Ухвала суду № 32207715, 17.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 червня 2013 року Справа № 5017/2004/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.,суддів:Могил С.К., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., Шевчук С.Р.,

розглянувши заяву Селянського (фермерського) господарства "Тритікум"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 27.03.2013у справі№ 5017/2004/2012за позовомДержавного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України"доСелянського (фермерського) господарства "Тритікум"простягнення 322 759, 83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" звернулось в суд з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Тритікум" про стягнення 322 759,83 грн. заборгованості за договором сортозаміни № 110310/01 від 11.03.2010, з яких 215 173,22 грн. - сума основного боргу, 107 586,61 грн. - штраф.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.09.2012 у справі № 5017/2004/2012 у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 у справі № 5017/2004/2012 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 215 173, 22 грн. вартості непереданого насіння та 107 586,61 грн. штрафу.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013 у справі № 5017/2004/2012 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Селянське (фермерське) господарство "Тритікум" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2013 у справі № 5017/2004/2012, у якій просить вказану постанову Вищого господарського суду України скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 18.07.2012 у справі № 5004/921/11 та від 01.12.2009 у справі № 3/69, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 623 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 27.03.2013 у справі № 5017/2004/2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості непереданого насіння за договором сортозаміни, а також штрафу, виходячи із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що позивач повідомляв відповідача про необхідність виконання зобов'язань за договором з передачі відповідного насіння соняшнику та направляв головного агронома для його отримання, однак відповідач відпуск насіння не здійснив.

Водночас з постанови від 01.12.2009 у справі № 3/69 вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення збитків (в частині, яка була предметом перегляду в судів касаційної інстанції), виходячи із встановлених обставин справи про недоведеність позивачем завдання йому збитків відповідачем, а також можливості реального отримання прибутку в сумі, з якої виходив позивач.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2012 у справі № 5004/921/11, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, рішення суду апеляційної інстанції скасовано, а справу передано на новий розгляд до апеляційного господарського суду. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ2 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116 - 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Селянському (фермерському) господарству "Тритікум" у допуску справи № 5017/2004/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ. ДобролюбоваСудді:С. Могил О. Подоляк В. Селіваненко С. Шевчук