Ухвала суду № 32211978, 03.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2308/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Федорової Г.Г.,

Вівдиченко Т.Р.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби та Державної податкової служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» до Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа: Державна податкова служба у Київській області про стягнення бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду 17 квітня 2013 року задоволено позов, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2033689грн. та судовий збір в розмірі 1700 грн.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем - Іванівською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області ДПС та третьою особою - Державною податковю службою у Київській області подано апеляційні скарги, в якій апелянти просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума бюджетного відшкодування є належним чином підтвердженою за результатами відповідних перевірок, а тому така підлягає стягненню на рахунок позивача.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що у березні 2009 року позивачем було подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 року із задекларованою сумою бюджетного відшкодування у розмірі 2305676,00 грн. разом із Додатком № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», додатком № 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування».

У зв»язку з наведеним, податковим органом у період з 27.04.2009 по 13.05.2009 проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01.01.2009 по 31.12.2009р., за результатами якої ДПІ складено довідку від 18.05.2009 № 601/23/30869464 "Про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2009 по 31.01.2009 рік".

З вказаної довідки вбачається, що сума до бюджетного відшкодування становить 2305676грн., та, зокрема, і те, що за результатами перевірки податковим органом не встановлено взаємовідносин ТОВ «Лікеро - горілчаного заводу «Тетерів» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, первинні і інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними, і за результатами перевірки не встановлено укладення суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

В п.п. 3.1.3 п. 3.1 довідки податковим органом зазначено, що перевіркою не встановлено порушення щодо правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в січні 2009 року, а у таблиці наведеній у пункті 3.4 податковим органом вказано у розділі 3 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» у графі «Дані платника» - 2305676,00 грн. і «Дані перевірки» 2305676,00 грн.

У пункті 4 довідки «Висновок» відповідачем-1 вказано, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року на суму 2305676,00 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей на запити щодо надання загальних відомостей і результатів зустрічних перевірок по другому ланцюгу постачання.

У серпні 2010 року Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області надіслала позивачу лист від 08.08.2010 № 3502/10/29-008, в якому повідомила, що підприємству необхідно терміново відкрити у банках рахунки у цінних паперах для зарахування належної їм кількості облігацій, з метою здійснення оформлення відшкодування сум податку на додану вартість, на виконання чого позивачем відкрито рахунок у цінних паперах в АТ «Банк Велес», про що складено довідку від 16.08.2010 № 08-1/787.

На письмову вимогу позивача від 27.09.201р.1 за №62 до відповідача-1 про повернення належної суми бюджетного відшкодування листом від 10.10.2011 № 615110/003 податковий орган повідомив позивачу, що згідно з довідкою від 18.05.2009 № 601/23/32783473 складеної за результатами виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість перевіркою підтверджено заявлену до відшкодування cуму податку на додану вартість у розмірі 2305676,00 грн.

У цьому ж листі відповідачем-1 вказано, що у період з 01.06.2009 по 04.06.2010 до Іванківського відділення державного казначейства податковим органом надавались висновки про суми відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2305676,00 грн. Проте, на даний час підприємство виключено з реєстру інвентаризації платників ПДВ відповідно до постанови КМУ від 12.05.2010 № 368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість»., а підтверджені перевіркою суми бюджетного відшкодування досі позивачу не повернуті.

З огляду на вищевказане суд апеляційної інстанції приходить до наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Закону України «Про податок на додану вартість» у відповідній редакції (далі - Закон).

Так, ч. 1 п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Також, діючими на час виникнення спірних правовідносин, нормами п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 цього ж Закону передбачено, що, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з нормами п.п. 7.7.4 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Статтею 200 Податкового Кодексу України визначено норми, які є аналогічними нормам Закону щодо порядку відшкодування з Державного бюджету України та строків розрахунків

Матеріалами справи судом встановлено, що у травні 2009 року за результатами перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року податковим органом довідкою від 18.05.2009р. за №601/23/32783473 підтверджено спірну суму бюджетного відшкодування, а тому висновок суду першої інстанції про те, що відповідачами не наведено жодних доказів того, що позивач має ознаки особи, яка не має права на отримання бюджетного відшкодування, вичерпний перелік яких наведений п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Обгрунтовано судом першої інстанції не прийнято до уваги заперечення відповідача-1 відносно того, що податковим повідомленням-рішенням від 19.06.2012 № 000242300 зменшено суму бюджетного відшкодування, тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 у справі № 2а-3558/12/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013р. дане податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 № 000242300 визнано протиправним та скасовано.

При цьому, доводи апелянтів в поданих ними апеляційних скаргах, які є аналогічними за змістом, про те, що судом першої інстанції не зупинено провадження по справі і судом першої інстанції при прийнятті постанови порушено норми матеріального та процесуального права, без жодної вказівки на те в чому ж саме полягають такі порушення, на думку суду апеляційної інстанції, не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, а інших підстав для скасування судового рішення апелянтами не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Податковий орган, як суб»єкт владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст.72 КАС України, не надав до суду належних доказів правомірності його дій.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби та Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г.Г.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 03.07.2013р.

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.