Рішення № 32211603, 05.06.2013, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/878/13-ц

Номер провадження 2/341/460/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 3013 року м.Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Юсип І.М.

секретаря Король І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Галичі справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

04.04.2013 року Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення фактичний витрат повязаних з навчанням, а саме грошових коштів в сумі 18 809,08 грн. та судових витрат.

З позовної заяви поданої позивачем вбачається, що наказом Національного університету внутрішніх справ №171о/с від 02.08.2004 року відповідача, ОСОБА_1 було зараховано до складу курсантів НУВС. 05.09.2007 року між Харківським національним університетом внутрішніх справ та відповідачем було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Після закінчення закладу, згідно з наказом Харківського національного університету внутрішніх справ №329 о/с від 27.06.2008 року курсанта 4-го курсу лейтенанта міліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Івано-Франківській області.

Наказом УМВС України в Івано-Франківській області №198 о/с від 09.12.2008 року ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 «?» (за порушення дисципліни) положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС. Відповідно до п.2.3.6. договору відповідач зобовязувався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, повязані з його утриманням під час навчання в університеті згідно з затвердженим розрахунком. Сума витрат складає 18 809,08 грн., відповідно до п.4.4. договору у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення здійснюється в судовому порядку. Інформація про звільнення ОСОБА_1 надійшла до Харківського національного університету внутрішніх справ 06.02.2012 року, відповідно до листа УМВС України в Івано-Франківській області від 02.02.2012 року №4/389. Просив позов задовольнити.

Позивач в судове засідання на неодноразові виклики представника не направив, хоча у встановленому законом порядку був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить супровідні листи та поштове повідомлення про вручення судового виклику ОСОБА_2 поданої заяви представника, датованої 18.03.2013 р.,ще до поступлення позову, видно, що представник просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Одночасно подав суду заперечення на позов.

Свої заперечення мотивує тим,що не укладав договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 05.09.2007 року, який ніби то укладений між ним та позивачем, оскільки він вказаного договору не бачив, з ним не ознайомлений і ті підписи, які стоять на кожній сторінці цього договору біля графи-курсант йому не належать. А відтак він не може нести будь-які зобовязання за договором якого не укладав, оскільки в даному випадку відсутні будь-які підстави передбачені ст.11 ЦК України для виникнення у нього цивільних прав та обовязків перед позивачем. Також ознайомившись із даним договором вбачається, що він укладений 05 вересня 2007 року, а в позові позивач ставить питання відшкодування коштів за період з 2004 до 2008 років, дана вимога є незаконною, оскільки в період з 2004 до 2007 років жодних договорів між сторонами не укладались. Подані розрахунки не відповідають дійсності, оскільки в розрахунок за №5/313 від 22.05.2012 року за період 2004-2008 років включено комунальні послуги та харчування, суми зазначені приблизно одинакові. А насправді він проживав в університетському гуртожитку один навчальний рік, а саме з 2004-2005рр., а в подальшому проживав за межами університету, не харчувався, а тому нарахування плати за комунальні послуги та харчування є безпідставними. Сам факт проживання ним за межами університету в період 2005-2008 років підтверджується довідкою про відшкодування витрат по виділенню речового забезпечення, в якій про це зазначено.

Зокрема п.2.1.6 даного договору говорить, що позивач щороку повинен інформувати сторону про розмір фактичних витрат, повязаних н утриманням, однак цього не було, що ще раз підтверджує фіктивність даного договору. Також, даний позов поданий з порушенням вимог статей цивільного кодексу України щодо строку позовної давності, а клопотання про його поновлення із причинами пропуску позивачем не було зазначено. Також, просить врахувати і те, що його звільнено з посади 09 грудня 2008 року і саме з цього часу почався перебіг строків позовної давності, який закінчився 09.12.2011 року. А відтак в даному позові слід відмовити в звязку із спливом позовної давності.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що в позові слід відмовити.

Судом встановлено, що 5 вересня 2007 року між Харківським національним університетом внутрішніх справ та відповідачем був укладений Договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. ( а.с. 10-13).

Відповідно до витягу з наказу № 171 о/с від 02.08.2004 р. ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом 1-го курсу НУВС - з 2 серпня 2004 р. ( а.с.6).

За змістом п. 2.3.6 Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 5 вересня 2007 року

укладеного між ХНУВС та відповідачем видно,що виконавець зобов'язаний забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України.

Відповідно до п. 2.3.6 даного Договору, замовник зобов'язується у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановлення трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, повязані з його утриманням ( а.с.4-5).

Із змісту п.п.4.4 даного Договору видно,що у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

Вартість фактичних витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у ХНУВС становить 18 809,08 коп.,що підтверджується розрахунком ( а.с.15).

Однак як стверджує відповідач,що ним Договору у 2004-2008 р.р. з позивачем не укладалося і підписи на поданому Договорі йому не належать як і заперечує той факт,що проживав в університеті. Позивачу надсилалися заперечення відповідача,які ним отримано 30.05.2013 р., однак будь-яких доказів на підтвердження таких позивачем суду не надано..

Згідно ст.ст. 257, 261 ч.1 та ст. 267 ч. 4 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Право вимоги в позивача виникло з моменту звільнення ОСОБА_1, а це 09.12.2008року.

Позивачем не ставилась вимога про поновлення строку позовної давності, а тому суд не бере до уваги посилання позивача про те, що він дізнався про порушення свого права тільки в лютому 2012 році.

Як встановлено в судовому засіданні та стверджується матеріалами справи, позов пред'явлено за спливом трирічного строку позовної давності, оскільки лейтенант міліції ОСОБА_1 звільнений згідно наказу №198 о/с від 09.12.2008 року, а позов пред'явлено 04.04.2013 року а тому суд вважає,що позивачем пропущений строк звернення до суду і про поновлення такого строку позивач не просить а тому в позові слід відмовити.

На підставі наведеного, ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України та керуючись ст.ст. 213-215, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя:ОСОБА_2