Ухвала суду № 3220757, 15.05.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-38414/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                         15 травня 2008 року                                                            м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника відповідача – Майор В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді

на постановугосподарського суду Закарпатської області від 25 липня 2006 року

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року

у справі № 7/259-2006

за позовомПриватного підприємства «Стальконвест»

до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді

провизнання нечинними податкових повідомлень – рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2006 року ПП «Стальконвест» звернулось до суду з позовом до ДПІ у м. Ужгороді про визнання протиправними податкових повідомлень – рішень № 0007411640/0 2849/15-0/31889002/16548 від 26 червня 2006 року та № 0007401640/0 2850/15-0/31889002/16549 від 26 червня 2006 року.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 25 липня 2006 року позов задоволено повністю.

Скасовані податкові повідомлення – рішення ДПІ у м. Ужгороді від 26 червня 2006 року № 0007411640/0/2849/15-0/31889002/16548 та № 0007401640/0/2850/15-0/31889002/16549 про застосування до ПП «Стальконвест» штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 9289, 00 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року постанову господарського суду Закарпатської області від 25 липня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Ужгороді, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 25 липня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ПП «Стальконвест», просить залишити постанову господарського суду Закарпатської області від 25 липня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року без змін, а касаційну скаргу ДПІ у м. Ужгороді - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

ДПІ у м. Ужгороді провела перевірку дотримання податкового законодавства ПП «Стальконвест», за результатами якої було складено акт № 1326/15-0 від 20 червня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено факт порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість на протязі 2005 року. Висновок органу державної податкової служби про порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань базується на тому, що платник податків, самостійно визначивши належні до сплати суми податкових платежів за визначені в розрахунках до акту перевірки місячні податкові періоди (серпень - вересень 2005 року), сплатив їх із затримкою.

Крім того, згідно акту перевірки простроченим є сплата підприємством податкового зобов’язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням ДПІ у м. Ужгороді № 0004552341 від 31 серпня 2005 року, яке було прийнято податковим органом за результатами розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на рішення господарського суду Закарпатської області від 24 грудня 2004 року у справі № 7/310-2004, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03 березня 2005 року, яким було визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді № 0004552341/0/3224/23-4/31889002/21488 від 25 листопада 2004 року про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 30 080, 00 грн.

26 червня 2006 року ДПІ у м. Ужгороді на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення – рішення № 0007411640/0/2849/15-0/31889002/16548, яким ПП «Стальконвест» за затримку на 25 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 16410, 00 грн. зобов’язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 1641, 00 грн., та № 0007401640/0/2850/15-0/31889002/16549, яким ПП «Стальконвест» за затримку на 60 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 38240, 00 грн. зобов’язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 7648, 00 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що постановою Верховного Суду України від 06 грудня 2005 року постанову Вищого господарського суду України від 31 серпня 2005 року скасовано, а рішення господарського суду Закарпатської області від 24 грудня 2004 року у справі № 7/310-2004 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03 березня 2005 року залишено в силі, а тому на момент оформлення результатів перевірки у позивача вже не було обов’язку щодо сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням – рішення № 0004552341 від 31 серпня 2005 року, що свідчить про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 5104, 00 грн. Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 4185, 00 грн., посилаючись на те, що сплата самостійно узгоджених платником податків сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість за серпень 2005 року в сумі 12720, 00 грн. та за вересень 2005 року в сумі 16410, 00 грн. була проведена позивачем в межах термінів, передбачених підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Визнаючи неправомірним застосування до позивача штрафу в розмірі 5104, 00 грн. спірними податковими повідомленнями – рішеннями, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що на момент проведення перевірки у позивача не було обов’язку щодо сплати податкового зобов’язання, визначеного податковим повідомленням – рішенням № 0004552341 від 31 серпня 2005 року, оскільки постановою Верховного суду України від 06 грудня 2005 року було скасовано постанову Вищого господарського суду України від 31 серпня 2005 року, а рішення господарського суду Закарпатської області від 24 грудня 2004 року, яким визнано недійсним податкове повідомлення – рішення ДПІ у м. Ужгороді від 25 листопада 2004 року № 0004552341/0/3224/23-4/31889002/21488 в частині визначення ПП «Стальконвест» податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 30080, 10 грн., в тому числі 20053, 40 грн. – основний платіж та 10026, 70 грн. – штрафні санкції, та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 03 березня 2005 року, якою рішення господарського суду Закарпатської області від 24 грудня 2004 року було залишено без змін, залишені в силі.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування до позивача штрафу в розмірі 4185, 00 грн. спірними податковими повідомленнями – рішеннями, оскільки суди правильно виходили з того, що сплата самостійно угоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно податкових деклараціях за серпень та вересень 2005 року була здійснена позивачем платіжними дорученнями від 28 вересня 2005 року та від 28 жовтня 2005 року в межах строків, передбачених підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 з урахуванням граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та положень підпункту 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, судами попередніх інстанцій було зроблено обґрунтований висновок про неправомірність спірних податкових – повідомлень рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Ужгороді підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Закарпатської області від 25 липня 2006 року та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 25 липня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                                  Головуючий: ________ Л.І. Бившева

                                 Судді:               ________ М.І. Костенко

                                                           ________ Н.Є. Маринчак

                                                           ________ Є.А. Усенко

                                                           ________ Т.М. Шипуліна