Рішення № 32208210, 02.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.13 р. Справа № 914/1735/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів)

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Снопківське» (м. Львів)

за участю третьої особи 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (м. Львів)

за участю третьої особи 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (м. Львів)

за участю третьої особи 3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (м. Львів)

за участю третьої особи 4, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6 (м. Львів)

за участю третьої особи 5, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівської міської ради (м. Львів)

про: розірвання договору оренди

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Крикус В.В. - довіреність №2302-2 від 02.01.2013 року.

від відповідача: Кірєєв А.Ю. - довіреність б/н від 02.04.2013 року.

від третьої особи 1: Не з'явився.

від третьої особи 2: Не з'явився.

від третьої особи 3: Не з'явився.

від третьої особи 4: Не з'явився.

від третьої особи 5: Шмотолоха О. - довіреність №1.7вих-97 від 27.08.2012 року.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів) до Львівського комунального підприємства «Снопківське» (м. Львів), за участю третьої особи 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (м. Львів) (надалі - ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»), за участю третьої особи 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (м. Львів), за участю третьої особи 3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (м. Львів), за участю третьої особи 4, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_6 (м. Львів), за участю третьої особи 5, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Львівської міської ради (м. Львів) про розірвання договору оренди.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.05.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 17.05.2013 року. Ухвалою суду від 17.05.2013 року розгляд справи відкладено до 22.05.2013 року, у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача. Ухвалою суду від 22.05.2013 року розгляд справи відкладено до 29.05.2013 року, в зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача. Ухвалою суду від 29.05.2013 року розгляд справи відкладено до 05.06.2013 року, для надання доказів по справі. Ухвалою суду від 05.06.2013 року розгляд справи відкладено до 13.06.2013 року, в зв'язку з відсутністю представників третіх осіб та для надання доказів. Ухвалою суду від 13.06.2013 року розгляд справи відкладено до 20.06.2013 року, у зв'язку з відсутністю представників третіх осіб. Ухвалою суду від 20.06.2013 року розгляд справи відкладено до 26.06.2013 року, у зв'язку з відсутністю представників відповідача та третіх осіб. Ухвалою суду від 26.06.2013 року розгляд справи відкладено до 02.07.2013 року, у зв'язку з відсутністю представників позивача та третіх осіб 1,2,3,4.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.05.2013 року, про відкладення від 17.05.2013 року, від 22.05.2013 року, від 29.05.2013 року, від 05.06.2013 року, від 13.06.2013 року, від 20.06.2013 року, від 26.06.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

29.05.2013 року в судовому засіданні позивач подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб:

1. Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5;

2. Фізичну особу ОСОБА_6

3. Приватного нотаріуса ОСОБА_3

4. ОКП ЛОР «БТІ та ЕО».

25.06.2013 року за вх.№24252/13 позивач подав клопотання про відкладення та продовження строку розгляду справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.05.2013 року, про відкладення від 17.05.2013 року, від 22.05.2013 року, від 29.05.2013 року, від 05.06.2013 року, від 13.06.2013 року, від 20.06.2013 року, від 26.06.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

28.05.2013 року за вх.№19130/13 відповідач подав відзив на позовну заяву. Відносно клопотання позивача про залучення у справі третіх осіб, покладається на думку суду.

Третя особа 1 вимог ухвали суду про відкладення від 29.05.2013 року, від 05.06.2013 року, від 13.06.2013 року, про відкладення від 20.06.2013 року, від 26.06.2013 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №825 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 26.06.2013 року, а явка третьої особи 1 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

29.05.2013 року за вх.№19481/13 третя особа 1 подала на вимогу суду оригінал інвентарної справи.

Третя особа 2 вимог ухвали суду про відкладення від 29.05.2013 року, від 05.06.2013 року, від 13.06.2013 року, від 20.06.2013 року, від 26.06.2013 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №825 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 26.06.2013 року, а явка третьої особи 2 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Третя особа 3 вимог ухвали суду про відкладення від 29.05.2013 року, від 05.06.2013 року, від 13.06.2013 року, від 20.06.2013 року, від 26.06.2013 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №825 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 26.06.2013 року, а явка третьої особи 3 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Третя особа 4 вимог ухвали суду про відкладення від 29.05.2013 року, від 05.06.2013 року, від 13.06.2013 року, від 20.06.2013 року, від 26.06.2013 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №825 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 26.06.2013 року, а явка третьої особи 4 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Третя особа 5 вимог ухвали суду про відкладення від 20.06.2013 року, від 26.06.2013 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання забезпечила.

02.07.2013 року за вх.№25767/13 третя особа 5 долучила додаткові докази до матеріалів справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 02.07.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 20.06.2012р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - позивач) та Львівським комунальним підприємством «Снопківське» (далі - відповідач) укладено договір оренди №Г-8342-12 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (далі-Договір). Відповідно до розділу 1 Договору, в оренду передані нежитлові приміщення загальною площею 23,0 кв.м, з індексом позначення приміщення 1-1, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 05.08.2005р. та розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що відповідно до п.4.1 Договору, вказаний Договір укладено терміном на 2 роки з 20.06.2012 року до 19.06.2014 р. включно, із цільовим призначенням - для службових потреб.

Позивач зазначає, що пунктом 2.1. Договору визначено, що об'єкт передавався в оренду відповідачу для службових потреб, а п. 7.1 Договору передбачає, що Орендар зобов'язаний використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов договору.

Позивач наголошує, що виходячи з Акту обстеження від 29.10.2012 р. №1284-нп/12, спеціалістами контрольно-інвентаризаційного відділу Управління комунальної власності встановлено, що приміщення відповідачем передані в користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5, яке ним використовується для розміщення офісу страхової компанії. Жодних законних документів, які б посвідчували право користування приміщеннями, ним не представлено.

Також, зазначеним вище актом було встановлено, що приміщення, яке є об'єктом оренди, не відповідає даним технічної документації, а саме: відсутній дверний прохід в приміщення під'їзду загального користування, а, натомість, обладнано прохід з боку вулиці І. Франка.

Позивач зазначає, що пунктом 7.5 Договору визначено, що капітальний та поточний ремонт, реконструкцію, технічне переобладнання об'єкта оренди, проводити тільки з дозволу Орендодавця. Відповідно, будь-яких погоджень чи дозволів на здійснення таких робіт Управлінням комунальної власності, як орендодавцем, не надавалось.

Таким чином, на думку позивача, з викладеного вбачається, що необхідною передумовою передачі орендованих приміщень у суборенду є наявність дозволу орендодавця, а відповідач порушив узяті на себе зобов'язання та без дозволу орендодавця передав приміщення у суборенду, що, відповідно до норм права та судової практики, є достатньою підставою для розірвання договору оренди на вимогу позивача, який є стороною в договорі.

Позивач зазначає, що частиною 9 спірного Договору оренди, визначено порядок повернення орендодавцю об'єкта оренди. Так, згідно з п.9.1 Договору, повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Відповідно до п.9.6 Договору, у разі припинення або розірвання договору, орендар повинен повернути орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки, у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини орендаря.

На думку позивача, з огляду на вищевикладене, існують підстави для розірвання договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 23,0 кв.м, з індексом позначення приміщення 1-1, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 05.08.2005р., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, Орендодавцеві.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що, згідно договору дарування від 12.11.2011р., укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за №5872 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, витягу №32042387 про державку реєстрацію, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 15.11.2011р., та технічного паспорту, виданого 27.01.2012р., нежитлове приміщення півпідвалу під літ. 1-1 за адресою АДРЕСА_1, яке розташоване в цокольному поверсі, належить на праві приватної власності ОСОБА_6.

Відповідач зазначає, що, як вбачається з вищезазначеного, нежитлові приміщення півпідвалу до моменту укладення даного договору дарування належали ОСОБА_5 на підставі рішення Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2011 року.

Відповідач наголошує, що під час підписання договору оренди 20 червня 2012р. № Г-8342 з Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради керівництво Львівського комунального підприємства „Снопківське" не було проінформоване про те, що зазначене приміщення знаходиться у приватній власності гр. ОСОБА_6.

Відповідач зазначає, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, визнаються ним повністю.

Третя особа 1 вимог ухвали суду не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, пояснень по суті справи не надала.

Третя особа 2 вимог ухвали суду не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, пояснень по суті справи не надала.

Третя особа 3 вимог ухвали суду не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, пояснень по суті справи не надала.

Третя особа 4 вимог ухвали суду не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, пояснень по суті справи не надала.

Третя особа 5 вимог ухвали суду не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, пояснень по суті справи не надала.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно з п.1.1 Положення про Управління комунальної власності Львівської міської ради, управління є структурним підрозділом Департаменту економічної політики Львівської міської ради, до компетенції якого віднесено здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, здійснення обліку орендних платежів та контролю за їх надходженням.

Згідно з п.1.4 Положення, управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.

Згідно ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтями 793 та 795 ЦК України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 773 ЦК України, Орендар зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору, а якщо Орендар користується річчю, переданою йому в оренду, не за її призначенням або з порушенням умов договору оренди, Орендодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Під порушенням обов'язку орендаря користуватися орендованим майном відповідно до його призначення розуміється, як використання нерухомого майна чи його певної частини за іншим, ніж визначено договором, цільовим призначенням, так і його невикористання взагалі за цільовим призначенням.

Згідно ст.ст. 525, 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно можуть бути змінені умови зобов'язання або воно припиняється.

За загальним правилом, передбаченим ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 783 ЦК України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Аналогічні за змістом положення містяться у ч. 2 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з якою орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Відповідно до ч.3 ст.285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню.

Згідно зі ст. 774 ЦК України, піднайм (суборенда) речі можлива лише за згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України, ч. 4 ст. 188 ГК України договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 20.06.2012р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівським комунальним підприємством «Снопківське» укладено Договір оренди №Г-8342-12 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень). Відповідно до розділу 1 Договору, в оренду передані нежитлові приміщення загальною площею 23,0 кв.м, з індексом приміщення 1-1, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 05.08.2005р. та розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.4.1 Договору, вказаний Договір укладено терміном на 2 роки з 20.06.2012 року по 19.06.2014 року включно.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що об'єкт передавався в оренду відповідачу для службових потреб, а п. 7.1 Договору передбачає, що Орендар зобов'язаний використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов договору.

Згідно п. 7.3. Договору, орендар зобов'язується використовувати та зберігати об'єкт оренди відповідно до умов Договору, утримувати об'єкт оренди у повній справності та нести всі необхідні витрати на його експлуатацію.

Згідно п. 7.8. Договору, орендар зобов'язується застрахувати у встановленому порядку об'єкт оренди на термін оренди на користь Орендодавця протягом місяця з

дати укладення договору

Згідно п. 11.3. Договору, при тривалому, більше трьох місяців з дати підписання Договору, невикористанні Орендарем наданого йому в оренду приміщення - приміщення вважається неосвоєним і Договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно п.п. 1.1. п. 12. Договору, згідно з ухвалою Львівської міської ради від 29.12.2011 року № 1075 передача об'єкта оренди в суборенду забороняється.

Згідно з Актом обстеження від 29.10.2012 року №1284-нп/12, спеціалістами контрольно-інвентаризаційного відділу Управління комунальної власності, встановлено, що приміщення відповідачем передані в користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5, яке ним використовується для розміщення офісу страхової компанії. Також зазначеним вище Актом було встановлено, що приміщення, які є об'єктом оренди, не відповідають даним технічної документації, а саме: відсутній дверний прохід в приміщення під'їзду загального користування, а, натомість, обладнано прохід з боку вулиці І. Франка.

Згідно п. 7.5. Договору, орендар зобов'язується капітальний та поточний ремонт, реконструкцію, технічне переобладнання об'єкта оренди, проводити тільки з дозволу Орендодавця з наданням проектно-кошторисної документації, виготовленої за рахунок Орендаря до початку проведення робіт і затвердженої у встановленому порядку. Відповідно, будь-яких погоджень чи дозволів на здійснення таких робіт, Управлінням комунальної власності, як орендодавцем, не надавалось.

Згідно п.1 ч.1 ст.783 ЦК України, підставою для розірвання договору найму на вимогу наймодавця являється користування річчю всупереч договору.

Згідно п. 4.7. Договору, реорганізація Орендодавця чи Орендаря, або перехід права власності на об'єкт оренди третім особам не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього Договору і він зберігає свою чинність для нового власника об'єкта оренди (його правонаступників), за винятком приватизації об'єкта оренди Орендарем.

Згідно п. 4.8. Договору, чинність цього Договору припиняється внаслідок:

закінчення строку, на який його було укладено:

приватизації об'єкта оренди Орендарем;

загибелі об'єкта оренди:

достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду;

банкрутства Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Згідно п. 11.1. Договору, даний Договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає.

Згідно п. 11.2. Договору, даний Договір може бути припинений за згодою сторін, рішенням суду, господарського суду або з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Згідно п. 11.2. Договору, у всіх випадках не передбачених даним Договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Однак, відповідно до п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч.1 ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно ч.2 ст. 761 ЦК України, наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно зі ст.287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 17.10.2011 року Рішенням Галицького районного суду м. Львова на нежитлові приміщення півпідвалу, які знаходяться на АДРЕСА_1 та позначені в технічному паспорті та поверхневому плані під номером 1-1, тобто приміщення, розірвання Договору оренди №Г-8342-12 від 20.06.2012 року на які є предметом даного спору, визнано право власності за ОСОБА_5. Причому, як зазначено в рішенні, воно було прийнято на підставі, в тому числі, довідки ЛКП «Снопківське», тобто відповідача, від 14.09.2011 року №22/09, у якій відповідач зазначає, що це приміщення закріплено за ОСОБА_5І, який проживає в квартирі, що знаходиться над даним приміщенням.

Також, судом встановлено, що згідно Договору дарування нежитлових приміщень півпідвалу, що посвідчений 12.11.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №5872, вищезазначені нежитлові приміщення півпідвалу, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та позначені в технічному паспорті та поверхневому плані під номером 1-1, тобто приміщення, розірвання Договору оренди №Г-8342-12 нерухомого майна від 20.06.2012 р. на які є предметом даного позову, подаровані ОСОБА_6, тобто станом на час укладення Договору оренди №Г-8342-12 нерухомого майна від 20.06.2012 р. належали йому на праві власності.

Крім того, судом встановлено, що згідно Наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради №А-67 від 13.03.2012 року, власнику цього приміщення гр. ОСОБА_6, якому належить це приміщення на праві власності, згідно Договору дарування, укладеного між останнім та гр. ОСОБА_5, що посвідчений 20.11.2011 року приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_3, затверджено вимоги щодо проведення реконструкції цього приміщення як власнику цього приміщення, на підставі чого Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 24.05.2012 року зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт по реконструкції цього приміщення.

Тобто, нежитлові приміщення півпідвалу, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та позначені в технічному паспорті та поверхневому плані під номером 1-1, на момент укладення Договору оренди №Г-8342-12 нерухомого майна від 20.06.2012 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівським комунальним підприємством «Снопківське» належали ОСОБА_6 на підставі рішення Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2011 року по справі №2-2763/11, що не було оскаржено та набрало законної сили та Договору дарування нежитлових приміщень півпідвалу, що посвідчений 12.11.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №5872. Причому, розбіжність у визначені розміру площі цього приміщення у різних документах не має значення для ідентифікації цього приміщення саме під індексом 1-1, оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що приміщення, відносно якого укладено Договір оренди №Г-8342-12 нерухомого майна від 20.06.2012 р. та відносно якого Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2011 року по справі №2-2763/11 за 2011 рік, визнано право власності за ОСОБА_5, є одним і тим самим приміщенням.

Одночасно, судом встановлено, що згідно Рішення Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2011 року по справі №2-2763/11, вищезазначені приміщення не належали Територіальній громаді м. Львова на час прийняття Ухвали Львівської міської ради 5 сесії 6-го скликання №1075 від 29.12.2011 року «Про надання в оренду нежитлового приміщення ЛКП «Снопківське», на підставі якої було укладено договір, розірвання якого є предметом даного позову, оскільки вищезазначене судове рішення на час прийняття цієї Ухвали не було оскаржене чи скасоване і набрало законної сили, а також було належно укладено та зареєстровано відповідний Договір дарування цього приміщення.

Отже, укладаючи спірну угоду 20.06.2012 року, розірвання якої є предметом позову у цій справі, відповідач не міг не знати, що на час її укладення, приміщення, оренда яких, згідно вищезазначеного Договору, є предметом цього Договору, фактично належали на праві власності, згідно Рішення Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2011 року по справі №2-2763/11 та Договору дарування нежитлових приміщень півпідвалу, що посвідчений 12.11.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №5872, не позивачу, а позивачем це питання не було з'ясовано у встановленому чинним законодавством України порядку.

Таким чином, Договір оренди №Г-8342-12 від 20.06.2012 року суперечить чинному законодавству України, зокрема вимогам ст.ст. 203, 761 ЦК України. Отже, з огляду на вищевикладене, існують підстави для визнання недійсним Договору оренди нежитлових приміщень з індексом приміщення 1-1, що, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 05.08.2005р., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а отже, недійсний договір не може бути розірваним, оскільки згідно ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем при укладенні спірного договору не дотримано вимог норм ст.ст. 203, 761 ЦК України, що також підтверджено поясненнями відповідача, які обґрунтовані належними та допустимими доказами, суд прийшов до висновку, що позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів) до Львівського комунального підприємства «Снопківське» (м. Львів), за участю третьої особи 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (м. Львів), за участю третьої особи 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (м. Львів), за участю третьої особи 3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (м. Львів), за участю третьої особи 4, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 (м. Львів) про розірвання договору оренди не є обґрунтованим та не підлягає до задоволення.

Для надання оцінки діям учасників процесу з урахуванням обставин, про які зазначено вище, у відповідності до ст. 90 ГПК України, скеровано відповідне повідомлення №914/1735/13/4/13 від 02.07.2013 року.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №1937 від 12.04.2013 року на суму 1147,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на позивача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову - відмовити.

2. Визнати недійсним Договір оренди №Г-8342-12 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що укладений між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, р/р 34223000002002 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) та Львівським комунальним підприємством «Снопківське» (79011, м. Львів, вул. Кубійовича, 33) 20.06.2012 року на нежитлові приміщення загальною площею 23,0 кв.м. з індексом приміщення 1-1, відповідно до даних технічного паспорта Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 05.08.2005 року та розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.07.2013 року.