Рішення № 32207873, 03.07.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2013 р. Справа № 909/595/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Лукор",

вул.Промислова, 4, м.Калуш, Івано-Франківська область,77306;

до відповідача: Комунального підприємства "Водотеплосервіс",

вул.Окружна, 8, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300;

про: стягнення заборгованості 1 451 646, 35грн., з яких: 1 389 635,64грн. - основний борг, 463,07грн. - інфляційні втрати, 61 547,64грн.- 3% річних.

За участю представників сторін:

від позивача: Кобець С.Ф., (довіреність № 26/1-13 від 17.01.12р.);

від відповідача: Загребельний Ю. А.- юрисконсульт 1 категорії,

(довіреність №22 від 09.01.13р.);

Фурта В. В. - старший майстер з метрології КП " Водотеплосервіс",

(довіреність № 870 від 02.07.13р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПрАТ "Лукор" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з КП "Водотеплосервіс" заборгованість в сумі 1 464 197,14грн., з яких: 1 389 635,64грн. - основний борг, 16 632,47грн. - інфляційні втрати, 57 929,03грн.- 3% річних.

В судовому засіданні 18.06.13р. оголошувалась перерва до 03.07.13р.

Представник позивача, в судовому засіданні 18.06.13р., подав суду заяву про зміну ціни позову № 26/1-42 від 17.06.13р. (вх№10315/13 від 18.06.13р.), в якій просить суд, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 451 646, 35грн., з яких: 1 389 635,64грн. - основний борг, 463,07грн. - інфляційні втрати, 61 547,64грн.- 3% річних. Судом розцінюється така позиція позивача як зменшення позовних вимог.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору на прийняття та очищення стічних вод №5/131- юр від 27.12.10р. згідно умов якого, Виконавець/позивач за дорученням Замовника/відповідача, згідно актів надання послуг з очищення стічних вод від 31.10.11р., 30.11.11р., 31.12.11р., надав відповідачу послуги з очищення стічних вод на загальну суму 1 389 635,64грн.;

- невиконання відповідачем умов Договору, зокрема п. 3.4., яким встановлено порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 1 389 635,64грн.;

- положення п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, відповідачу нараховано 463,07грн. - інфляційних втрат, 61 547,64грн.- 3% річних;

- приписи ст.ст.509, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Представники відповідача в судовому засіданні, факт надання позивачем послуг з очищення стічних вод, обумовлених Договором, підтвердили. Однак, проти позову заперечили, свої заперечення виклали у відзиві на позов №746 від 03.06.13р. (вх№10321 від 18.06.13р.), звертають увагу суду на те, що позивачем - ПрАТ "Лукор" порушено п. п.1, 5.2., 5.5., 5.6., 5.11 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та ст. 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Вважають, прилад обліку "Ергомера-125.Б-В2" не придатним до застосування в процесі визначення показників стічних вод, що надійшли до очисних споруд ПрАТ "Лукор", зокрема у жовтні - грудні 2011р. (період за який позивач просить стягнути заборгованість в 1 389 635,64грн.). При цьому документально не підтверджуючи такі твердження.

Судом відхилено клопотання відповідача №873 від 02.07.13р. (вх №11119/13 від 03.07.13р.), про відкладення розгляду справи та зобов"язання допустити представників КП "Водотеплосервіс" та ДП "Івано-Франківськстандартметрологія" до цеху НіОПСВ ПрАТ "Лукор", для проведення експертизи щодо наявності встановлення та обстеження вузла обліку, з огляду на те, подане клопотання необґрунтоване, не стосується предмету спору та носить неодноразовий характер (в судовому засіданні 18.06.13р. судом задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду для проведення експертизи щодо наявності встановлення та обстеження вузла обліку, з метою визначення можливості застосування приладу обліку "Ергомера-125.Б-В2", в т.ч. достовірності його показників і їх використання у виявлених (існуючих) умовах експлуатації, для обліку об"ємів стічних вод, що надходили на очисні споруди ПрАТ "Лукор" з жовтня 2009р.), крім того, має на меті затягування судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між ЗАТ "Лукор" (Виконавець/позивач) та КП "Водотеплосервіс" (Замовник/відповідач) укладено Договір на прийняття та очищення стічних вод №5/131- юр від 27.12.10р.

Згідно п.1.1. Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов"язання приймати на очищення господарсько-побутові стічні води на умовах, що наведені в даному Договорі.

Ціна на послуги з очищення господарських-побутових стічних вод на момент укладення Договору з врахуванням ПДВ становить 888,0грн. за 1000м3(п.3.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору, передбачено, що облік кількості стічних вод від Замовника здійснюється відповідно до Правил користування, по приладах обліку, встановлених на очисних спорудах Виконавця на трубах №№1,2 з м. Калуш і №3 від Комунального закладу "Центральна районна лікарня". Виконавець зобов"язаний надати при першій вимозі технічну документацію на прилади. Доступ до вимірювального механізму приладу при необхідності опломбовує зацікавлена сторона.

На сумарну кількість стічних вод, що підлягає оплаті, оформляється двосторонній акт, який підписується уповноваженими особами обох сторін в перший робочий день місяця, наступного за звітним, який є основою для розрахунків за надані послуги (п.3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору розрахунок за фактично очищені стічні води здійснюється на підставі двохстороннього акту до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, позивач за завданням відповідача, прийняв та очистив господарсько-побутові стічні води в жовтні - грудні 2011р. на загальну суму 1 389 635,64грн. Даний факт підтверджують належним чином оформлені, підписані та скріплені печатками сторін акти надання послуг з очищення стічних вод від 31.10.11р., 30.11.11р., 31.12.11р.

При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, актів надання послуг з очищення стічних вод (а.с.12-14), які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксують факт здійснення господарської операції, в даному випадку, надання послуг Виконавцем Замовнику та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за надані послуги з очищення стічних вод, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 1 389 635,64грн.

Позивачем доведено перед судом факт наявності у відповідача заборгованості за отримані послуги з очищення господарсько-побутових стічних води в сумі 1 389 635,64грн. Слід зазначити, що факт надання послуг у період жовтень - грудень 2011р. відповідачем визнано.

Станом на 03.07.13р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договір на прийняття та очищення стічних вод №5/131- юр від 27.12.10р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язуєтьсяоплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 1 389 635,64грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Враховуючи вище зазначену правову норму, позивачем нараховано відповідачу 463,07грн. - інфляційних втрат, 61 547,64грн.- 3% річних (розрахунок а.с.30-31).

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних. Згідно перерахунку, здійсненого судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", вище вказані нарахування, підлягають частковому задоволенню, а саме, інфляційні втрати в сумі 448,69грн. та 3% річних в сумі 61 436,25грн. (розрахунок а.с. 89-92), оскільки, розбіжність в сумі нарахованих інфляційних втрат та 3% річних, виникла внаслідок методологічної помилки позивача при здійсненні розрахунку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Заперечення відповідача про те, що прилад обліку не придатний до застосування в процесі визначення показників стічних вод, що надходили на очисні споруди ПрАТ "Лукор", зокрема у жовтні - грудні 2011р. (період за який позивач просить стягнути заборгованість в 1 389 635,64грн.), не беруться судом до уваги, з огляду на те, що дані заперечення документально не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях, а підписання відповідачем без жодних зауважень Договору на прийняття та очищення стічних вод №5/131- юр від 27.12.10р. на умовах викладених у ньому та актів надання послуг з очищення стічних вод від 31.10.11р., 30.11.11р., 31.12.11р., фактично вказує на протилежне.

Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 389 635,64грн. - заборгованості, 448,69грн. - інфляційних втрат, 61 436,25грн. - 3% річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. В частині стягнення з відповідача 14,38грн. - інфляційних втрат та 111,39грн. - 3% річних відмовити.

В силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Слід зазначити, що зменшення розміру позовних вимог, згідно п. 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору (п.4.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивачем зменшено позовні вимоги ( заява № 26/1-42 від 17.06.13р.), а спір вирішено виходячи зі зменшеної ціни позову, суд прийшов до висновку, про необхідність повернення позивачу - ПрАТ "Лукор" з Державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 248,51грн. (з урахуванням покладеного на позивача судового збору в сумі 2,51грн., у зв"яку з частковою відмовою в позові).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ПрАТ "Лукор" до відповідача КП "Водотеплосервіс" про стягнення заборгованості 1 451 646, 35грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул.Окружна, 8, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300 (ідентифікаційний код 32364207) на користь Приватного акціонерного товариства "Лукор", вул.Промислова, 4, м.Калуш, Івано-Франківська область,77306 (ідентифікаційний код 31256759) 1 389 635,64грн. (один мільйон триста вісімдесят дев"ять тисяч шістсот тридцять п"ять грн. 64коп.) - заборгованості, 448,69грн. (чотириста сорок вісім грн. 69коп.) - інфляційних втрат, 61 436,25грн. (шістдесят одну тисячу чотириста тридцять шість грн. 25коп.) - 3% річних, 29 030,41грн. (двадцять дев"ять тисяч тридцять грн. 41 коп.) - судового збору.

Видати наказ.

Повернути Приватному акціонерному товариству "Лукор", вул.Промислова, 4, м.Калуш, Івано-Франківська область,77306 (ідентифікаційний код 31256759) з Державного бюджету 248,51грн. (двісті сорок вісім грн. 51коп.) - судового збору.

В частині стягнення з Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул.Окружна, 8, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300 (ідентифікаційний код 32364207) 14,38грн. - інфляційних втрат, 111,39грн. - 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.07.2013р.

Суддя С.Кобецька