Постанова № 32207754, 03.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Справа № 905/1145/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення господарського суду Донецької області від 25 березня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 травня 2013 року у справі № 905/1145/13-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Укрсплав" до публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення суми, -

Встановив:

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК Укрсплав" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення 488004 грн. заборгованості за договором № 088м/255 від 30 листопада 2011 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25 березня 2013 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15 травня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 488004 грн. заборгованості та судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Сторони не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 30 листопада 2011 року сторонами укладено типовий договір № 088м/255, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання передати, а покупець - прийняти та оплатити - обладнання, на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість і номенклатура обладнання вказуються в специфікаціях до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата за поставлене обладнання здійснюється впродовж строку, встановленого у специфікації, що починається з моменту поставки обладнання та надання документів, які зазначені у п. 6.3 договору.

На виконання умов договору, 11 квітня 2012 року сторонами підписано без зауважень та скріплено печатками специфікацію № 3, якою погоджено поставку продукції, із зазначенням строків та умов поставки, оплати продукції, її найменування, кількості, якісних показників, гарантійного строку, виробника та вантажовідправника, додаткових умов.

За видатковою накладною № 1386 від 29 листопада 2012 року та товарно-транспортною накладною від 29 листопада 2012 року позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 488004 грн., яку, на підставі довіреності № 1428 від 3 грудня 2012 року, з боку відповідача прийнято уповноваженою особою без будь-яких зауважень.

В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідачем оплату отриманої продукції не здійснено, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги, господарський суд встановив, що спірні правовідносини виникли на підставі договору поставки та регулюються ст.ст. 655-697, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України.

Встановивши, що факт поставки позивачем товару підтверджений матеріалами справи, а відповідачем умови договору в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар порушені, суд, керуючись нормами ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 488004 грн.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 25 березня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 травня 2013 року у справі № 905/1145/13-г - без змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.