Рішення № 32213208, 04.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/43/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2013 Справа № 908/1485/13

за позовом: Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», с. Мала Білозерка Василівського району Запорізької області

про стягнення 94 549,80 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Барчунінов К.О., дов. № 827 від 17.06.2013р.

Від відповідача: Кондратєва Н.А., дов. № 01/4008 від 09.08.2012р.

ДП «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», с. Мала Білозерка Василівського району Запорізької області, збору за подавання вагонів в розмірі 94 549,80 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1485/13, присвоєно справі номер провадження 13/43/13 та призначено судове засідання на 29.05.2013р.

Розгляд справи відкладався на 17.06.2013р., потім на 04.07.2013р., про що сторони повідомлялись відповідними ухвалами суду.

За клопотанням сторін строк вирішення спору в порядку ст.. 69 ГПК України продовжено до 09.07.2013р.

04.07.2013р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення, вступну та резолютивну частину якого оголошено в судовому засіданні у відповідності із приписами ст.85 ГПК України.

До початку розгляду справи представниками сторін заявлено клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору № ПР/М-11-3/168-448/НЮдч від 20.06.2011р., ч. 5 ст. 307 ГК України, ст.. 76 Статуту залізниць України, Правилах обслуговування залізничних під'їзних колій та викладаються в наступному: у листопаді-грудні 2012 року та січні 2013 року по станції Дніпрорудна на виставочну колію ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» локомотивом залізниці були подані вагони під навантаження; згідно із п.1.1 р. 3 Тарифного керівництва № 1 відповідачу був нарахований збір за подачу порожніх вагонів у розмірі 94 549,80 грн.; у зв'язку із тим, що відповідач не визнав та відмовився сплачувати вказаний збір, позивач звернувся із позовом до господарського суду про стягнення з відповідача на свою користь 94 549,80 грн. збору за подавання вагонів.

Відповідач позов не визнав, просить відмовити позивачу у задоволенні заявлених вимог, виходячи з наступного: згідно із п.14 укладеного з позивачем договору № ПР/М-11-3/168-448/НЮдч від 20.06.2011р. власник колії повинен сплачувати Залізниці тільки за подачу вагонів локомотивом Залізниці; пунктом 1.4 розділу 3 тарифного керівництва № 1 закріплено порядок визначення відстані для подачі або збирання вагонів, а по таблиці 2 визначається, як нараховується збір за подачу й забирання вагонів локомотивом Залізниці, як за дві нерозривні операції, які виконує Залізниця в обох напрямках; при подачі вагонів на під'їзну колію підприємства відповідача локомотив Залізниці здійснює одну операцію і рухається тільки в одному напрямку - подачі вагонів, за яку і необхідно нараховувати збір; таким чином, відповідач вважає, що умови договору ним не порушені та підстави для стягнення збору в сумі 94 549,80 грн. відсутні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши позовні матеріали та надані сторонами додаткові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2011р. між ДП "Придніпровська залізниця" (Залізниця) та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (Власник колії) укладено договір № ПР/М-11-3/168-НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", яка примикає до станції Дніпрорудне Придніпровської залізниці (надалі - Договір).

Пунктом 1 Договору визначено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Дніпрорудне: у парній горловині стрілочними переводами №№ 8, 12, 14, 46; у непарній горловині стрілочними переводами №№ 29, 37.

Відповідно до п. 21 цей договір укладається терміном на п'ять років з 01 серпня 2011р. до серпня 2016р. включно.

В процесі укладення вказаного договору між сторонами виникли розбіжності, які були передані на розгляд суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2011р. у справі №3/5005/14070/2011 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" викладено спірні пункти договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії від 20.06.2011р. № ПР/М-11-3/168-Нюдч у редакції, затвердженій судом.

Так, згідно із пунктом 13 Договору в редакції суду визначено, що відстань для нарахування збору за подачу вагонів на виставочну колію № 13 власника складає 1,730 км в обидва кінці, у тому числі 0,080 км на балансі залізниці.

Пунктом 14 Договору в редакції, затвердженій судом, закріплено, що власник колії сплачує залізниці за подачу вагонів локомотивом залізниці згідно з Тарифним керівництвом № 1, розділ ІІІ таблиці 1 і 2.

В цій частині рішення господарського суду залишено без змін постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012р. та Вищого господарського суду України від 17.05.2012р.

З матеріалів справи слідує, що у листопаді-грудні 2012 року та у січні 2013 року по станції Дніпрорудна на виставочну колію ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» локомотивом залізниці були подані вагони під навантаження.

Згідно із п.1.1 р.3 Тарифного керівництва № 1 відповідачу був нарахований збір за подачу порожніх вагонів у розмірі 94 549,80 грн. (у т.ч. ПДВ 15 758,30 грн.), що підтверджується відомостями плати за подавання/збирання вагонів за вказаний період.

Розрахунок був виконаний із застосуванням ставок збору табл. 1 та 2 п. 1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України. Тарифне керівництво № 1 з урахуванням підвищувального коефіцієнта 1,243 відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 25.02.2011 р. № 8.

Відповідач, не погоджуючись із нарахованими сумами, підписав відомості за подавання/забирання вагонів із зауваженнями щодо відстані, відповідно до якої нараховувалась плата за подавання вагонів на виставочну колію. Спірна сума за листопад-грудень 2012 року та січень 2013 року склала 94 549,80 грн., яку відповідач сплатити позивачу відмовився.

Несплата відповідачем збору за подавання вагонів в сумі 94 549,80 грн. стала підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом про стягнення на свою користь вказаної суми збору.

Дослідивши представлені докази, проаналізувавши положення діючого законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог з огляду на наступне:

Стаття 11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав і обов'язків визначає, зокрема, як договори та інші правочини, так і те, що цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 71 Статуту залізниць України передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.

Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р. (з подальшими змінами і доповненнями) визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів.

Згідно ст. 57 Статуту залізниць встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом здійснюється у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України, а ст. 62 статуту залізниць регулює порядок розрахунків за перевезення і послуги залізниці.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства України.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

В п.4.5 п. 4 Правил обслуговування встановлено, що за подачу вагонів локомотивом залізниці на передавальну колію, якщо вона знаходиться на території підприємства, і забирання вагонів з цих колій стягується плата за ставками, встановленими тарифом. Відстань, за яку сплачується плата за подачу та забирання вагонів, вказується в договорі про експлуатацію під'їзної колії (договорі про подачу та забирання вагонів).

Як слідує з умов укладеного між сторонами договору № ПР/М-11-3/168-НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (відповідно із рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2011р.) така відстань для нарахування збору за подачу вагонів була сторонами погоджена та закріплена в п.13 Договору - 1,730 км в обидві кінці, у тому числі 0,080 км на балансі залізниці.

У додатку 10 до Правил користування вагонами і контейнерами наведена Відомість плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а, яка передбачає загальну графу "відстань подавання забирання в обидва кінці (км)". Збір нараховується залежно від загальної кількості вагонів поданих (грф.4 відомості) та (або) забраних (грф.11) на протязі звітної доби, при цьому визначена у договорі загальна відстань при розрахунку збору залишається незмінною незалежно від кількості подач у добу.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту зв'язку України від 26.03.2009р. № 317 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356, збір за подачу й забирання вагонів (у тому числі неробочого парку) та іншого рейкового рухомого складу на під'їзні(их) колії(ій) та інші(их) місця(ь) незагального користування локомотивом залізниці визначається залежно від фактичної кількості поданих і забраних вагонів за звітну добу та від відстані у два кінці: за ставками табл. 1, якщо під'їзна колія перебуває на балансі власників, що не входять до складу залізниць України; за ставками табл. 2, якщо під'їзна колія перебуває на балансі залізниць України. Відстань подачі й забирання вагонів указується в договорі про експлуатацію під'їзної колії (договорі про подачу й забирання вагонів).

З викладеного вбачається, що нарахування збору за подачу та (або) забирання вагонів не залежить від того, чи здійснює локомотив залізниці також і забирання вагонів, оскільки відповідно до п.1.1 Збірника тарифів збір нараховується як за подачу і забирання вагонів разом, так і подачу або забирання вагонів окремо. Сума цього збору не залежить від кількості подач, а розраховується від кількості поданих та (або) забраних вагонів і відстані, яку локомотив проходить в обидва кінці. В даному випадку відстань в обидві кінці вже закріплена п.13 Договору.

З огляду на вищевикладене заперечення відповідача судом до уваги не приймаються.

Розмір ставки для нарахування збору за подачу вагонів локомотивом залізниці встановлений розділом ІІІ таблиці 1 і 2 Тарифного керівництва № 1 і також погоджений сторонами в п. 14 Договору.

Судом встановлено, що розрахунок ставки для нарахування збору здійснений позивачем відповідно до абз. 1 п. 14 Договору та за приписами Тарифного керівництва.

Таким чином, наданими суду документальними доказами, зокрема, відомостями плати за подавання/збирання вагонів за період листопад-грудень 2012 року та січень 2013 року, підтверджене правомірне нарахування позивачем збору за подачу порожніх вагонів у розмірі 94 549 грн. 80 коп.

Відповідач відмовився сплачувати встановлений збір, що є порушенням умов Договору № ПР/М-11-3/168-НЮдч від 20.06.2011р.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Приймаючи до уваги, що позивачем в порядку ст.. 33 ГПК України доведено, та судом встановлено правомірність нарахування збору за подачу вагонів в сумі 94 549,80 грн., позовні вимоги про стягнення з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» 94 549 грн. 80 коп. збору підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1 891 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (71672, Запорізька область, Василевський район, с. Мала Білозерка-4, Веселівське шосе 7 км, ЄДРПОУ 00191218) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828) 94 549 (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот сорок дев'ять) грн.. 80 коп. збору за подавання вагонів, 1 891 (одну тисячу вісімсот дев'яносто одну) грн.. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 05.07.2013р.