Вирок № 32212172, 05.07.2013, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1182/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Свояка Д.В.,

за участі:

секретаря Литвишко В.М.,

прокурора Ляшенка Р.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Звіздаль Народичського району Житомирської області, українки, громадянки України, освіта середня-технічна, непрацюючої, заміжньої, проживаючої в АДРЕСА_1, не судимої,-

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 та ч.4 ст.358 КК України,-

встановив:

26.12.2012 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32013100130000039, відповідно до якого ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 та ч.4 ст.358 КК України, зокрема, що ОСОБА_1 з метою підробки документів, шляхом виконання підписів від імені ОСОБА_5, який згідно з реєстраційними документами ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» (код ЄДРПОУ 37517333) та ТОВ «Фірма Радіус Інвест» (код ЄДРПОУ 37517328) є їх засновником, 09.12.2011, приблизно о 10 годині 00 хвилин, в приміщенні Переяслав-Хмельницької ОДПІ, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Переяслав - Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 9, підробила підписи від імені ОСОБА_5 у реєстраційній заяві платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» та реєстраційну заяву платника податку на додану вартість ТОВ «Фірма Радіус Інвест», тобто внесла у ці документи неправдиві відомості, що надало право зареєструвати дані суб'єкти господарювання в Переяслав-Хмельницькій ОДПІ Київської області платниками податку на додану вартість.

Всі ці документи ОСОБА_1 підписала та подала до Переяслав-Хмельницької ОДПІ на прохання невстановленої слідством особи, яка заздалегідь надала їй чисті бланки реєстраційних заяв платника податку на додану вартість з відтисками печаток ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» та ТОВ «Фірма Радіус Інвест». З самим ОСОБА_5. вона знайома ніколи не була, і вказівок щодо реєстрації ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» та ТОВ «Фірма Радіус Інвест» платниками податку на додану вартість в Переяслав-Хмельницькій ОДПІ Київської області від нього вона не отримувала.

В подальшому ОСОБА_1, достовірно знаючи, що підписи в реєстраційній заяві платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» та реєстраційній заяві платника податку на додану вартість ТОВ «Фірма Радіус Інвест» від імені ОСОБА_5 виконані не ОСОБА_5, а нею, використала їх, подавши 09.12.2011 до Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області.

Підроблення ОСОБА_1 реєстраційної заяви платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» та реєстраційної заяви платника податку на додану вартість ТОВ «Фірма Радіус Інвест», та їх використання 09.12.2011 дало право Переяслав-Хмельницькій ОДПІ Київської області 19.12.2011 зареєструвати дані суб'єкти господарювання як платників податку на додану вартість та видати: ТОВ «Фірма Радіус Інвест» - свідоцтво №200015669 від 19.12.2011 платника податку на додану вартість, ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» - свідоцтво №200015674 від 19.12.2011 платника податку на додану вартість.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 09.12.2011 ОСОБА_1 використала завідомо підроблені реєстраційні заяви платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» та ТОВ «Фірма Радіус Інвест», а саме:

- реєстраційну заяву платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» подала 09.12.2011 до Переяслав-Хмельницькій ОДПІ Київської області, де вона зареєстрована за вхідним номером: 4507/10;

- реєстраційну заяву платника податку на додану вартість ТОВ «Фірма Радіус Інвест» подала 09.12.2011 до Переяслав-Хмельницькій ОДПІ Київської області, де вона зареєстрована за вхідним номером: № 4506/10,

що призвело до незаконного отримання ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» свідоцтва платника податку на додану вартість за №200015674 від 19.12.2011, ТОВ «Фірма Радіус Інвест» свідоцтво платника податку на додану вартість №200015669 від 19.12.2011.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 показала, що дійсно 09.12.2011 у приміщенні Переяслав-Хмельницькій ОДПІ Київської області заповнила бланки реєстраційних заяв платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» та ТОВ «Фірма Радіус Інвест», що були їй передані невстановленою особою. Заповнення бланків відбувалось відповідно до зразків, які розміщенні у приміщенні Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області. Записи та підписи у заявах вона робила від імені ОСОБА_5, так як діяла відповідно до наявної у неї довіреності на представництво його інтересів в державних органах, у тому числі податкових, по питаннях утворення, реєстрації товариств з обмеженою відповідальністю.

Свідок ОСОБА_2 вказала, що реєстраційні заяви платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» та ТОВ «Фірма Радіус Інвест» подавались ОСОБА_1 та до них були долучені оригінали довіреностей на право подання нею таких заяв. Вона безпосередньо заяв не приймала, хто приймав не пам'ятає, але це можна встановити за документацією. Рішення про реєстрацію особи платником податків за цими заявами приймалось не нею, а відділом оподаткування. Вона здійснювала лише звірку реєстраційних даних та перевіряла правильність заповнення заяви.

В обґрунтування обвинувачення прокурор подав наступні докази:

постанова старшого слідчого СВ Броварського ОДПІ Бабій Г.В. про визнання документів речовими доказами від 18.04.2013; (т.1 а.с. 20)

фотокопії реєстраційних заяв платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» та ТОВ «Фірма Радіус Інвест», завірені зазначеним вище слідчим; (т.1 а.с. 21 - 38)

висновок експерта № 252 від 05.04.2013; (т.1 а.с. 39 - 50)

Також, прокурор подав документи, що характеризують особу обвинуваченої:

довідка Переяслав-Хмельницької ЦРЛ від 08.04.2013 № 524; (т.1 а.с. 51)

характеристика депутата Переяслав-Хмельницької міської ради від 04.04.2013 № 352; (т.1 а.с. 52)

вимога УІТ ГУ МВС України в Київській області № 1023/9/26-09 від 03.04.2013. (т.1 а.с.68)

За клопотанням обвинуваченої судом в прокурора було витребувано копію довіреності від 01.01.2011 ВРД№ 645950. (т.1 а.с.53)

Відповідно до вищевказаної постанови про визнання документів речовими доказами від 18.04.2013 речовими доказами визнано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» від 09.12.2011 та реєстраційну заяву платника податку на додану вартість ТОВ «Фірма Радіус Інвест» від 09.12.2011, які були вилучені 12.07.2012 протоколом виїмки у службових осіб Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області. Зберігання цих речових доказів визначено в матеріалах кримінального провадження. Також, у постанові вказано, що ці документи 18.04.2013 оглянуті протоколом огляду.

Прокурор у судовому засіданні вказав, що подані ним суду фотокопії реєстраційних заяв і є ті самі речові докази, визначені у вищевказаній постанові від 18.04.2013.

Докази правомірності отримання та оформлення цих речових доказів, зазначених у згаданій постанові від 18.04.2011, прокурор не надав. Підстав, передбачених ч. 5 ст. 99 КПК України, для визнання доказів допустимими суд не встановив.

Інших доказів сторони не надали, заяви чи клопотання були відсутні.

Таким чином, керуючись принципом безпосередності дослідження речей і документів, а також зважаючи на приписи ч.3 ст. 99 КПК України суд не може визнати належними та допустимими доказами фотокопії реєстраційних заяв платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Дельта груп Інвест» та ТОВ «Фірма Радіус Інвест», завірені слідчим.

Також, прокурором не надано доказів правомірності призначення та проведення судово-почеркознавчої експертизи, висновок експерта по якій № 252 від 05.04.2013 поданий прокурором суду.

Разом з тим, суд визнає вказаний доказ належним та допустимим зважаючи на те, що обвинувачена його визнала.

Частиною 1 ст. 358 КК України визнано злочинними дії щодо підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

Частина 4 цієї статті передбачає відповідальність за використання завідомо підробленого документа.

Суб'єктивна сторона вказаних злочинів характеризується прямим умислом.

Відповідно до п. «j» статті 4 Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров'я термін «підроблення» означає умисне введення в оману стосовно дійсності та (або) джерела.

Таким чином, сторона обвинувачення має довести усвідомлення обвинуваченою суспільно небезпечного характеру свого діяння, передбачення його суспільно небезпечних наслідків і бажання їх настання.

У примітці до ст. 358 КК України вказано, що під офіційним документом у цій статті слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Пунктом 183.7 ст.183 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на 09.12.2011) заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Пункт 183.8 цієї статті вказує, що орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

За наслідками розгляду заяви у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку, відповідно до пункту 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби (його відповідальна посадова особа) при розгляді заяв від 09.12.2011 мав встановити особу, яка подає заяви, перевірити її повноваження на подачу таких заяв тощо. При цьому, у разі виявлення невідповідностей орган державної податкової служби мав відмовити в реєстрації особи як платника податку.

Відповідно до абзацу 3 довіреності від 01.01.2011 (т.1 а.с.53) ОСОБА_5 надав право ОСОБА_1 у тому числі подавати від імені новоствореного товариства з обмеженою відповідальністю документи, включаючи заяви; підписувати необхідні для здійснення наданих їй повноважень документи, заяви.

Відповідно до ч.ч. 2 - 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Таким чином, суд вважає, що прокурором не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні підроблення та використання завідомо підроблених документів.

Так, не доведено усвідомлення ОСОБА_1 суспільної небезпечності характеру своїх діянь (як у підробці так і використанні завідомо підроблених документів), передбачення їх суспільно небезпечних наслідків і бажання їх настання. Зокрема, не доведено бажання ОСОБА_1 набути певних суб'єктивних прав або звільнитись від юридичних обов'язків.

Також, сторона обвинувачення не надала належних та допустимих доказів щодо предмету злочину: відсутні як самі заяви, так і докази їх допустимості.

Відповідно до положень п. 3 ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Розмір витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи № 252 складає 3183, 84 грн. Однак прокурор відмовився надати суду оригінал довідки про витрати на проведення вказаної експертизи, надавши лише копію. (т.1 а.с. 69)

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» від 07.07.1995 № 11 у разі постановлення виправдувального вироку судові витрати приймаються на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати невинуватою та виправдати ОСОБА_1, обвинувачену у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 та ч.4 ст.358 КК України.

Документи залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Копія вироку може бути отримана обвинуваченим та прокурором негайно після проголошення.

Суддя Д.В.Свояк