Ухвала суду № 32209757, 03.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року справа №805/4423/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Куленко О.Д.

за участі представника позивача Попова С.Г.

представника відповідача Лобатої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2013 р. в справі № 805/4423/13-а за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі - ДП «ВК «Краснолиманська») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (далі - СДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в обґрунтування якого зазначило, що за результатами камеральної перевірки, оформленої актом № 130/15-17-3-31599557 від 19.02.2013 р., відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000261517/7529/10/15-17-3 від 20.03.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2522,66 грн. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, вказує, що податкова накладна № 3983 від 30.11.2012 р., видана ПАТ «МТС Україна», на телекомунікаційні послуги в сумі 10090,62 грн. отримана у грудні 2012 р., відповідно, сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту грудня 2012 р. Оскільки податкова накладна підписана та скріплена печаткою засобом факсиміле, тобто, з порушенням порядку заповнення податкових накладних, цю податкову накладну включено до додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 р. Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000261517/7529/10/15-17-3 від 20.03.2013 р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2013 р. позов задоволено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права апелянт просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, зазначає, що в порушення вимог Податкового кодексу України позивач, включивши до складу податкового кредиту грудня 2012 р. суму податку на додану вартість в розмірі 1681,77 грн. по податковій накладній № 3983 від 30.11.2012 р., яка виписана у попередньому податковому періоді, не подав до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на постачальника, який не надав податкові накладні у податковому періоді, в якому здійснена господарська операція. При цьому апелянт зазначає, що така скарга повинна подаватися до податкової декларації за період, в якому відбулась господарська операція та була виписана податкова накладна, а якщо покупець не отримав податкову накладну та не подав заяву зі скаргою, він втрачає право на включення суми податку до складу податкового кредиту по такій податковій накладній.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП «ВК «Краснолиманська» подана органу державної податкової служби податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2012 р., до складу податкового кредиту в якій (рядок 23) віднесена сума податку на додану вартість в розмірі 1566,96 грн. за податковою накладною № 3983 від 30.11.2012 р., виданою позивачу ПАТ «МТС Україна» на загальну суму 10090,62 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1681,77 грн. У рядку 10 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 р. відображена сума податку в розмірі 114,81 грн., яка не включена до складу податкового кредиту.

Оскільки податкова накладна підписана та скріплена печаткою засобом факсиміле, тобто, з порушенням порядку заповнення податкових накладних, цю податкову накладну позивачем включено до додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 р.

Камеральною перевіркою даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень), а саме, податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 р. ДП «ВК «Краснолиманська», висновки якої викладені в акті СДПІ № 130/15-17-3-31599557 від 19.02.2013 р., встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині включення позивачем до складу податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 р. податкової накладної від 30.11.2012 р. № 3983 на суму податку на додану вартість 1681,77 грн. по постачальнику ПАТ «МТС Україна», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1681,77 грн. у грудні 2012 р. Сума податку на додану вартість, вказана у податковій накладній, повинна бути відображена у складі податкового кредиту платника податку-покупця у звітному періоді виписки такої податкової накладної. У зв'язку з тим, що права на включення до податкового кредиту по вказаній накладній (по даті її виписки) виникло раніше, ніж звітний період, у ДП «ВК «Краснолиманська» відсутнє право на подання заяви із скаргою на такого постачальника у грудні 2012 р.

На підставі акту камеральної перевірки СДПІ 20.03.2013 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000261517/7529/10/15-17-3 про збільшення ДП «ВК «Краснолиманська» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2522,66 грн., з яких 1681,77 грн. - основний платіж, 840,89 грн. - штрафі (фінансові) санкції.

Також судами встановлено, що надання послуг мобільного зв'язку ПАТ «МТС Україна» позивачу підтверджується розрахунком за телекомунікаційні послуги за розрахунковий період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р., за яким загальна сума за вказаний період за всіма контрактами разом з податком на додану вартість та іншими обов'язковими платежами становить 10709,02 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1681,77 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності підтвердження факту вчинення позивачем порушень податкового законодавства, які призвели до збільшення грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Предметом доказування в даній справі є право платника податків на включення до складу податкового кредиту податкового періоду, в якому отримана податкова накладна, суми податку на додану вартість по податковій накладній, яка виписана в попередньому податковому періоді з порушенням порядку заповнення податкових накладних.

Як зазначено вище, позивачем податкова накладна № 3983 від 30.11.2012 р., виписана постачальником послуг ПАТ «МТС Україна» з порушенням порядку заповнення податкової накладної, отримана у грудні 2012 р., та в тому ж податковому періоді (грудень 2012 р.) сума податку на додану вартість віднесена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість. При цьому позивачем разом з податковою декларацією з податку на додану вартість до органу держаної податкової служби надана заява про порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної (додаток 8).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відтак, право на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, оформлених з порушенням вимог ст. 201 цього кодексу, зберігається у платника податку на протязі 365 днів з дати складання податкової накладної.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З обставин справи вбачається, що позивачем надано відповідачу відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України копію податкової накладної № 3983 від 30.11.2012 р., копію рахунку за телекомунікаційні послуги за період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р., копію платіжного доручення № 745 від 14.12.2012 р. про сплату податку у зв'язку із придбанням послуг мобільного зв'язку.

Отже, у будь-якому разі право на віднесення сум податку на додану вартість за податковою накладною № 3983 від 30.11.2012 р. у позивача виникло саме у грудні 2012 р., оскільки саме в цьому податковому періоді відбулися події, які є підставою відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України для віднесення сум податку до податкового кредиту, - списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, а також отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Оскільки позивачем саме у грудні 2012 р. сума податку на додану вартість за податковою накладною № 3983 від 30.11.2012 р. віднесена до податкового кредиту, що підтверджено рядком 23 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 р. та додатком 5 до неї, до такої декларації позивачем надана заява із скаргою на постачальника, копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, та копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, ДП «ВК «Краснолиманське» отримало право для включення сум податку до складу податкового кредиту саме грудня 2012 р.

Наявність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість за спірною податковою накладною до складу податкового кредиту грудня 2012 р. з урахуванням виконання платником податків вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України обумовлює безпідставність висновку акту перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства, відповідно, є безпідставним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000261517/7529/10/15-17-3 є обґрунтованим.

Доводи апелянта про те, що скарга на постачальника повинна подаватися до податкової декларації за період, в якому відбулась господарська операція та була виписана податкова накладна, а якщо покупець не отримав податкову накладну та не подав заяву зі скаргою, він втрачає право на включення суми податку до складу податкового кредиту по такій податковій накладній, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки жодною нормою податкового законодавства не встановлюється обов'язок платника податків подавати заяву зі скаргою на постачальника у разі отримання податкової накладної, оформленої з порушенням порядку її оформлення, у періоді, в якому відбулась господарська операція.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2013 р. в справі № 805/4423/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2013 р. в справі № 805/4423/13-а за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 04.07.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.