Постанова № 32208273, 02.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа№ 911/817/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Пилипенко Я.М., довіреність № 29/12-12П від 29.12.12р.;

від відповідача-1: Науменко А.В., довіреність № 03-02/3 від 02.01.13р.;

від відповідача-2: Пльотко П.Ю., довіреність № б/н від 12.03.12р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги міжгосподарського будівельного об'єднання «Агробуд»,

на рішення господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року,

у справі № 911/817/13-г (суддя Скутельник П.Ф.),

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування», с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область,

до 1) товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м. Вишгород, Київська область,

2) міжгосподарського будівельного об'єднання «Агробуд», м. Богуслав, Київська область,

про виплату страхового відшкодування та здійснення відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ТДВ «СК «Провіта» та МБО «Агробуд» про виплату страхового відшкодування та здійснення відшкодування шкоди (т. І, а.с. 3-6).

Рішенням господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року по справі № 911/817/13-г позов задоволено повністю, стягнуто з ТДВ «СК «Провіта» на користь ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 28 091,21 грн., стягнуто з МБО «Агробуд» на користь ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 17 428,37 грн. (т. І, а.с. 155-163).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду МБО «Агробуд» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року по справі № 911/817/13-г, а саме: «в частині стягнення з МБО «Агробуд» на користь ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» - 17 428,37 грн.» (т. І, а.с. 183-197).

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та не доведено обставини, що мають значення для справи, оскільки судом не взято до уваги, що завдана шкода відшкодовується страховиком в межах страхових сум зазначених у страховому полісі, а оскільки у полісі встановлено ліміт 50 000 грн., то страхове відшкодування повинно бути виплачене в межах ліміту. Також скаржник не погоджується з розміром збитків зазначеного у звіті про визначення вартості матеріального збитку.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 17 червня 2013 року апеляційну скаргу МБО «Агробуд» по справі № 911/817/13-г передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. 19 червня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/817/13-г, розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 02 липня 2013 року.

В судовому засіданні 02 липня 2013 року представник МБО «Агробуд» надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року по справі № 911/817/13-г та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення коштів з відповідача-2.

Представник ТДВ «СК «Провіта» в судовому засіданні 02 липня 2013 року підтримав доводи викладені в письмових поясненнях, які надані суду, доводи апеляційної скарги вважає безпідставними, а оскаржуване рішення законне та обґрунтоване.

Представник ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року у справі № 911/817/13-г - без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

16 серпня 2012 року на Наддніпрянському шосе у місті Києві трапилась ДТП, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля «Lexus RX 350», д.н.з. АА 1548 СН, під керуванням водія Вовкотруб Т.В. та автомобіля «КАМАЗ 55102», д.н.з. 3528 КХС, що належить МБО «Агробуд», під керуванням водія Вершути Ю.А.

Автомобіль «Lexus RX 350», згідно договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту CLA № 3554 від 18 липня 2012 року (далі по тексту договір страхування), застрахований позивачем (т. І, а.с. 13-25).

Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку автомобіля «Lexus RX 350», д.н.з. АА 1548 СН, складеного ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка» від 15 вересня 2012 року, вартість матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу «Lexus RX 350» в наслідок ДТП становить 28 091,21 грн. (т. І, а.с. 45-82).

Відповідно до рахунку № ЕЛюС-0007072 від 17 серпня 2012 року та акту виконаних робіт № ЕЛЮСА-008139 від 27 вересня 2012 року вартість відновлювальних робіт автомобіля «Lexus RX 350», д.н.з. АА 1548 СН становить 45 149,58 грн. (т. І, а.с. 36-40).

Також, в матеріалах справи міститься Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № б/н від 19 вересня 2012 року з якого вбачається, що було проведено фарбування диска та шиномонтаж на загальну суму 370 грн. (т. І, а.с. 41).

Отже, загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus RX 350» становить 45 519,58 грн.

Позивачем складено страховий акт № АС-005066 та розрахунок суми страхового відшкодування, згідно яких сума страхового відшкодування яка підлягає виплаті становить 45 519,58 грн. (т. І, а.с. 83-86).

Згідно п. 7.1.3. договору страхування, страхувальник має право на одержання страхового відшкодування у разі настання страхового випадку.

Відповідно до п. 7.4.3. договору страхування, страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Така ж норма закріплена в п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування».

Позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування на загальну суму 45 519,58 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 7376 від 17 вересня 2012 року на суму 45 149,58 грн. та № 4720 від 19 вересня 2012 року на суму 370 грн. (т. І, а.с. 87-88).

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 20 вересня 2012 року по справі № 3-4571/12 Вершуту Ю.А., водія автомобіля «КАМАЗ 55102», визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. І, а.с. 34-35) тому, на думку позивача до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «КАМАЗ 55102» за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним зазначеного транспортного засобу згідно із полісом №АА/7096539 застрахована відповідачем-1 (ТОВ «СК «Провіта»), (т. І, а.с. 89).

Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну, згідно вказаного полісу, становить 50 000 грн.

Пунктом 2.2.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Оцінена шкода, яка заподіяна в наслідок ДТП становить 28 091,21 грн., що підтверджується Звітом про визначення вартості матеріального збитку автомобіля «Lexus RX 350» від 15 вересня 2012 року, тому зазначена сума підлягає стягненню зі ТДВ «СК «Провіта», оскільки останньою була застрахована цивільно-правова відповідальність винної особи.

В пункті 9.6 договору страхування, згідно якого застраховано автомобіль «Lexus RX 350» зазначено, що страхова виплата дорівнює розміру прямого матеріального збитку, який дорівнює вартості ремонтно-відновлювальних робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що розміру прямого матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Lexus RX 350» становить 45 519,58 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що різниця між оціненою шкодою, згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, у розмірі 28 091,21 грн., та розміром фактичних витрат на ремонт механічних пошкоджень, отриманих транспортним засобом «Lexus RX 350», внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 45 519,58 грн., складає 17 428,37 грн.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи наведена, колегія суддів прийшла до висновку, що сума в розмірі 17 428,37 грн. підлягає стягнення з особи, яка завдала шкоду, тобто з винної в настанні ДТП особи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Пунктом 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що водій автомобіля «КАМАЗ 55102» Вершута Ю.А. перебував з МБО «Агробуд» на час вчинення ДТП у трудових відносинах.

Отже, виходячи з вищевикладеного колегія суддів Київського апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума завданих збитків та непокрита страховим полісом в розмірі 17 428,37 грн. підлягає стягненню з відповідача-2 (МБО «Агробуд»).

Вищевказаним спростовуються доводи апелянта, що завдана шкода відшкодовується страховиком в межах страхових сум зазначених у страховому полісі, а оскільки у полісі встановлено ліміт 50 000 грн., то страхове відшкодування повинно бути виплачене в межах ліміту.

Інші доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів, апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Київської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року по справі № 911/817/13-г підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга МБО «Агробуд» на рішення господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу міжгосподарського будівельного об'єднання «Агробуд» на рішення господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року по справі № 911/817/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року по справі № 911/817/13-г залишити без змін.

3. Справу № 911/817/13-г повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського протягом двадцяти днів, суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Агрикова О.В.

Суховий В.Г.