Постанова № 32207748, 02.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 5023/1349/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Мегабанк"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.04.2013р.у справігосподарського суду Харківської областіза позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства "Мегабанк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5простягнення коштів за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: Дребот І.А. (представник за дов. від 11.01.2011р. № 13-58/11д),

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Харківської області позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просила стягнути з ПАТ "Мегабанк" 133400,00 грн. заборгованості по орендній платі, 7629, 96 грн. індексу інфляції, 4954,44 грн. 3% річних, та 6453,46 грн. пені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.04.2012р. у справі №5023/1349/12 у позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2012р. у справі № 5023/1349/12 скасовано, та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.08.2012р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. у справі № 5023/1349/12 скасовано, справу направлено до Харківського апеляційного господарського суду на перегляд.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 р. рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2012 р. у справі № 5023/1349/12 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2013р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2012р. у справі № 5023/1349/12 скасовано в частині стягнення пені в сумі 6453,46 грн., справу в цій частині направлено до Харківського апеляційного господарського суду для перегляду, в решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 р. у справі № 5023/1349/12 залишено без змін.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2013р. у справі № 5023/1349/12 рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2012 р. у справі № 5023/1349/12 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 6453,46 грн. пені скасовано частково та прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові щодо стягнення з відповідача на користь позивача 6453,46 грн. пені відмовлено частково та стягнуто з ПАТ "Мегабанк" на користь ФОП ОСОБА_4 пеню в сумі 2081,0 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "Мегабанк" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 2010, 00 грн., мотивуючи скаргу тим, що судом апеляційної інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, як зазначається скаржником судом апеляційної інстанції не враховано встановлений судом касаційної інстанції факт належного виконання відповідачем умов договору оренди (п.4.7.) та п. 8.4. договору оренди, за змістом якого наймач сплачує пеню лише у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань. Також зазначає свій розрахунок розміру пені.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору найму (оренди) від 25.10.2007 р. відповідач прийняв від позивача та третьої особи для розміщення свого офісу та здійснення його діяльності у користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (на 1 поверсі в літ "А-5", а саме: №№ 19-1-:-19-4) загальною площею - 70,1 кв.м. строком на 5 років за орендну плату, яка відповідно до абз. 3 п. 4.3. основного договору складає 10620,15 грн. за місяць за все приміщення.

Відповідно до п. 4.7. договору найму від 25.10.2007 року, орендна плата сплачується не пізніше 25 числа поточного місяця шляхом перерахування коштів в сумі 10100,00 грн. на підставі рахунків, отримувачем коштів є ФОП ОСОБА_4 та коштів третьої особи в сумі 520,15 грн., отримувачем яких є позивач на підставі довіреності ОСОБА_5

В подальшому договором про зміну основного договору було змінено його п. 4.3., 4.7 в частині розміру орендної плати на період з 01.04.2009 р. по 01.10.2009 р., а саме сторонами досягнуто згоди відносно того, що орендна плата в місяць за все приміщення, в цей період, складає 6000,00 грн., та сплачується не пізніше 25 числа поточного місяця шляхом перерахування коштів в сумі 5500,00 грн. позивачу, та 500,00 грн. третій особі, отримувачем коштів за яку є позивач.

Таким чином, після 01.10.2009р. діяли умови пункту 4.7 основного договору та п.4.3 договору про зміну до цього договору від 12.12.2008р. Зазначені умови договору передбачали, що орендна плата сплачується в розмірі 10620,15 грн. на місяць шляхом перерахування не пізніше 25 числа поточного місяця коштів на підставі рахунків.

Отримувачем коштів є позивач - ФОП ОСОБА_7 в сумі 10100,0 грн. та 500,0 грн. ОСОБА_5 (третя особа), отримувачем коштів якої на підставі довіреності, є ОСОБА_7

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, в порушення умов договору оренди щодо розміру щомісячного платежу, позивачем з 01.10.2009р. надавались відповідачу рахунки на оплату орендних платежів в сумі 5500,0 грн., які оплачувались відповідачем своєчасно. Враховуючи вимоги діючих з 01.10.2009р. умов п. 4.3; 4.7 договору оренди відносно орендної плати позивачу в сумі 10100,0 грн., недоплата позивачу щомісяця складала 4600, грн. (10100,0 - 5500,0).

Позивачем 27.12.2011р. надано рахунок №ГЕ-2/12/11 на оплату решти щомісячної орендної плати за період з жовтня 2009 р. по грудень 2011р. на загальну суму 124200,0 грн. та пред'явлено претензію від 27.12.2011 р., що підтверджено квитанцією від 28.12.2011р. №5143. Окремо ФОП ОСОБА_7 було пред'явлено відповідачеві рахунки: -19.12.2011р. рахунок №ГЕ-1/12/11 на оплату орендної плати за грудень 2011р. в сумі 10100,0 грн.; - 27.12.2011р. рахунок НОМЕР_1 на оплату орендної плати за січень 2012р. в сумі 10100,0 грн.; - 25.01.2012 р. рахунок НОМЕР_2 на оплату орендної плати за лютий 2012 р. в сумі 10100,0 грн.; - 27.02.2012 р. рахунок №-5/03/12 на оплату орендної плати за березень 2012 р. в сумі 10100,0 грн., які були оплачені відповідачем частково.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції безпідставним є нарахування позивачем пені з жовтня 2009 року по грудень 2011 року, оскільки відповідач протягом цього часу свої зобов'язання по оплаті не порушував, здійснював оплату відповідно наданим позивачем рахункам, та не може нести відповідальність передбачену п.8.4. договору щодо сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення.

При цьому пеня повинна нараховуватися позивачу за прострочу платежу на суму заборгованості в 124200,00 грн., яка фактично виникла тільки у грудні 2011р. після пред'явлення позивачем рахунку №ГЕ-2/12/11 від 27.12.2011р., та на суму заборгованості в 13800,00 грн., яка виникла в результаті часткової оплати відповідачем рахунків наданих позивачем в грудні 2011 р. та січні, лютому 2012р. на оплату орендних платежів в розмірі 10100,0 грн. за період грудень 2011р., січень-березень 2012р..

За таких обставин, висновок господарського суду апеляційної інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 26 грудня 2011р. по 14 березень 2012 р. в сумі 2081,0 грн. та залишення в силі рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2012 р. з даної справи щодо решти позовних вимог, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваній постанові і не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки вона відповідає чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2013р. у справі №5023/1349/12 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко