Рішення № 32211679, 03.07.2013, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/206/2013

Справа № 1615/5871/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2013 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Чернявській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи, ОСОБА_1, до фізичної особи, ОСОБА_2, про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та матері дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулась до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; зобов'язати Крюківський відділ РАЦС Кременчуцького МУЮ Полтавської області внести зміни у актовий запис №790 від 23 листопада 2012 року про народження ОСОБА_3, змінивши відомості батька дитини ОСОБА_4 на ОСОБА_2, громадянина України, проживаючого у АДРЕСА_1, залишивши без змін ім'я та по-батькові дитини; стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття; стягувати з відповідача на її користь щомісячно аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходів) до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку.

Свої вимоги мотивувала тим, що сторони почали зустрічатися як пара у лютому 2012 року. В кінці лютого, як зазначає позивачка, вона завагітніла. В період з березня 2012 року по серпень 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу у квартирі відповідача. Як зазначає позивачка, починаючи з серпня 2012 року між ними почали виникати суперечки, відповідач казав, що не готовий стати батьком та хоче побути вільним від стосунків та батьківства, що і стало причиною їхнього розставання, внаслідок чого сторони припинили спільно проживати.

ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка народила сина ОСОБА_3, батьком якого, як вона вказує, є відповідач, ОСОБА_2 На її прохання здійснити спільно реєстрацію в органі актів цивільного стану народження сина відповідач відмовив. 23 листопада 2012 року після чергової відмови відповідача, позивачка зареєструвала сина ОСОБА_3 у Крюківському відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького МУЮ Полтавської області на підставі статті 135 Сімейного кодексу України, внаслідок чого нею отримано свідоцтво про народження сина ОСОБА_3.

ОСОБА_1 вказує, що вона на даний час не працює, оскільки доглядає малолітню дитину. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання їхнього спільного сина, не цікавиться його життям та матеріальним становищем. Позивачкою зазначено, що відповідач працює водієм на ПАТ «КВБЗ», має інвалідність та отримує пенсію, а тому має самостійний дохід. Від попереднього шлюбу відповідач має малолітню дочку та сплачує аліменти на її утримання. У зв'язку із викладеними обставинами, позивачка і вимушена звернутися до суду із позовом про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання малолітнього сина та його матері до досягнення дитиною трьох років.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_2, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі з тих підстав, що він не бажав народження цієї дитини, одночасно не спростовуючи того факту, що вони з лютого 2012 мешкали як одна сім'я і після того, як позивачка завагітніла, вони деякий час проживали разом.

Представник третьої особи, Крюківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не надав до суду пояснень про причини неявки.

За таких обставин суд вважає за можливе розгляд справи провести у відсутність представника третьої особи на підставі пояснень сторін та документів, наявних в матеріалах справи.

Вислухавши позивачку, ОСОБА_1, відповідача, ОСОБА_2, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як достовірно встановлено судом, з лютого 2012 року по серпень 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Даний факт підтверджується сторонами по справі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, видане 23 листопада 2012 року Крюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області. У даному свідоцтві матір'ю дитини значиться ОСОБА_1, а батьком дитини зазначено ОСОБА_4.

Як вбачається із вказаного свідоцтва про народження, запис про батьківство здійснено відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, згідно із якою при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по-батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Зі змісту частини 2 статті 125 Сімейного кодексу України вбачається, якщо мати і батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини визначається, зокрема за рішенням суду.

Відповідно до статті 128 Сімейного кодексу України, за відсутністю заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду; підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно із пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків.

В ході розгляду справи позивачкою заявлено клопотання про призначення по справі судово-генетичної експертизи, на вирішення якої поставити питання, чи є ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; чи є кровна спорідненість між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Ухвалою суду від 18 січня 2013 року вказане клопотання задоволено, призначено по справі судово-генетичну експертизу.

Згідно матеріалів справи, сторони по справі викликались до ОКЗ «Бюро судово-медичної експертизи» міста Дніпропетровськ на 4 березня 2013 року та на 1 квітня 2013 року для проведення експертизи.

Однак, 3 квітня 2013 року за вих. номером 804 на адресу суду ОКЗ «Бюро судово-медичної експертизи» було повернуто без виконання ухвалу суду від 18 січня 2013 року про призначення судової генетичної експертизи по причині неявки відповідача, ОСОБА_2, 4 березня 2013 року та 1 квітня 2013 року в той час, коли він належним чином повідомлявся про дату, час та місце явки до експертної установи.

Згідно із пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до статті 146 Цивільно - процесуального кодексу може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

Згідно із частиною 1 статті 146 Цивільно-процесуального кодексу України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідачу в судовому засіданні роз'яснено положення статті 10 Цивільно-процесуального кодексу України, відповідно до якої сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, роз'яснено його права та обов'язки, у тому числі право на заявлення клопотання про призначення експертизи по справі; попереджено про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги дії відповідача, який неодноразово ухилився від явки до експертної установи, при цьому будучі належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення збору необхідних зразків, що відповідач підтвердив в судовому засіданні, та не повідомив про причини поважності своєї неявки, зважаючи на те, яке доказове значення має проведення судово- генетичної експертизи по даній справі, приймаючи до уваги те, що іншим способом неможливо встановити біологічне походження дитини від батька, суд вважає за можливе визнати факт того, що ОСОБА_2 являється біологічним батьком ОСОБА_3, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині визнання батьківства підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 134 Сімейного кодексу України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 і 127 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в частині зобов'язання Крюківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького МУЮ Полтавської області внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3, змінивши відомості про батька дитини ОСОБА_4 на ОСОБА_2

Положеннями статті 121 Сімейного кодексу України встановлено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 183 Сімейного Кодексу України, стягнення аліментів може проводитися у визначеній судом частці від заробітку батька (матері) дитини.

Частина 2 статті 84 Сімейного кодексу України передбачає, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Враховуючи викладене, оскільки суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання відповідача батьком дитини, враховуючи факт перебування на утриманні відповідача неповнолітньої дитини, що підтверджено позивачкою в судовому засіданні, суд вважає за можливе стягнути з нього аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3, у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача на користь позивачки, матері дитини, аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною трьох років, оскільки такі вимоги ґрунтуються на законі.

Керуючись статтями 10, 11, 57, 60, 79, 88, 174, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 121, 125, 128, 134, 180, 183, 84 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи, ОСОБА_1, до фізичної особи, ОСОБА_2, про встановлення батьківства, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та матері дитини - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком ОСОБА_3, народженого ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Кременчуці Полтавської області матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянкою України.

Зобов'язати Крюківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області внести зміни до актового запису №790 від 23 листопада 2012 року про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, змінивши відомості про батька дитини ОСОБА_4 на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 29 листопада 2012 року до досягнення останнім повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 листопада 2012 року, до досягнення дитиною, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп., сплачений нею при подачі позову до суду.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.О. Зоріна