ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" липня 2013 р. Справа № 909/350/13
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Юрченка Я.О.
суддів: Давид Л.Л.
Данко Л.С.
розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора м. Івано-Франківська,
м.Івано-Франківськ №133-276-13 від 24.05.13 року
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2013 року
у справі № 909/350/13
за позовом : Заступника прокурора м. Івано-Франківська м. Івано-Франківськ в інтересах
держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м.
Івано-Франківськ
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
про стягнення заборгованості в сумі 245 679,08 грн.
за участю представників:
від прокуратури: не з'явилися;
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №93 від 26.01.2011 року);
від третьої особи: не з'явилися;
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2013 року у справі №909/350/13 в задоволенні позову відмовлено.
Перший заступник прокурора м. Івано-Франківська не погоджуючись із прийнятим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, оскільки, вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим. Покликаючись на договір №89 про пайову участь від 29.05.2012 року стверджує, що приватним підприємцем ОСОБА_2 не дотримано договірні зобов'язання в частині сплати пайового внеску на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста. Окрім того, зазначає, що згідно із правовою позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, останній визнає суму основного боргу.
Відповідач - приватний підприємець ОСОБА_2, заперечуючи доводи апеляційної скарги, у відзиві на неї зазначає про обґрунтованість, прийнятого у відповідності із вимогами чинного законодавства, оскаржуваного рішення. При цьому, заперечує проти позову повністю.
Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради та фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської правом, наданим статтею 96 ГПК України, не скористалися відзиву на апеляційну скаргу не подали.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 року у склад колегії для розгляду даної справи, замість суддів Гриців В.М. та Матущака О.І., введено суддів Давид Л.Л. та Данко Л.С.
01.07.2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вих.№1039/09-15-/в від 01.07.2013 року) від виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про відкладення розгляду даної справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України надано право господарському суду відкласти розгляд справи у випадку, зокрема, нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу за умови, що спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року у даній справі, явка уповноваженого явка уповноваженого представника виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради обов'язковою не визнавалася. А тому, враховуючи те, що наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Прокурор, позивач та третя особа явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча, належним чином повідомлялися про час і місце розгляду даної справи.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2013 року у справі № 909/350/13 - залишити без змін, виходячи з наступного.
Дослідженням матеріалів справи, колегією суддів встановлено наступне.
29.05.2012 року між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (далі - виконком), фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі - фінансове управління) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (далі - замовник) укладено договір №89 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (далі - договір). Згідно із п. п. 2.1., 3.3 договору замовник зобов'язався сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені даним договором, а 20% попереднього розміру пайового внеску у сумі 230355,56 грн. - сплатити протягом 30-ти робочих днів з моменту реєстрації договору.
Відповідно до п.3.5. договору суму остаточного пайового внеску замовник сплачує до прийняття об'єкта в експлуатацію.
Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що такий набуває чинності з моменту його реєстрації і діє до моменту повного виконання умов договору.
В силу вимог ст. ст.11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.193 ГК України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, п.7 ст.193 ГК України). Договірл є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з частиною сьомою статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Виходячи з аналізу положень п.п.3.3., 4.1. договору та позовні вимоги, слід зазначити, що до предмету доказування у даній справі входить, зокрема, момент реєстрації договору, який є підставою позову у даній справі.
В матеріалах справи відсутні, та скаржником в суді апеляційної інстанції не надано належних документальних доказів на підтвердження факту здійснення реєстрації договору у фінансовому управлінні відповідно до п.7.8 Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 20.10.2011 року (в редакції від 28.02.2012 року), що позбавляє можливості стверджувати про настання моменту, передбаченого п.3.3. договору, з якого у відповідача виникає обов'язок зі сплати частини попереднього розміру пайового внеску, оскільки, строк встановлений у п.3.3. договору, обчислюється саме з моменту реєстрації договору.
Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами настання моменту, з якого у відповідача виник обов'язок сплатити 20 % попереднього розміру пайового внеску у сумі 230 355,56 грн. Тому, доводи, викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору є необґрунтованими, а підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 230 355,56 грн., пені в сумі 10 367,77 грн., 3 % річних в сумі 4 725,77 грн., інфляційних втрат в сумі 230,36 грн. відсутні.
Разом з тим, наявні в матеріалах справи копії претензії за вих.№2-07/643 від 10.10.2012 року про сплату заборгованості, листа за вих.№2-07/218 від 28.02.2013 року, наведених обставин не спростовують.
Доводи апелянта про визнання відповідачем основної заборгованості спростовуються доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу та поясненнями, наданими представником відповідача в судовому засіданні.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 1.1. договору замовник, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими закладами громадського призначення на вул.Василя Стуса, поруч буд. №9, в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Із змісту норм ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що забудова територій здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у визначеному порядку.
Частиною 9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта в експлуатацію.
Статтею 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, лише на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідно до п.5.23. рішення Івано-Франківської міської ради від 18.12.2012р № 912-31, відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою,що посвідчує право користування земельною ділянкою підприємцю ОСОБА_2 площею 0.1758 га. на АДРЕСА_1 та передачі її в оренду, терміном на три роки, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського призначення, а також припинено дію договору оренди земельної ділянки площею 0.1758 га. на АДРЕСА_1 від 11.12.2009р, реєстраційний №040929400542.
Згідно із листом за вих.№Р-15/277 від 04.04.2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області повідомила, що не здійснювала реєстрації та видачу документів дозвільного характеру стосовно будівництва багатоквартирного житлового будинку№9 в м.Івано-Франківську в Інспекці, а також не отримувала таких.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов у даній справі, заявлено передчасно, оскільки, такий ґрунтується на нормах чинного законодавства, відповідає матеріалам та дійсним обставинам справи.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст.49 ГПК України, враховуючи п.4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року, судовий збір в сумі 2 456,79 грн. за подання апеляційної скарги, слід стягнути із позивача - виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В :
1. В задоволенні апеляційної Першого заступника прокурора м. Івано-Франківська №133-276-13 від 24.05.13 року відмовити.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2013 року у справі № 909/350/13 залишити без змін.
3. Стягнути з виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (код: 04054346; адреса: 76000, м.Івано-Франківськ, вул.Грушевського, 21) 2 456,79 грн. судового збору до спеціального фонду державного бюджету за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, за наступними реквізитами: Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006.
4. Доручити місцевому господарському суд видати наказ.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
6. Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.
Повний текст постанови виготовлено 02.07.2013 року
Головуючий-суддя Юрченко Я.О.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Данко Л.С.
Судове рішення № 32213913, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 02.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 909/350/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: