Ухвала суду № 32214889, 05.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/2840/13-ц Провадження № 22-ц/795/1402/2013 Головуючий у I інстанції -Овсієнко Ю. К. Доповідач - Шевченко В. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2013 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.суддів:Бобрової І.О., Скрипки А.А.при секретарі:Руденко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2013 року по справі за заявою ОСОБА_5, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 31 січня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування рішення третейського суду - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_5 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17.04.2013 року скасувати, а заяву ОСОБА_5 про скасування рішення третейського суду - задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала місцевого суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт наголошує на тому, що відповідно до п. 14 ч.1 ст.6 Закону України „Про третейські суди", третейські суди можуть розглядати будь - які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), а тому вказана третейська справа не була підсудна третейському суду. Крім того, апелянт зазначає, що посилання суду першої інстанції на те, що між ОСОБА_5 та ПАТ „Альфа-Банк" укладено третейську угоду, яка передбачає передачу спору на розгляд до третейського суду є необґрунтованими, оскілки жодної третейської угоди між сторонами не укладалось.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнський Громадський Організації „Всеукраїнський Фінансовий Союз" від 31 січня 2013 року позов ПАТ „Альфа-Банк" задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ „Альфа-Банк" заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 26.07.2011р. у сумі: тіло кредиту - 7 098,78 грн., прострочка по тілу - 6 757 грн. 81 коп., відсотки за кредитом - 1 105 грн.55 коп., а всього на загальну суму : 14 962 грн. 14 коп., а також з ОСОБА_5 стягнуто на користь Банку витрати по сплаті третейського збору в розмірі 200 грн.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено наявність правових підстав для скасування рішення третейського суду, яке не виходить за межі третейського розгляду та постановлено у відповідності до вимог чинного на день його ухвалення законодавства.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює правовідносини в сфері діяльності третейських судів.

Так відповідно до ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.5 Закону України ,, Про третейські суди " юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Статтею 12 Закону України „Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Виходячи з вищезазначеного, умовами розгляду справи третейським судом є : спір що виникає з цивільних чи господарських відносин, та розгляд спору третейським судом передбачено у договорі.

Виключення із загального правила передбачені зокрема пунктом 14 статті 6 вищевказаного закону, яким встановлено, що третейським судам не підвідомчі справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі послуг банку.

З правового аналізу положень Закону України „Про захист прав споживачів" слідує, що предметом його регулювання є відносини між споживачами послуг та їх надавачами, що виникають з приводу реалізації споживачами передбачених ст.11(за договором споживчого кредиту) вказаного закону права.

Виходячи з положень Закону України „Про захист прав споживачів" та роз'яснень викладених в абз.3 п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 квітня 1996 року „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" споживачем, права якого захищають на підставі Закону, в спірних правовідносинах є фізична особа, а не банк - надавач банківської послуги, а тому звернення кредитора з позовом до споживача банківської послуги про стягнення заборгованості за кредитним договором за своєю правовою природою не є захистом прав споживача.

Так, у п. 8.11 вказаного договору між Банком (кредитором) та ОСОБА_5 (позичальником) від 26 липня 2011 року зазначено, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з цим договором, та розгляд і вирішення всіх невирішених сторонами шляхом переговорів спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами з питань виконання, зміни, розірвання ними цього Договору, у тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням договору збитків та недійсність (неукладеність) договору, підлягають остаточному вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз" у відповідності до його Регламенту. Сторони домовилися, що якщо одна із Сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих Сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику Сторін.

Отже, між сторонами укладена третейська угода, яка відповідає вимогам ст.12 Закону „Про третейські суди", вимогам цивільного законодавства і, зокрема, ст.203 ЦК України і за умовами якої на вирішення третейського суду може бути переданий будь-який спір, що стосується виконання зобов'язань за кредитними договорами укладеними між сторонами, у тому числі і стягнення заборгованості за кредитом.

Крім того, апеляційний суд враховує, що п. 14 ст. 6 Закону України „Про третейські суди" не розповсюджується на спори про стягнення заборгованості з боржників, до яких ПАТ „Альфа-Банк" звертається не з позовом щодо захисту прав споживачів, а з позовом про стягнення заборгованості, тобто захищаючи своє порушене право у договірних правовідносинах.

Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_5 підписанням кредитного договору, який містять у собі третейське застереження, самостійно обрав спосіб захисту своїх прав у разі виникнення спору - саме у третейському суді. Таким чином, апеляційним судом не виявлено невідповідності третейської угоди вимогам цивільного законодавства, і тому відсутні сумніви у правомірності третейського розгляду і законності рішення третейського суду.

Виходячи з вищезазначеного, доводи апеляційної скарги, що справа розглянута третейським судом йому не підвідомча відповідно до закону, є безпідставними і ґрунтується на невірному розумінні визначених Законом категорій справ, які виходячи із своєї цивільної природи підвідомчі розгляду третейськими судами.

Частиною 2 статті 51 Закону „Про третейські суди" встановлено, що рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, окрім випадків встановлених даним Законом.

Виключне коло підстав, за наявності яких рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, міститься в частині 3 вказаної норми закону.

З положень вищезазначеної норми закону слідує, що рішення третейського суду може бути скасовано зокрема у випадку, якщо третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги, про те що третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, оскільки як вбачається з рішення третейського суду, зазначеними судом вирішені питання, що стосуються виключно сторін, третейського розгляду, і питання прав та обов'язків інших осіб, які не є сторонами що передали спір на вирішення третейського суду не розглядалися.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених зазначеним Законом підстав для скасування рішення третейського суду, яке повністю відповідає матеріалам справи та ґрунтується на вимогах чинного законодавства, яке регулює дане питання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права , є законною і обґрунтованою, і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: