівник, імпортер, пакувальник або будь-яка інша особа, що здійснює маркування мийного засобу, змінює його характеристики, маркування або пакування. Виробником вважається також імпортер, що не змінює характеристики, маркування або пакування мийного засобу (пункту 2).

Пунктом 3 Технічного регламенту визначено, що дотримання вимог, установлених цим Технічним регламентом, обов'язкове, у тому числі, для виробника мийного засобу.

Вимоги цього Технічного регламенту поширюються на мийні засоби, призначені для прання або очищення та введені в обіг на території України для використання споживачем (пункту4 Технічного регламенту).

Пунктом 17 Технічного регламенту визначено, що Національний знак відповідності згідно з описом і правилами його застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності», наноситься на мийний засіб, що пройшов оцінку відповідності згідно з цим Технічним регламентом.

Судом встановлено, що на підставі наказу Голови Державної Інспекції України з питань захисту прав споживачів від 20 грудня 2012 року № 213 «Про проведення позапланових перевірок», наказу начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 21 січня 2013 року № 4 та направлення від 21 січня 2013 року № 000003, спеціалістами відділу ринкового нагляду 24 січня 2013 року була проведена позапланова перевірка виробника рідкого засобу «Ефект» для видалення органічних забруднень для сантехніки і кафелю - товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» (арк. справи 6, 7, 16-17).

Перевіркою встановлено, що рідкий засіб видалення органічних забруднень «Ефект» для сантехніки і кафеля, місткістю 500 мл., дата виготовлення: грудень 2012 року, виробник: товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології», Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, буд. 16, не відповідає вимогам пункту 17 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717, а саме: даний товар випускається виробником без застосування Національного знака відповідності та із відсутністю декларації про відповідність.

За результатами перевірки спеціалістами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області складений акт перевірки характеристик продукції від 24 січня 2013 року № 000003 та протокол від 24 січня 2013 року № 000001 про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (арк. справи 10, 16-17).

На підставі акта перевірки характеристик продукції від 24 січня 2013 року № 000003 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області прийняті рішення від 13 лютого 2013 року № 000003/1 про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та від 13 лютого 2013 року № 000003/2 про обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку (арк. справи 8, 9, 16-17).

Постановою про накладення штрафних санкцій від 13 лютого 2013 року № 000001 до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології», за порушення пункту 17 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717, на підставі частини 2 статті 44 Закону України від 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» застосовано штраф у розмірі 1050 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17850,00 грн. (арк. справи 11).

Постанову про накладення штрафних санкцій від 13 лютого 2013 року № 000001 вручено відповідачу рекомендованим листом 20 лютого 2013 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 12).

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» у 15-денний строк штраф у розмірі 1050 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17850,00 грн. не сплатило.

Постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про накладення штрафних санкцій від 13 лютого 2013 року № 000001 оскаржено відповідачем у судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі № 812/2729/13-а відмовлено у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про визнання нечинною та скасування постанови від 13 лютого 2013 року № 000001 про накладення штрафних санкцій у розмірі 17850,00 грн. і постанова набрала законної сили (арк. справи 30-33).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо правомірності застосування до відповідача постановою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 13 лютого 2013 року № 000001 штрафних санкцій у розмірі 17850,00 грн. у відповідності із частиною 1 статті 72 та частиною 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи не доказуються.

Оскільки постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 13 лютого 2013 року № 000001 про накладення штрафних санкцій у розмірі 17850,00 грн. у судовому порядку визнана законною та обґрунтованою і відповідач за час судового розгляду справи штрафні санкцій у розмірі 17850,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 183-2, 255, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» про стягнення фінансових санкцій у розмірі 17850,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» (ідентифікаційний код 30421760, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, буд. 16) штраф у розмірі 17850,00 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень нуль копійок) в доход Державного бюджету України на р/р 31119106700080 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач - УДКСУ у м. Сєвєродонецьку Луганської області, ідентифікаційний код 37944909, код платежу 21081100, символ 106.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І. Чернявська