Ухвала суду № 3221503, 15.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                                 № К-51/07                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2008р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                        Брайка А. І.,

суддів                                                           Голубєвої Г. К.,

                                                           Карася О. В.,

                                                           Костенка М. І.,

                                                           Маринчак Н. Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Господарського суду Херсонської області від 21.09.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 30.11.2006р. у справі № 8/292-АП-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Дніпровське підприємство “Ера”

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинними рішень,

встановив:

      Відкритим акціонерним товариством “Дніпровське підприємство “Ера”подано позовпро визнання нечинними рішень Державної податкової інспекції у                        м. Херсоні від 18.07.2006р. № 0005632301/0 та № 0005642301/0 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в розмірах, відповідно, 9990 грн. 81 коп. та 1309 грн.

      Постановою Господарського суду Херсонської області від 21.09.2006р. у справі № 8/292-АП-06 визнані нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0005632301/0, № 0005642301/0 від 18 липня 2006 року про застосування штрафних санкцій до ВАТ “Дніпровське підприємство “Ера”; відшкодовано ВАТ “Дніпровське підприємство “Ера” з Держбюджету 5 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

      В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив про припинення зобов’язання заліком зустрічних однорідних вимог, що не суперечить положенням ст. ст. 601, 602 ЦК України та ч. ч. 3 – 5 ст. 203 ГК України; відсутність заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом та підстав для декларування валютних цінностей за кордоном.

      Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.11.2006р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишено без задоволення, а постанову від 21.09.2006р. – без змін; доповнено резолютивну частину вказаної постанови абзацом наступного змісту: “Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі”; внесені виправлення у п. 2 резолютивної частини постанови від 21.09.2006р., у зв’язку з чим при визначенні розміру судового збору, який підлягає відшкодуванню Відкритому акціонерному товариству “Дніпровське підприємство “Ера”, замість “5 грн. 80 коп.” читати “6 грн. 80 коп.”.

      Ухвала мотивована тим, що валютний борг в розмірі 8347,59 дол. США виник 14.09.2005р.; для позивача з 01.01.2005р. застосовувався термін зарахування виручки в іноземній валюті за експорт продукції у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації); сторони припинили зобов’язання за укладеними договорами шляхом заліку зустрічних однорідних вимог в сумі 8347,59 дол. США, підписавши акт взаємних розрахунків від 10.01.2006р., що не суперечить положенням законодавства; резолютивна частина постанови повинна містити висновок про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; судом першої інстанції помилково визначено розмір судового збору, який присуджено на користь позивача.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: п. 2 ст. 1, ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, ст. 1 Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами”, ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, наказу ДПА України від 03.08.2006р. № 450.

      Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій став акт від 11.07.2006р. № 2270/23-4/14308233 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.03.2006 року в якому зазначено, зокрема, про ненадходження станом на 01.04.2006р. валютної виручки в розмірі 8347,59 дол. США якдебіторської заборгованості позивача за договором № 1/280 від 05.07.2004р.; виконання нерезидентом згідно договору № 15-0605 від 15.06.2005р. робіт на суму 8358 дол. США та їх прийняття позивачем; підписання сторонами акту взаємних розрахунків від 10.01.2006р. про погашення взаємної заборгованості у вказаному вище розмірі; недекларування валютної виручки в розмірі 8347,59 дол. США в декларації про валютні цінності,доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

      Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2000р. № 978, прийнятої відповідно до ст. 1 Закону України “Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні”, затверджено Перелік суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості та включено до нього позивача.

      Ця Постанова втратила чинність з 12.01.2006р. на підставі ст. 5 Указу Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності”,  Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1256.

      Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів в іноземній валюті за експорт продукції підприємств суднобудівної галузі, визначених відповідно до статті 1 Закону України “Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні”, та фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва (кодиТН ЗЕД 30.01 - 30.06) підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) фармацевтичної продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

      При цьому, Закони України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та Цивільний кодекс України не виключають можливості припинення зобов’язання за зовнішньоекономічними договорами зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

      Отже, судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано встановлений факт припинення зобов’язань між позивачем та нерезидентом згідно укладених договорів № 1/280 від 05.07.2004р. та № 15-0605 від 15.06.2005р. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог з підписанням 10.01.2006р. відповідного акту, тобто до спливу встановленого строку зарахування резидентом валютної виручки.

      Відповідно до ч. 1 ст. 9, абз. 8 п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України; до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

      Згідно абз. 4, 5 п. 2.7. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000р. № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000р. за № 209/4430, порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України; неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

      Вказані в акті перевірки наявність у позивача станом на 01.04.2006р. заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом та підстав для декларування валютних цінностей за кордоном відповідачем не доведена.

      З зазначеного слідує про безпідставне посилання відповідача на порушення судами ст. 1 Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами”, ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, наказу ДПА України від 03.08.2006р. № 450.

      За вказаних обставин, зважаючи на допущені неточності в резолютивній частині постанови суду першої інстанції та їх виправлення апеляційним господарським судом, касаційну скаргу відповідача слід відхилити як необґрунтовану, а ухвалу від 30.11.2006р. – залишити без змін.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити, а ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 30.11.2006р. у справі   № 8/292-АП-06 залишити без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                                    (підпис)                                               Брайко А. І.

Судді                                                            (підпис)                                           Голубєва Г. К.

                                                                       (підпис)                                              Карась О. В.

(підпис)                                          Костенко М. І.

(підпис)                                        Маринчак Н. Є.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                                                   Міненко О. М.