Ухвала суду № 3221312, 14.10.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                      №№ К-8762/07, К-8839/07                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2008р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                Брайка А. І.,

суддів                                     Голубєвої Г. К.,

                                               Карася О. В.,

                                               Федорова М. О.,

                                               Шипуліної Т. М.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційні скарги Комінтернівської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області

на постанову Господарського суду Одеської області від 06.11.2006р. та ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2007р. та від 03.04.2007р. у справі № 13/253-06-8947А

за позовом Приватного підприємства “Промтехінвест Ф”

до Комінтернівської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – не з’явились,

відповідача – Кандибов Ю. М.,

встановив:

      Приватним підприємством “Промтехінвест Ф”, з урахуванням послідуючого уточнення позовних вимог,подано позов про скасування податкових повідомлень-рішеньДержавної податкової інспекції у Комінтернівському районі (правонаступником якої є відповідач) від 30.05.2006р. № 0000672301/0, від 26.06.2006р. № 0000672301/1, від 27.07.2006р. № 0000672301/2 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 374 247 грн., в т. ч. 249 498 грн. основного платежу та 124 749 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

      Постановою Господарського суду Одеської області від 06.11.2006р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2007р. у справі № 13/253-06-8947А позов задоволено.

      Судові рішення мотивовані тим, що податковий кредит позивача за червень 2005 року сформований на підставі виданих йому ТОВ “Леокос” належним чином оформлених податкових накладних; свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ “Леокос” анульовано 16.02.2006р., а податкові накладні видані в червні 2005 року; у відповідача відсутні правові підстави для донарахування позивачу податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

      Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2007р. по даній справі заяву Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі від 26.03.2007р. про роз’яснення ухвали суду апеляційної інстанції від 13.03.2007р. разом з додатками повернуто заявнику.

      Ухвала мотивована тим, що роз’яснення судового рішення, якщо воно є незрозумілим, можливе лише на стадії судового розгляду судом першої інстанції.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційні скарги в якій просить скасувати постанову від 06.11.2006р. та ухвалу від 13.03.2007р., ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, скасувати ухвалу від 03.04.2007р. та повернути справу для продовження розгляду посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема: пп. пп. 7.2.1., 7.2.4. п. 7.2., пп. пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 170 КАС України.

      Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставами для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали: акт № 770/23-33189831 від 30.05.2006р. про результати невиїзної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за червень 2005 року в якому зазначено про заниження суми податку на додану вартість на суму 249498 грн. у зв’язку з безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту ПДВ за податковими накладними, виданими в червні 2005 року ТОВ “Леокос”, свідоцтво платника ПДВ якого анульоване згідно рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2005р.; рішення про результати розгляду первинної та повторних скарг.

      Додатково судами встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2005р. визнано недійсним, зокрема, свідоцтво про реєстрацію ТОВ “Леокос” в якості платника податку на додану вартість та його анулювання згідно акту № 2215 від 16.02.2006р.

      Відповідно до абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. Закону України “Про податок на додану вартість” (станом на момент здійснення господарських операцій) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

      Згідно п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

      Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

      Пунктом 9.8. статті 9 цього Закону, абзацом першим пункту 25, абзацами першим та другим підпункту 25.2.2. пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за № 208/4429, передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання; рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

      Слід зазначити, що Закон України “Про податок на додану вартість” не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від встановлення факту формування і сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов’язань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді, крім того, скасування державної реєстрації юридичної особи та подальше анулювання його свідоцтва платника податку на додану вартість після здійснення господарських операцій не позбавляло таку особу з моменту державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру видавати оформлені належним чином податкові накладні своїм покупцям.

      Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

      В даному випадку вирішення спору по суті здійснене судом першої інстанції з прийняттям відповідної постанови, яка залишена ухвалою суду апеляційної інстанції без змін, а тому подання відповідачем заяви до апеляційного господарського суду про роз’яснення його ухвали є помилковим.

      За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову та повернення судом апеляційної інстанції заяви відповідача про роз’яснення ухвали є вірними, судові рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційні скарги Комінтернівської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 06.11.2006р. та ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2007р. та від 03.04.2007р. у справі № 13/253-06-8947А – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                         (підпис)                                  Брайко А. І.

Судді                                                         (підпис)                                Голубєва Г. К.

                                                        (підпис)                                    Карась О. В.

(підпис)                               Федоров М. О.

(підпис)                             Шипуліна Т. М.

Ухвала складена у повному обсязі 20.10.2008р.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                             Міненко О. М.