Постанова № 32208309, 03.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа№ 910/3591/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв"

на рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2013р.

у справі № 910/3591/13 (суддя Мельник С.М.)

за позовом Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв"

до Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд - 1" ім. М.П. Загороднього

про стягнення 620 209,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

КП "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до ПАТ трест "Київміськбуд - 1 імені М.П. Загороднього" про стягнення 620 209,95 грн. заборгованості за інвестиційно-підрядним договором №146/2000 від 12.07.2000р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2013р. у справі

№ 910/3591/13 в позові відмовлено повністю. Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на повне виконання відповідачем всіх умов Договору та сплати передбачених ним платежів, а також у зв'язку з тим, що Договір №146/2000 від 12.07.2000р. та всі додаткові угоди до нього є припиненими з 29 лютого 2008р. з дати здійснення остаточного розрахунку між сторонами.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2013р. у справі № 910/3591/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що рішення суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, за неповного встановлення всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що раніше вже двічі судами вирішувалися спори про стягнення заборгованості за вказаним договором, рішеннями цих судів, які набрали законної сили було встановлено обов'язок відповідача виконати умови Договору та компенсації витрат, пов'язаних зі сплатою позивачем орендної плати за земельну ділянку. На думку позивача, обставини справи свідчать, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про припинення Договору та всіх додаткових угод до нього з 29.02.2008р., при цьому, як зазначає скаржник, судом не взято до уваги п.5.1 Договору, умови Додаткової угоди № 4 до Договору та положення ст.ст. 526, 629, 610 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд скарги у справі на 03.07.2013р.

У судовому засіданні 03.07.2013р. представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача (апелянта) підтримав доводи апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 12.07.2000 року між КП "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" (далі - замовник) та ПАТ трест "Київміськбуд - 1 імені М.П. Загороднього" (далі - підрядник) було укладено інвестиційно-підрядний договір №146/2000 (далі - Договір, а.с.10-12), предметом якого є спільна участь сторін договору забудови земельної ділянки по вул. Артема, 12 у місті Києві, що складається з житлової частини, вбудовано-прибудованих офісних приміщень та підземної автостоянки.

Фінансування будівництва здійснюється відповідачем у повному обсязі за його власні кошти, а також шляхом залучення ним коштів від інвесторів - юридичних або фізичних осіб (п. 1.4 Договору).

Крім того, у п.п. 2.2.1 та п. 2.2 Договору сторони погодили, що відповідач приймає зобов'язання своєчасно та в повному обсязі фінансувати проектні, будівельно-монтажні та пуско-налагоджувальні роботи, послуги міських служб та організацій, пов'язані з отриманням технічних умов, погодженням проектних рішень, вартість матеріалів та обладнання, забезпечення якими є обов'язок позивача, а також всі інші витрати, пов'язані з будівництвом жилого будинку.

Згідно з п 2.3 Договору після закінчення будівництва та оформлення Акта державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію, 10% загальної площі квартир, вбудовано-прибудованих офісних приміщень та місць в підземній автостоянці залишаються у власності Забудовника.

Згідно п. 2.4 Договору 90% загальної площі квартир, вбудовано-прибудованих офісних приміщень та місць в підземній автостоянці, після закінчення будівництва жилого будинку, переходять у власність Відповідача або залучених ним Інвесторів - юридичних чи фізичних осіб.

На підставі рішення Київської міської ради III сесії XXIV скликання №69/229 від 24.10.2002 року між Київською міською радою - "орендодавець" та Комунальним підприємством "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" - "орендар" 11.04.2003р. укладено договір оренди земельної ділянки. За умовами даного договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку за адресою вул. Артема, 12 м. Київ, розміром 0,3730 га для будівництва та обслуговування житлового з офісними приміщеннями та адміністративного будинків із загальною підземною автостоянкою для співробітників посольств, консульських установ, представництв міжнародних організацій у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені в плані (а.с. 15-18).

18.05.2005 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до інвестиційно-підрядного договору від 12.07.2000р. №146/2000 на забудову земельної ділянки на вул. Артема, 12 у м. Києві (а.с. 130).

Згідно пункту 3 Додаткової угоди №3 Сторони дійшли згоди, що Інвестор-Підрядчик (відповідач) зобов'язується компенсувати Забудовнику (позивачу) 1514,43 кв.м. загальної площі приміщень адміністративного будинку, що переходить у власність Забудовника згідно з пунктом 2.3 договору від 12.07.2000 р. №146/2000 в редакції додаткової угоди №2, грошовими коштами у розмірі 5,5 млн. гривень (в т.ч. ПДВ) в період з дати підписання цієї угоди до 25 листопада 2005 року.

У відповідності до п. 2.4. Договору №146/2000 від 12.07.2000 року, зі змінами внесеними Додатковою угодою №3 від 18.05.2005 р., 100% загальної площі квартир, 100% загальної площі вбудовано-прибудованих нежилих приміщень Жилого будинку, 100% місць для паркування в підземній автостоянці, 100% загальної площі адміністративного будинку переходить у власність відповідача або залучених ним інвесторів - фізичних чи юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, житловий будинок по вулиці Артема, 12 було збудовано та введено в експлуатацію в три етапи (а.с.110-112).

29 серпня 2005 року збудовано та введено в експлуатацію перший пусковий комплекс - житловий будинок, про що свідчить акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, зареєстрований Управління державного архітектурного контролю м. Києва 30 грудня 2005 р. за №436.

27 грудня 2006 р. збудовано та введено в експлуатацію другий пусковий комплекс - вбудовані в житловий будинок приміщення, про що свідчить акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, зареєстрований Управління державного архітектурного контролю м. Києва 03 червня 2007 р. за №233.

26 січня 2008 р. збудовано та введено в експлуатацію третій пусковий комплекс - підземна автостоянка, про що свідчить акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, зареєстрований Управління державного архітектурного контролю м. Києва 26 січня 2008 р. за №018.

31.01.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №4 до Договору, згідно якої Договір доповнено:

п. 2.2.8. - ПАТ трест "Київміськбуд - 1 імені М.П. Загороднього" зобов'язалось компенсувати КП "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" витрати, пов'язані з орендною платою за 2006 рік у сумі 60267,98 грн. та за 2007 рік у сумі 90645,97 грн.

п. 2.2.9. - ПАТ трест "Київміськбуд - 1 імені М.П. Загороднього" зобов'язалось відшкодовувати КП "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" витрати, пов'язані зі сплатою орендної плати до набуття права користування земельною ділянкою шляхом переоформлення договору оренди земельної ділянки.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що згідно з рішенням Київської міської ради від 18.04.2013р. № 298/9355 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки» договір оренди земельної ділянки від 11.04.2003р. № 91-6-0008 на вул. Артема 12, у Шевченківському районі міста Києва, укладений з позивачем, розірвано за згодою сторін (а.с.162). Тобто, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, позивач не мав статусу орендаря зазначеної земельної ділянки у зв'язку з розірванням договору оренди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що ПАТ трест "Київміськбуд - 1 імені М.П. Загороднього" не виконує своїх зобов'язань за додатковою угодою №4, укладеною 31.01.2008 року відповідно до договору №146/2000 від 12.07.2000 року з КП "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв", а саме не здійснює відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою орендної плати за земельну ділянку до набуття права користування земельною ділянкою, шляхом переоформлення договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за 2011 рік у сумі 138 852,98 грн., а за 2012р. у сумі 377 988,64 грн., що разом з 20% ПДВ складає 620 209,95 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повністю виконав всі умови Договору та сплатив передбачені ним платежі, а тому, у зв'язку з здійсненням остаточного розрахунку між сторонами 29.02.2008р., Договір №146/2000 від 12.07.2000р. та всі додаткові угоди до нього є припиненими з цієї дати.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та доказів, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не врегульовано земельного питання при передачі майна інвесторам, яких він залучив, та при подальшому продажу квартир, у зв'язку з чим землекористувачем у спірний період був позивач.

Статтею 417 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення. У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

Оскільки позивач не є власником спорудженої будівлі (споруди) на земельній ділянці по вул. Артема, 12 у м. Києві, тому добровільно відмовитися від земельної ділянки він не може.

Відповідно до ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі" право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 року №457/1867 "Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві" встановлено, що передача земельних ділянок в оренду або надання їх в постійне користування здійснюється відповідно до рішення Київської міської ради, яке приймається на підставі документації із землеустрою.

Набуття права користування земельною ділянкою шляхом переоформлення договору оренди земельної ділянки передбачає, що фактичні користувачі земельної ділянки - власники будівель (споруд), квартир, повинні належним чином оформити на себе земельну ділянку по вул. Артема, 12 у м. Києві, а позивач у цьому випадку добровільно відмовитись від користування вказаною земельною ділянкою згідно ст. 141 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 2.2.9 Додаткової угоди №4 від 31.01.2008р. до Договору ПАТ трест "Київміськбуд - 1 імені М.П. Загороднього" зобов'язалось відшкодовувати КП "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" витрати, пов'язані зі сплатою орендної плати до набуття права користування земельною ділянкою шляхом переоформлення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи доказів такого переоформлення матеріали справи не містять і відповідачем не надано суду.

У даній справі позов заявлено про стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з невідшкодуванням відповідачем позивачу орендної плати за 2011-2012рр., тобто, мова йде про зобов'язання, яке не було виконано відповідачем до моменту розірвання договору оренди (припинення права користування земельною ділянкою).

Колегія суддів звертає увагу на те, що хоча на момент винесення оскаржуваного рішення договір оренди земельної ділянки від 11.04.2003р. № 91-6-0008 було розірвано згідно з рішенням Київської міської ради від 18.04.2013р. № 298/9355 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки», проте зазначена обставина не позбавляє права сторону договору, у даному випадку позивача, вимагати виконання іншою стороною - відповідачем взятих на себе зобов'язань, зокрема відшкодування витрат, пов'язаних з орендою позивачем земельної ділянки.

Відповідно до п.5.1 Договору, даний контракт вступає в дію з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань по ньому.

Отже, зобов'язання відповідача відшкодовувати позивачу витрати зі сплати орендної плати за Договором, з урахуванням наведених положень законодавства та обставин даної справи, в тому числі змін, внесених додатковою угодою № 4, не може бути визнано таким, що припинилося з 29.02.2008р. у зв'язку з компенсацією відповідачем витрат пов'язаних з орендною платою за 2006 та 2007 роки та компенсацію за 1524, 43 кв.м. загальною площі приміщень адміністративного будинку по вулиці Артема, 12 в місті Києві згідно Договору №146/2000 від 12.07.2000 р., як помилково вважає відповідач, з яким погодився суд першої інстанції.

Доказів розірвання Договору, в тому числі Додаткової угоди № 4, або визнання їх недійсними матеріали справи не містять і відповідачем таких доказів суду не надано.

Також, відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення відшкодування позивачеві витрат, пов'язаних з орендною платою за 2011 рік у сумі 138 852,98 грн. та за 2012р. у сумі 377 988,64 грн., що разом з 20% ПДВ складає 620 209,95 грн.

Відповідачем наведених обставин у встановленому порядку не спростовано.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги у даній справі позивачем доведені та є обґрунтованими, а тому їх слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог не ґрунтується на обставинах справи та наявних у матеріалах справи доказах, а рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2013р. у справі №910/3591/13 є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права, що, відповідно до ст. 104 ГПК України, є підставою для його скасування. У зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до

ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2013р. у справі

№ 910/3591/13 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" задовольнити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд - 1" ім. М.П. Загороднього (код 04012655) на користь Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" (код 04013583) 620 209,95 грн. заборгованості.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд - 1" ім. М.П. Загороднього (код 04012655) на користь Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" (код 04013583) 12 404,20 грн. судових витрат за подання позовної заяви до господарського суду та 6 202,11 грн. судових витрат за подання апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи № 910/3591/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Агрикова О.В.

Чорногуз М.Г.

Повний текст складено та підписано 04.07.2013р.