Рішення № 32213422, 06.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7771/13 06.06.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Геліус-Буд»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «M.I.K SCHORR GmbH»

про стягнення 2 377 776,48 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Житенко І.О. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геліус-Буд» (далі - ТОВ «Геліус-Буд») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «M.I.K SCHORR GmbH» (далі - ТОВ «Фірма «M.I.K SCHORR GmbH») про стягнення 2 377 776,48 грн., а саме: 2 369 034,74 грн. безпідставно одержаних коштів, 8 741,74 грн. процентів річних за користування безпідставно одержаними коштами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договорів поставки № 418 від 10.02.2012 р. та № 420 від 27.02.2012 р., щодо поставки товару, у зв'язку з чим позивач в односторонньому порядку відмовився від договорів та вимагає повернути авансові платежі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/7771/13 та призначено її до розгляду на 14.05.2013 р.

У зв'язку з відсутністю представника відповідача, суд відкладав розгляд справи 14.05.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач своїх представників в засідання вдруге не направив та вимоги суду не виконав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2012 р. між ТОВ «Фірма» M.I.K SCHORR GmbH» (постачальником) та ТОВ «Геліус-Буд» (покупцем) було укладено договір поставки № 418 (далі - Договір-1).

Згідно з п. 1.1. Договору-1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар згідно зі Специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного Договору-1 (далі за текстом - Товар), а покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити його ціну.

Відповідно до п. 1.2. Договору-1 найменування товару, його кількість, строки поставки, а також інші умови визначаються в специфікації, яка підписується сторонами і є невід'ємною частиною Договору-1.

Пунктом 4.1. Договору-1 передбачено, що ціна на товар, що постачається за даним Договором-1, вказується в специфікації.

Згідно з п.п. 4.4.1. та 4.4.2. Договору-1 оплата товару здійснюється наступним чином: 70% від суми Договору, що складає 1 561 651,65 грн. (один мільйон п'ятсот шістдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят одна гривня 65 коп.), крім того податок на додану вартість (20%) 312 330,33 грн. (триста дванадцять тисяч триста тридцять гривень 33 коп.), всього 1 873 981,98 грн. (один мільйон вісімсот сімдесят одна тисяча дев'ятсот вісімдесят одна гривня 98 коп.), - протягом 7 (семи) банківських днів після отримання від постачальника рахунка на оплату;

30% від суми Договору-1, що складає 669 279 ,28 грн. (шістсот шістдесят дев'ять двісті сімдесят дев'ять гривень 28 коп.), крім цього податок на додану вартість (20%) 133 855,86 грн. (сто тридцять три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять гривень 86 коп.), всього 803 135,14 грн. (вісімсот три тисячі сто тридцять п'ять гривень 14 коп.), - протягом 7 (семи) банківських днів після отримання від постачальника письмового повідомлення про можливість відвантаження товару.

Специфікацією № 1 від 10.02.2012 р. до договору № 418 від 10.02.2012 р. між ТОВ «Фірма» M.I.K SCHORR GmbH» та ТОВ «Геліус-Буд» узгоджені найменування, кількість та ціну товару на загальну суму 2 677 117,12 грн. та встановлений строк поставки - 20 тижнів з моменту перерахування покупцем оплати згідно п. 4.4.1. Договору.

27.02.2012 р. між ТОВ «Фірма» M.I.K SCHORR GmbH» (постачальник) та ТОВ «Геліус-Буд» (покупець) було укладено договір поставки № 420 (далі - Договір-2).

Згідно з п. 1.1. Договору-2 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар згідно зі Специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного Договору (далі за текстом - Товар), а покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити його ціну.

Відповідно до п. 1.2. Договору-2 найменування товару, його кількість, строки поставки, а також інші умови, визначаються в специфікації, яка підписується сторонами і є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 4.1. Договору-2 передбачено, що ціна на товар, що постачається за даним Договором, вказується в специфікації.

Згідно з п.п. 4.4.1. та 4.4.2. Договору-2 оплата товару здійснюється наступним чином: 70% від суми Договору, що складає 1 059 458,57 грн. (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень 57 коп.), крім того податок на додану вартість (20%) 211 891,71 грн. (двісті одинадцять вісімсот дев'яносто одна гривня 71 коп.), всього 1 271 350,28 грн. (один мільйон двісті сімдесят одна тисяча триста п'ятдесят гривень 28 коп.), - протягом 7 (семи) банківських днів після отримання від постачальника рахунка на оплату;

30% від суми Договору-2, що складає 454 053,67 грн. (чотириста п'ятдесят чотири тисячі п'ятдесят три гривні 67 коп.), крім цього податок на додану вартість (20%) 90 810,74 грн. (дев'яносто тисяч вісімсот десять гривень 74 коп.), всього 544 864,41 грн. (п'ятсот сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні 14 коп.), - протягом 7 (семи) банківських днів після отримання від постачальника письмового повідомлення про можливість відвантаження товару.

Додатком № 1 до договору № 420 від 27.02.2012 р. узгоджені найменування, кількість та ціну товару на загальну суму 1 816 214,69 грн. та встановлений строк поставки - 90 днів з моменту перерахування покупцем оплати згідно п. 4.4.1. Договору.

На виконання умов Договору-1 позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти в розмірі 1 642 548,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 423 від 27.02.2012 р.

На виконання умов договору-2 позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти в розмірі 726 485,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 728 від 02.08.2012 р.

Таким чином, позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 2 369 034,74 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач протягом тривалого часу не виконував свої обов'язки щодо поставки товару, позивач звернувся до останнього з листами-вимогами (№ 23/13 та 24/13 від 15.02.2013 р.), в яких відмовився в односторонньому порядку від договорів поставки № 418 від 10.02.2012 р. та № 420 від 27.02.2012 р. та вимагав повернути авансові платежі в сумі 2 369 034,74 грн. до 08.03.2013 р.

Оскільки відповідач не виконав вимоги позивача щодо повернення коштів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами 8.5. Договору-1 та Договору-2 встановлено, що договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін, за рішенням суду, а також згідно з умовами даного Договору. Договір можу бути розірвано в разі односторонньої відмови покупця від договору (згідно умов даного договору), про що покупець повідомляє постачальника письмово. Права та обов'язки сторін за цим договором в такому разі припиняються з дня, що є наступним після спливу 20-денного строку з дати відправлення покупцем відповідного повідомлення постачальнику.

Як раніше було зазначено, 15.02.2013 р. позивач направив на адресу відповідача листи-вимоги, в яких відмовився в односторонньому порядку від договорів поставки № 418 від 10.02.2012 р. та № 420 від 27.02.2012 р. Даний факт підтверджується відбитком поштового штемпеля на описі вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 5653 від 15.02.2013 р.

Таким чином, 08.03.2013 р. (після спливу 20-денного строку) договори поставки № 418 від 10.02.2012 р. та № 420 від 27.02.2012 р. припинились.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач, набувши майно, а саме: грошові кошти - авансові платежі від позивача на підставі договорів поставки, які в подальшому були припинені, зобов'язаний повернути дані кошти.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо повернення безпідставно одержаних коштів в розмірі 2 369 034,74 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення процентів річних за користування безпідставно одержаними коштами в розмірі 8 741,74 грн.

Частиною 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки, позивачем було направленні правомірні вимоги щодо повернення грошових коштів, а відповідач у встановлений строк не виконав грошові вимоги позивача, то він є боржником, який прострочи виконання грошового зобов'язання.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, суд не погоджується з твердженням позивача щодо не встановлення розміру процентів за користування чужими грошовими коштами.

Суд зробив власний розрахунок трьох процентів річних (виходячи з розміру, встановленого законом) та встановив, що за період прострочення грошового зобов'язання з 08.03.2013 р. по 21.03.2013 р. розмір трьох процентів річних дорівнює 2 726,01 грн.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку щодо частково задоволення позовних вимог щодо стягнення процентів річних за користування безпідставно одержаними коштами в розмірі 2 726,01 грн. В частині стягнення процентів річних за користування безпідставно одержаними коштами в розмірі 6 015,73 грн. судом відмовлено.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна стороні повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач жодних доводів на спростування обставин, викладених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 2 369 034,74 грн. та 2 726,01 грн. процентів річних за користування одержаними коштами підлягають задоволенню. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» M.I.K SCHORR GmbH» (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 19/16, літ. «А», 20028360) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Геліус-Буд» (01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, 12, код 32769878) 2 369 034 (два мільйони триста шістдесят дев'ять тисяч тридцять чотири) грн. 48 коп. безпідставно одержаних коштів, 2 726 (дві тисячі сімсот двадцять шість) грн. 01 коп. процентів річних за користування одержаними коштами та 47 435 (сорок сім тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 02.07.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова