Рішення № 32213711, 03.07.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.2013

Справа № 920/1012/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-ТОРГ», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім

«Каравай», м. Суми

про стягнення 4 788 грн. 60 коп.

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

При секретарі судового засідання Лєпковій О. О.

Суть спору: позивач подав позов, в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 4788 грн. 60 коп., з яких 4423 грн. 22 коп. – основного боргу, 305 грн.18 коп.- пеня, 60 грн. 20 коп. – 3% річних за договором поставки № 1328 від 01.02.2011 р., а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак подав в судове засідання оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи.

Зазначені оригінали документів оглянуті судом в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції по справі не подав. Ухвала про порушення провадження у справі від 13.06.2013 р., направлялася відповідачу за його юридичною адресою рекомендованими листами, про що свідчать поштові повідомлення (а.с. 33).

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконня останнім вимог частини першої статті 64 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала про порушення провадження у справі направлялась відповідачу за його юридичною адресою, про причини нез’явлення суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, господарський суд встановив:

01 лютого 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 1328.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник (Позивач) продає та поставляє, а Покупець (відповідач) купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в ассортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від Постачальника до Покупця та є невід’ємними частинами цього Договору (а.с. 12).

Згідно з п. 33. Договору Покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару, протягом 21 календарного дня з моменту передачі такої партії товару.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору Відповідачу було поставлено товару відповідно до товарно-транспортних накладних, зокрема:

- ТТН № СУМ-006782 від 07.09.2012 р. на суму 1464 грн. 84 коп.;

- ТТН № СУМ-008145 від 31.10.2012 р. на суму 184 грн. 20 коп.;

- ТТН № СУМ-008166 від 31.10.2012 р. на суму 326 грн. 05 коп.;

- ТТН № СУМ-008167 від 31.10.2012 р. на суму 257 грн. 60 коп.;

- ТТН № СУМ-008169 від 31.10.2012 р. на суму 309 грн. 36 коп.;

- ТТН № СУМ-008170 від 31.10.2012 р. на суму 187 грн. 00 коп.;

- ТТН № СУМ-008171 від 31.10.2012 р. на суму 309 грн. 36 коп.;

- ТТН № СУМ-008172 від 31.10.2012 р. на суму 288 грн. 50 коп.;

- ТТН № СУМ-008178 від 31.10.2012 р. на суму 150 грн. 68 коп.;

- ТТН № СУМ-008179 від 31.10.2012 р. на суму 77 грн. 80 коп.;

- ТТН № СУМ-008412 від 08.11.2012 р. на суму 154 грн. 68 коп.;

- ТТН № СУМ-009851 від 25.12.2012 р. на суму 169 грн. 45 коп.;

- ТТН № СУМ-009852 від 25.12.2012 р. на суму 386 грн. 70 коп.;

- ТТН № СУМ-009853 від 25.12.2012 р. на суму 234 грн. 90 коп.;

- ТТН № СУМ-009921 від 26.12.2012 р. на суму 307 грн. 50 коп.;

- ТТН № СУМ-009934 від 26.12.2012 р. на суму 393 грн. 95 коп.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені товарно-транспортні накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін (а.с.15-30).

Відповідно до п. 8.5 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, а у фінансовій частині до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань. У разі, якщо жодна Сторона протягом 30 (тридцяти) календарних днів до закінчення терміну дії договору не заявить про наміри його розірвання, цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах терміном на один календарний рік.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження того, що сторони мали намір розірвати договір, а також наявні товарно-транспортні накладні на отримання товару, оформлені належним чином між двома сторонами з посиланням на Договір № 1328 від 01.02.2011 р., суд виходить з того, що договір № 1328 від 01.02.2011 р. пролонгований на тих же умовах терміном на один календарний рік, тобто до 31 грудня 2012 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначається, що відповідачем була здійснена часткова оплата за отриманий товар по товарно-транспортній накладній № СУМ-006782 від 07.09.2012 р. в сумі 779 грн. 35 коп.

З матеріалів справи вбачається, що факт заборгованості підтверджується сторонами шляхом складання акту звірки взаємних розрахунків станом на 28 лютого 2013 року ( а.с.14).

Відповідно до положень чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З наведеною нормою кореспондується і ч. 1 ст. 173 ГК України, згідно із якою господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Порушенням зобов’язання, в розумінні ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов’язання які виникають з поставки товару, відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання не допускається; договір є обов’язковим для виконання сторонами

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача перед позивачем боргу в сумі 4423 грн. 22 коп., останнім не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України позовні вимоги щодо стягнення 4423 грн. 22 коп. заборгованості за поставлений товар.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, розмір 3 % річних складає 60 грн. 20 коп. (а.с. 8).

Враховуючи наведене, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 60 грн. 20 коп. - 3% річних.

В обгрунтування позовних вимог, в частині стягнення з відповідача пені позивач зазначає, що відповідачем товар отримано в повному обсязі, без будь-яких зауважень щодо його кількості чи якості, однак в порушення умов укладеного договору останнім не було своєчасно здійснено оплати за поставлений товар.

Відповідно до п.п. 5.1.,5.3. Договору, в разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов’язань по даному Договору, Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. У випадку несвоєчасної оплати поставленої партії Товару, покупець зобов’язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії Товару за кожний день прострочення платежу.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з постановою правління Національного Банку України "Про регулювання грошово-кредитного ринку" від 21.03.2012 року № 102, з 23 березня 2012 року установлено облікову ставку НБУ в розмірі 7,5 %.

Окрім того, частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 305 грн. 18 коп. (а.с.8).

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення пені в сумі 305 грн. 18 коп. в межах розміру, визначеного Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до п. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 610, 625, 626, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 173,193, 230-232, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Каравай», (40000, м. Суми, вул. Покровська, 4, код 36437184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-ТОРГ» (01001, м. Київ, вул. Софіївська,10-А, код 35031638) 4423 грн. 22 коп. основного боргу, 305 грн. 18 коп. пені, 60 грн. 20 коп. 3% річних, 1720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.07.2013 року

СУДДЯ (підпис) Ю. А. ДЖЕПА