Ухвала суду № 3221510, 20.05.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           № К-35719/06                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2008р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                Брайка А. І.,

суддів                                     Голубєвої Г. К.,

                                               Карася О. В.,

                                               Рибченка А. О.,

                                               Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

на постанову Господарського суду Харківської області від 15.08.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2006р. у справі № АС-41/253-06

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства “Спецбудпроект”

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – не з’явились,

відповідача – Бережний Р. М.,

встановив:

      Приватним науково-виробничим підприємством “Спецбудпроект”подано позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 28.02.2006р.         № 0000022620/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 85350 грн., в т. ч. 56900 грн. основного платежу та 28450 грн. штрафних (фінансових) санкцій і № 0000032620/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 68914 грн. 50 коп., в т. ч. 45943 грн. основного платежу та 22971 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

      Постановою Господарського суду Харківської області від 15.08.2006р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2006р. у справі № АС-41/253-06 позов задоволено.

      Судові рішення обґрунтовані тим, що перевірка здійснена з порушенням порядку її проведення; відсутні пояснення відповідача про те, яким чином були надані документи на перевірку; накази на проведення перевірки відсутні; в акті перевірки не зазначено первинних документів на підставі яких відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог стосовно використання товарно-матеріальних цінностей при наданні послуг будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт; матеріалами справи висновки відповідача не підтверджуються; відповідачем не доведено відсутності документів по придбанню матеріалів, розрахунках за придбані матеріали та їх використання у власній господарській діяльності; перевірка здійснена в приміщенні податкової інспекції без участі повноважних представників позивача та без частини документів, які зберігались у члена ліквідаційної комісії і не були охоплені нею.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: п. 1 ч. 1 ст. 11, п. 6 ч. 6 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

      Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень став акт від 18.02.2006р. № 37/23-717-31798117 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 24.01.2006р. у зв’язку з його самоліквідацією в якому зазначено, зокрема, про донарахування податку на прибуток в сумі 56900 грн. у зв’язку з безпідставним віднесенням до складу валових витрат суми придбаних будівельних матеріалів в розмірі 220700 грн. та донарахування податку на додану вартість в сумі 45943 грн. у зв’язку з безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту суми отриманих матеріалів в розмірі 229700 грн.

      Додатково судами встановлені факти створення ліквідаційної комісії позивача в кількості двох осіб; надання заперечень на акт перевірки; вилучення всіх документів позивача, що знаходились у відповідача, відповідно до постанови слідчого в рамках порушеної кримінальної справи; знаходження частини документів стосовно списання чи вибуття матеріалів в одного з членів ліквідаційної комісії, якому не було відомо про початок здійснення перевірки та необхідність надання документів.

      Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

      У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 вказаного Кодексу).

      Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу; з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

      Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

      Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства (п. 6 ч. 6 ст. 111 вказаного Закону).

      Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства (ч. 13 ст. 111 зазначеного Закону).

      Слід зазначити, що висновки органу державної податкової служби про порушення платником податку вимог податкового законодавства будуть обґрунтованими тоді, коли не порушений порядок проведення перевірки та чітко зафіксовані факти таких порушень з посиланням на відповідні первинні документи та норми чинного законодавства. При ненаданні платником податків необхідних документів на момент здійснення перевірки орган державної податкової служби має врахувати всі обставини такого неподання чи неможливості подання.

      В даному випадку, враховуючи дослідження відповідачем первинних документів, наданих лише одним членом ліквідаційної комісії позивача,  який одноособово не має повноважень щодо управління справами юридичної особи, наявність первинних документів, які спростовують висновки акту перевірки, в іншого члена комісії – засновника, та його необізнаність про здійснення перевірки, донарахування податкових зобов’язань по податку на прибуток та додану вартість є необґрунтованим.

      За вказаних обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, апостанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій – без змін.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 15.08.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2006р. у справі № АС-41/253-06 – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                         (підпис)                                  Брайко А. І.

Судді                                                         (підпис)                                Голубєва Г. К.

                                                        (підпис)                                    Карась О. В.

(підпис)                              Рибченко А. О.

(підпис)                               Федоров М. О.

Ухвала складена у повному обсязі 26.05.2008р.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                             Міненко О. М.