Постанова № 32209051, 11.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2013 року Справа № 812/4732/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Агевич К.В., розглянувши у скороченому провадженні матеріали за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення податкового боргу у розмірі 260112,06 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби) до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (далі - ПАТ «Лисичанськвугілля») про стягнення податкового боргу у розмірі 260112,06 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПАТ «Лисичанськвугілля» зареєстровано у якості СПД Лисичанською міською радою Луганської області за №25370376Ю0020890 від 21 квітня 2004 року та видане свідоцтво про державну реєстрацію СПД і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 957551 від 18.02.2013 держреєстрацію відповідача не скасовано. У відповідача з 20.05.2013 утворився податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 260112,06 грн., який є основним боргом.

Сума основного боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового боргу відповідно до наданої відповідачем податкової декларації екологічного податку до ДПІ у м. Лисичанську, а саме: декларація № 10803602 від 07.05.2013 на суму 260112,06 грн.

На виконання вимог п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, ДПІ в м. Лисичанську виставлена відповідачу перша податкова вимога № 1/54/4491/24-06 від 06 червня 2003 року, яка була направлена 09.06.2003 листом з повідомленням та вручена посадовій особі відповідача 11.06.2003. Друга податкова вимога № 2/79/6808 від 05.08.2003, яка була направлена 08.08.2003 листом з повідомленням та вручена посадовій особі відповідача 11.08.2003.

Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

У зв'язку з чим, позивач просив стягнути податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1-й квартал 2013 у сумі 260112,06 грн., за рахунок коштів, які перебувають у його власності, з усіх рахунків у банках, обслуговуючих суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ПАТ «Лисичанськвугілля».

Ухвалою від 27 травня 2013 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову.

31 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду повернувся корінець поштового відправлення із відміткою про вручення адресату 29 травня 2013 року (а.с.17).

10 червня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду від відповідача ПАТ «Лисичанськвугілля» надійшло клопотання, у якому позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу у розмірі 260112,06 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника визнав у повному обсязі та просив в постанові суду про стягнення коштів з рахунків відповідача, зазначити, крім коштів які спрямовуються на виплату заробітної плати працівникам відповідно до норм КЗпП, Закону України «Про оплату праці» (а.с.18).

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відповідно до пункту 20.1.8 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідач - ПАТ «Лисичанськвугілля», ідентифікаційний код 32359108, зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 16 вересня 2004 року № 1 381 120 0000 000049, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. ( а.с.10).

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.262 ПКУ плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

Згідно п.п. 263.11.1. п. 263.11 ст.263 ПКУ передбачено, що платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби:

- за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

- за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно пункту 263.12 ст.263 ПКУ платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби:

- за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

- за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 263.11 ст.263 Податкового кодексу України ПАТ «Лисичанськвугілля» подало до ДПІ у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби:

-податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 07.05.2013, в якому самостійно визначено податкове зобов'язання за звітний період у розмірі 260112,06 грн.(а.с.14).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 263.12 ст.263 Податкового кодексу України ПАТ «Лисичанськвугілля» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин , зазначену у поданих ним розрахунках, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

На час розгляду справи податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 260112,06 грн., яка визначена у зазначеному розрахунку, відповідачем не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

У відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " (який був чинним до 01.01.2011) ДПІ у м. Лисичанську Луганської області на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу 06 червня 2003 року № 1/54/4491/24-06, яку було отримано уповноваженою особою відповідача 11.06.2003, що підтверджується підписом на корінці поштового повідомлення; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги було надіслано другу податкову вимогу від 05.08.2003 № 2/79/6808, яку було отримано уповноваженою особою відповідача 11.08.2003, що підтверджується підписом на корінці поштового повідомлення ( а.с.12,13).

Оскільки перша податкова вимога від 06.06.2003 № 1/54/4491/24-06 та друга податкова вимога від 05.08.2003 № 2/79/6808 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Наявність заборгованості відповідачем не заперечується, але зазначена сума податкового боргу на час розгляду адміністративної справи, відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного у суду не має підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача податковий борг у сумі 260112,06 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Щодо клопотання відповідача, відповідно до якого він позовні вимоги визнав, але просив при винесенні рішення суду про стягнення коштів з рахунків у банках, зазначити у постанові суду, крім коштів які спрямовуються на виплату заробітної плати працівникам відповідно до норм КЗпП, Закону України «Про оплату праці», суд зазначає наступне.

Статтею 95 Податкового кодексу передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що існує певний порядок стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності та на рахунках, які належать боржнику, за рішенням суду. Порядок виключення певних розрахункових рахунків законодавчо не передбачений, тому у суду відсутні правові підстави задовольняти клопотання відповідача щодо вивільнення окремих рахунків, а саме рахунків, що відкриті в Державному казначействі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167, 183-2, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення податкового боргу у розмірі 260112,06 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (ідентифікаційний код 32359108) в дохід Державного бюджету України кошти з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків за 1-й квартал 2013 року в сумі 260112,06 грн. (двісті шістдесят тисяч сто дванадцять гривень 06 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.В. Агевич