Рішення № 32207881, 15.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2013 р. Справа № 911/1136/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС), м. Київ

до Підприємства об’єднань громадян „Центр професійної та трудової реабілітації інвалідів „Берегиня-Україна”, м. Васильків

про стягнення 15 700, 54 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське учбово-виробниче підприємство № 3 (УВП-3) УТОС звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПОГ „Центр професійної та трудової реабілітації інвалідів „Берегиня-Україна” про стягнення 11 379, 47 грн. основної заборгованості, 4 096, 60 грн. пені, 224, 47 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором оренди нежилого приміщення № 249 від 13.10.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.2013 р. порушено провадження у справі № 911/1136/13 за позовом Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) УТОС до ПОГ „Центр професійної та трудової реабілітації інвалідів „Берегиня-Україна” про стягнення 15 700, 54 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 17.04.2013 р.

17.04.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог.

17.04.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.05.2013 р.

07.05.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 30.04.2013 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

15.05.2013 р. представник позивача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд повідомив, документи, витребувані судом, надав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обов’язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08600, вул. Соборна, 72, корпус 106, офіс 404, м. Васильків, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

13.10.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежилого приміщення № 249, згідно умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове строкове платне користування приміщення під офіс за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 72, загальною площею 19, 0 кв.м (частина кімнати № 335, 3-й поверх адмін.корпусу), що знаходиться на балансі Київського УВП № З УТОС.

Згідно п. 2.1. договору вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами акту прийому - передачі вказаних приміщень.

Відповідно до п. 2.2. договору акт прийому-передачи приміщення складається після укладення договору на протязі 3-х діб з моменту здійснення орендарем попередньої оплати за перший і останній місяці оренди.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що останнім місяцем проплати вважається місяць, після якого закінчуються орендні відносини між сторонами і орендар звільняє орендоване приміщення.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що розмір орендної плати встановлюється цим договором і є незмінним на весь час дії договору за винятком тих випадків, коли зростають витрати орендодавця на утримання орендованого приміщення, що орендодавець обґрунтовує в письмовій формі.

Розмір орендної плати складає 80 грн. за 1 кв.м в місяць без ПДВ (1 520 грн. в місяць) в т.ч. оплата земельного податку.

Крім цього, орендар відшкодовує витрати фактично понесені орендодавцем в зв’язку із забезпеченням орендованого приміщення електроенергією (включаючи активну та реактивну), телефонним зв’язком та інше, згідно рахунків, які є невід’ємними частинами цього договору.

Згідно 3.4. договору орендна плата, визначена в рахунках орендодавця, сплачується щомісячно до 10-го числа поточного місяця авансом на розрахунковий рахунок орендодавця. В разі домовленності остаточний розрахунок здійснюється в наступному місяці.

Пунктом 9.1. договору визначено строк його, згідно якого даний договір діє з 13.10.2011 р. по 30.09.2012 р.

13.10.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт передачі орендодавцем орендареві нежитлового приміщення, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове строкове платне користування нежитлове приміщення під офіс за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 72, загальною площею 19, 0 кв.м (частина кімнати № 335, 3-й поверх адмін.корпусу), що знаходиться на балансі Київського УВП № З УТОС.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим майном за договором з моменту підписання договору та фактичного передання в оренду майна та у період дії договору, а також у заявлений позивачем період з 01.12.2011 р. по 01.07.2012 р. і розмір орендної плати за користування орендованим майном у вказаний період склав 12 950, 83 грн., що підтверджується договором оренди нежилого приміщення № 249 від 13.10.2011 р., актом від 13.10.2012 р. передачі орендодавцем орендареві нежитлового приміщення, оборотно-сальдовою відомістю від 05.03.2013 р. за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р., оборотно-сальдовою відомістю від 27.02.2013 р. за період з 01.01.2010 р. по 28.02.2013 р., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов’язок по оплаті орендної плати за користування орендованим майном та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 571, 30 грн., що підтверджується договором оренди нежилого приміщення № 249 від 13.10.2011 р., актом від 13.10.2012 р. передачі орендодавцем орендареві нежитлового приміщення, оборотно-сальдовою відомістю від 05.03.2013 р. за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р., оборотно-сальдовою відомістю від 27.02.2013 р. за період з 01.01.2010 р. по 28.02.2013 р., наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо оплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період з 01.12.2011 р. по 01.07.2012 р. не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 11 379, 47 грн., що підтверджується договором оренди нежилого приміщення № 249 від 13.10.2011 р., актом від 13.10.2012 р. передачі орендодавцем орендареві нежитлового приміщення, оборотно-сальдовою відомістю від 05.03.2013 р. за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р., оборотно-сальдовою відомістю від 27.02.2013 р. за період з 01.01.2010 р. по 28.02.2013 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі у розмірі 11 379, 47 грн. за договором оренди нежилого приміщення № 249 від 13.10.2011 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором оренди нежилого приміщення № 249 від 13.10.2011 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов’язку по сплаті орендної плати з 04.07.2012 р. по 30.12.2012 р. всього на загальну суму 4 096, 60 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 цього ж кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що за несвоєчасне або неповне перерахування орендної плати та послуг, зазначених п. 3.2. договору, орендар сплачує пеню в розмірі 0, 2 % від загальної суми боргу за кожний день прострочення.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:

- період заборгованості – з 04.07.2012 р. – по 30.12.2012 р., сума основної заборгованості – 11 379, 47 грн., кількість днів заборгованості – 180 днів, розмір облікової ставки НБУ – 7, 50 %.

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

11379.47

04.07.2012 - 30.12.2012

180

7.5000 %

0.041 %*

839.47

11 379, 47 грн. х 7, 50 % х 2 х 180/365 = 839, 47 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором оренди нежилого приміщення № 249 від 13.10.2011 р. у вищевказані періоди становить 839, 47 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 839, 47 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов’язку по сплаті орендної плати з 04.07.2012 р. по 01.03.2013 р. всього на загальну суму 224, 47 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 224, 47 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства об’єднань громадян „Центр професійної та трудової реабілітації інвалідів „Берегиня-Україна” (ідентифікаційний код 36586647) на користь Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) (ідентифікаційний код 03967702) 11 379 (одинадцять тисяч триста сімдесят дев’ять) грн. 47 (сорок сім) коп. основної заборгованості, 839 (вісімсот тридцять дев’ять) грн. 47 (сорок сім) коп. пені, 224 (двісті двадцять чотири) грн. 47 (сорок сім) коп. 3 % річних.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4. Стягнути з Підприємства об’єднань громадян „Центр професійної та трудової реабілітації інвалідів „Берегиня-Україна” (ідентифікаційний код 36586647) в доход Державного бюджету України судові витрати 1 363 (одна тисяча триста шістдесят три) грн. 58 (п’ятдесят вісім) коп. судового збору.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

01 липня 2013 р.