Рішення № 32213139, 18.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6454/13 18.06.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальність «Солстрой»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт»

про стягнення 261 160,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Гаджук П. П. (за довіреністю)

Олейніков Є. В. (за довіреністю)

від відповідача Грабовська І. В. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальність «Солстрой» з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» про повернення коштів за договором поставки, стягнення штрафу та відшкодування збитків.

Позовні вимоги мотивовані поставкою відповідачем товарів неналежної якості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/6454/13 та призначено її до розгляду на 30.04.2013 р.

30.04.2013 р., 21.05.2013 р., 30.05.2013 р. у судових засіданнях оголошувались перерви на підставі ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 30.05.2013 р. було продовжено строк вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.

Відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Сторона наголосила на тому, що позивач не відмовлявся від прийняття товару. Товари були передані позивачем відповідачу згідно з актом приймання-передачі для усунення несправностей. Прийом товарів за якістю було здійснено відповідачем, а тому відмова від прийняття останніх на підставі частини п'ятої статті 268 ГК України є неможливою. У випадку виникнення недоліків протягом гарантійного строку застосовуються наслідки, передбачені частиною шостою статті 269 ГК України.

Через канцелярію суду від відповідача надійшли відзив на позовну заяву, доповнення до відзиву та документи на виконання вимог ухвали суду.

Через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення та додаткові документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 18.06.2013 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

31 серпня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Солстрой» і товариством з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» було укладено договір поставки № 31/08-06 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати у власність покупця кабельно-провідникову та електросвітло технічну продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти її від постачальника та здійснити оплату в строки та в порядку, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору перелік та найменування товару визначається у специфікації, яка підписується сторонами та є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до специфікації № 1 від 31 серпня 2012 року до Договору поставки № 31/08-06 від 31 серпня 2012 року постачальник прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця трансформатори ТМ-1000/10/0,4 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) у кількості 2 (двох) штук.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна сума Договору визначається, виходячи з цін, асортименту і загальної кількості товару, яку покупець зобов'язується сплатити постачальнику відповідно до умов цього Договору та протягом його дії, становить 209 300,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 34 883,33 грн.

Відповідно до п. 3.4.1 Договору після підписання цього Договору покупець перераховує постачальнику авансовий платіж у розмірі 100% від суми Договору, що вказана в п. 3.1 цього Договору - 209 300,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Договором передбачено, що постачальник зобов'язується поставити на об'єкт покупця товар, зазначений у погодженій сторонами Специфікації у термін не пізніше 12 (дванадцять) робочих днів з дати отримання постачальником передплати згідно з п. 3.4.1 цього Договору (п. 1.5 Договору).

На виконання умов цього Договору, покупець 04 вересня 2012 року перерахував постачальнику грошові кошти у сумі 209 300,00 грн., в т.ч. ПДВ, а постачальник 19 вересня 2013 року поставив покупцю визначений Договором товар та передав супровідні документи до нього відповідно до частини четвертої статті 268 ГК України.

12 жовтня 2012 року при передачі трансформаторів для підключення експлуатуючій організації ПАТ «Київенерго» комісією у складі начальника СхРКМ Гребеніченка В.І., старшого майстра СхРКМ Сушка С.Ю., представників замовника Галатая С.С., Прокопенка С. Ю. складений акт обстеження ТП 5669 за адресою: вул. Електротехнічна, 7, відповідно до якого комісія дійшла висновку, що вказаний трансформатор при наявності виявлених зауважень вмикати в роботу неможливо.

18 жовтня 2012 року покупець телеграмою повідомив постачальника про виявлені недоліки з проханням направити повноважного представника для складання акту- рекламації.

19 жовтня 2012 року комісією у складі головного енергетика товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» Галата С.С., інженера-енергетика товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» Варцаба Л.Б., представника товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні системи» Белей Б.В. та представника постачальника Олійника М.В. було складено акт-рекламації, відповідно до якого комісія дійшла висновку, що при наявності виявлених дефектів подальша експлуатація поставлених трансформаторів неможлива.

25 жовтня 2012 року покупцем було передано поставлений товар постачальнику на виконання п. 4 Договору, що підтверджено поданим позивачем актом приймання-передачі майна від 25 жовтня 2012 року.

19 жовтня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Солстрой» звернулося з заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз» про проведення дослідження технічного стану поставлених трансформаторів.

Відповідно до висновку № 0229 експертного товарознавчого дослідження технічного стану двох трансформаторів типу ТМ-1000/10/0,4/У1, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 12, територія магазину «Еко маркет» від 30 жовтня 2012 року трансформатори мають численні недоліки, експлуатація досліджуваних трансформаторів не допускається, трансформатори не є новими, а є відновленими, які вже знаходились в експлуатації.

Висновок складений експертом Бугровою Н.К.

З доводів відповідача та поданих ним документів вбачається, що експерт Бугрова Н.К. не мала відповідних повноважень для проведення зазначеної експертизи, а тому суд не бере до уваги висновки, які були наведені експертом за результатами проведеного натурного обстеження трансформаторів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно частини п'ятої статті 268 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

З доводів позивача та поданих ним документів судом встановлено, що поставлені постачальником трансформатори мають дефекти, в результаті чого експлуатація поставлених трансформаторів є неможливою, що підтверджується актом обстеження ТП-5669 від 12 жовтня 2012 року та актом рекламації від 19 жовтня 2012 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поставлений постачальником товар є більш низької якості, ніж вимагається стандартами, технічними умовами чи зразком (еталоном).

Поставлений товар було оплачено покупцем відповідно до п. 3.4.1 Договору.

За таких обставин, позовні вимоги про повернення коштів за договором поставки в сумі 209 300,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню,

Що стосується вимоги про стягнення штрафу у розмірі 20% вартості продукції неналежної якості або некомплектної та збитків у розмірі 10 000,00 грн., то слід зазначити наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штраф є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною сьомою статті 269 ГК України встановлено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно частини четвертої статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі статтею 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Спеціального закону, який встановлює розмір штрафних санкцій у випадку поставки товарів неналежної якості немає. Таким чином дане питання могло бути врегульовано Договором між сторонами

У договорі № 31/08-16 від 31 серпня 2012 р. сторони не забезпечили виконання зобов'язання постачальника шляхом сплати штрафних санкцій, зокрема, не передбачили застосування штрафу за поставку товарів неналежної якості.

Отже, позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 20% вартості продукції неналежної якості (41 860 грн.) не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що сторони дійшли згоди про застосування відповідальності за поставку товарів неналежної якості у вигляді такого штрафу.

Посилання позивача на п. 59 Постанови РМ СРСР «Про затвердження Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про Положення про поставки товарів народного споживання та основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій» від 25 липня 1988 р. № 888, яким встановлено, що якщо поставлена продукція не відповідає за якістю стандартам, технічним умовам, іншій документації, зразкам (еталонам) або умовам договору, а також якщо поставлена некомплектна продукція, виготовлювач (постачальник) сплачує покупцеві (одержувачу) штраф у розмірі 20 відсотків продукції неналежної якості або некомплектної, судом не береться до уваги з наступних підстав.

Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРС» від 12 вересня 1991 р. до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Оскільки застосування штрафу за поставку товарів неналежної якості врегульовано Господарським кодексом України, до відповідних правовідносин не можуть застосовуватись положення постанови РМ СРСР від 25 липня 1988 р. № 888.

Згідно з частиною другою статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 1.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 30.03.1995 р.№ 02-5/218 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки», умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позовні вимоги щодо стягнення збитків обґрунтовані тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Солстрой» оплатило експертне товарознавче дослідження технічного стану двох трансформаторів типу ТМ-1000/10/0,4У1, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 12, територія магазину «Еко маркет».

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши доводи та докази позивача, суд вважає, що позивачем не доведено прямого причинного зв'язку між невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару та додатковими витратами позивача, а саме оплати вартості експертного товарознавчого дослідження технічного стану зазначених трансформаторів, а також необхідності проведення даної експертизи.

Зважаючи на це, позовні вимоги про відшкодування збитків у розмірі 10 000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» (03143, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 15, код 35911101) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (02140, м. Київ, вул. Гмирі, 1-А, код 30210582) 209 300 (двісті дев'ять тисяч триста) грн. повернення коштів за договором поставки № 31/08-06 від 31 серпня 2012 року, 4 186 (чотири тисячі сто вісімдесят шість) грн. витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 05.07.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова