Ухвала суду № 3221233, 01.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“01” квітня 2008 року                                                                   Справа № 13-23-3/195-04-7131А

                                                                       к/с № К-31621/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                               Голубєвої Г.К.

Суддів                                                           Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:          Ликовій В.Б.,

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року

та постанову господарського суду Одеської області від 29.05.2006 року

у справі № 13-23-3/195-04-7131А

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “АКВАВІНТЕКС”

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “АКВАВІНТЕКС” (далі – ТОВ “СП “АКВАВІНТЕКС”) звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі – СДПІ у м. Одесі), з уточненням позовних вимог, про визнання нечинними податкових повідомлень від 29.06.2004 року № 0001860810/0, від 18.08.2004 року № 0001860810/1, від 13.09.2004 року № 0001860810/2, якими позивачу донараховано акцизний збір у сумі 2092772,08 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1046386,04 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 29.05.2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року, позовні вимоги задоволено. Судові рішення мотивовані тим, що ставка акцизного збору 0,92 грн. за 1 літр, застосовується на вина виноградні натуральні з доданням цукру, а не цукровмістких або з доданням солодких матеріалів.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, СДПІ у м. Одесі подала касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 1 Закону України “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої”, п. 16 Основних правил виготовлення виноградних вин, затверджених Радою народного господарства СРСР 06.11.1964 року і Державним комітетом харчової промисловості при Держплані СРСР 12.11.1964 року та положення Державного стандарту України 2164-93 “Вина виноградні. Терміни та визначення”, ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач стверджує, що вина виноградні натуральні з доданням цукру – це вина, у які за технологічними інструкціями додається вакуум-сусло. А до вакууму-сусла, входять органічні з’єднання – цукри, які, як і у винограді, складаються в основному з глюкози та фруктози, присутні також й інші форми цукрів.

У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ “СП “АКВАВІНТЕКС” просить постанову господарського суду Одеської області від 29.05.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року залишити без змін з огляду на те, що “вакуум-сусло” та “цукор” не є тотожними поняттями.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга частково підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями СДПІ у м. Одесі здійснено позапланову документальну перевірку ТОВ “СП “АКВАВІНТЕКС” з питання застосування ставки акцизного збору на вина виноградні напівсолодкі, напівсухі за період з 01.07.2003 року по 30.04.2004 року. Перевіркою встановлено порушення приписів ст. 1 Закону України “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої”, а саме заниження акцизного збору на 2092772,08 грн., в зв’язку з обчисленням акцизного збору на вина виноградні напівсухі, напівсолодкі за ставкою акцизного збору 0, 25 грн. за літр.

З позиції контролюючого органу за технологією виробництва виноградних вин напівсолодких купажних використовується цукор, як концентроване виноградне сусло, яке представляє собою суміш глюкози і фруктози.

З огляду на викладене та враховуючи положення листа-роз’яснення Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України від 24.03.2004 року № 06-10/10-342, відповідно до якого на вина натуральні з вмістом цукру більше як 0,3г/1003 застосовується ставка акцизного збору 0,92 грн. за 1 літр, податковий орган дійшов висновку, що при реалізації вин виноградних натуральних напівсолодких купажних, для підвищення цукристості яких додається цукор у вигляді виноградних концентратів та які визначаються за кодом УКТ ЗЕТ 2204, застосовується ставка акцизного збору у розмірі 0,92 грн. за 1 літр.

Зазначене порушення зафіксовано у акті перевірки від 24.06.2004 року № 522/16-02/16-223/25040503/35, на підставі якого 29.06.2004 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001860810/0, яким позивачу донараховано акцизний збір у сумі 2092772,08 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1046386,04 грн.

За результатом узгодження податкового зобов’язання скарги позивача залишені без змін та винесено податкові повідомлення-рішення від 18.08.2004 року № 0001860810/1, від 13.09.2004 року № 0001860810/2.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснював виробництво напівсухих вин за купажною схемою шляхом купужування ординарних столових сухих оброблених виноматеріалів.

Відповідно до Галузевого стандарту України “Вина Тихі. Загальні технічні умови” (ГСТУ 202002-96) до категорії “столових вин” відносяться вина “натуральні” та купажні.

“Натуральні” напівсухі, напівсолодкі вина виготовляються шляхом часткового бродіння цукрів виноградного сусла без використання добавок будь-якого походження за виключенням речовин, дозволених у визначених дозах для технічних обробок. При цьому часткове бродіння цукрів зупиняється фізичним або біохімічним засобами.

Купажні напівсухі, напівсолодкі вина виготовляються шляхом повного бродіння виноградного сусла, цукровість якого підвищено додаванням солодких матеріалів. При цьому зупинки бродіння виноградного сусла здійснюється консервантом або купажуванням сухих виноматеріалів із свіжим консервованим або концентрованим суслом.

Згідно з ГСТУ 202002-96, купажування проводиться шляхом додання сусла, а не цукру – “сахарози”.

Згідно з положеннями “Основних правил виробництва виноградних вин”, затверджених Радою народного господарства СРСР 06.11.1964 року і Державним комітетом харчової промисловості при Держплані СРСР 12.11.1964 року, такий метод як додання сахарози використовується лише при виготовленні ароматизованих вин та насичених вуглекислотою вин.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили, зокрема, з того, що відповідно до вимог Закону України “Про Митний тариф України”, поняття “солодкі матеріали” не є ідентичним поняттю “цукор”, а тому згідно з вимогами ст. 1 Закону України “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої”, ставка акцизного збору 0,92 грн. за 1 літр застосовується тільки на вина виноградні натуральні з доданням цукру, а не цукровомістких або солодких матеріалів, що не є поняттями тотожними поняттю “цукор”.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що для всебічного вивчення вищевикладених питань необхідно володіти спеціальними знаннями, щоб дійти вірного висновку.

Однак, суди, обмежившись дослідженням технологічних операцій при виробництві вин виноградних натуральних, не вирішили питання про надання висновку спеціаліста в даній галузі.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ст. 159 зазначеного Кодексу судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

З огляду на неповне встановлення у справі обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, що з врахуванням меж повноважень, визначених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути усунено судом касаційної інстанції, постановлені у справі судові рішення відповідно до ст. 227 зазначеного Кодексу підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року та постанову господарського суду Одеської області від 29.05.2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГ.К. Голубєва Судді

підписА.І. Брайко

підписО.В. Карась

підпис

А.О. Рибченко

підписМ.О.Федоров

З оригіналом згідно

В. Секретар                                                                            В.Б. Ликова