Рішення № 32207502, 04.07.2013, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/972/13-ц

Провадження №2/743/189/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Сташківа В.Б.,

при секретарі Прохоренко А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки справу

за позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_4

про стягнення коштів в порядку реституції, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, в якому, посилаючись на ст.216 ЦК України, просив стягнути з відповідачки на його користь в порядку реституції 239 790 грн. 00 коп., які складають еквівалент 30 000 доларів США, сплачених по Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що знаходиться в м.Буча Київської області від 25.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, який було визнано недійсним на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.12.2012 року, а також стягнути з ОСОБА_4 на його користь 2 397 грн. 90 коп. судового збору за подання заяви до суду.

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 зазначив, що 25 серпня 2005 року між ним та ОСОБА_4 був укладений Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що знаходиться в м.Буча Київської області. Згідно з п.3 даного договору, ОСОБА_4 продала, а позивач придбав зазначену квартиру за 30 000 доларів США. Відповідно до рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.12.2012 року даний Договір було визнано недійсним, у зв'язку з тим, що відповідачка під час підписання договору за своїм психічним станом не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, при постановленні якого до сторін не було застосовано двосторонню реституцію, а ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04.03.2013 року вказане рішення залишено в силі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити, з підстав наведених в позові та дала згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, судова повістка була надіслана за місцем її реєстрації, звідкіля повернулась у зв'язку з тим, що відповідачка за зазначеною адресою не проживає, що не перешкоджає розгляду справи за відсутності відповідачки, в силу абз. 3 ч. 5 ст. 74 ЦПК України.

Зважаючи на ч. 1 ст. 224 ЦПК України та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд знаходить, що є всі умови проведення заочного розгляду справи у відсутності відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 серпня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений Договір купівлі-продажу квартири серії ВСМ № 122130, реєстровий № 1401, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, згідно з даним Договором, позивач купив, а відповідачка продала двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що в цілому складається з: двох житлових кімнат, житловою площею 30,8 кв.м., загальною площею 48,7 кв.м. за 30 000 доларів США за середнім курсом комерційних банків на момент підписання Договору (а.с. 6).

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.12.2012 року, яке було залишено без зміни ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04 березня 2013 року, було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25.08.2005 року, на підставі ст.. 225 ЦК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 під час підписання договору за своїм психічним станом не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

При цьому, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про застосування правових наслідків у вигляді відновлення правовідносин, яке існувало до порушення права (реституції) було відмовлено, так як дані позовні вимоги позивачем не були уточнені та не зазначено, яким чином вона просить відновити становище, яке існувало до порушення права (а.с. 8-11).

За загальним правилом, відповідно до положень ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішення суду, що набрало законної сили є обов'язковою для виконання.

У справах «Брумареску проти Румунії», «Совтрансавто-Холдінг проти України», «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів, та що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає, або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 року №9, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Враховуючи наведене, те, що Ірпінським міським судом Київської області не було застосовано двосторонню реституцію, а відповідачка на сьогоднішній день не згодна повернути в добровільному порядку кошти, сплачені позивачем за придбання квартири, суд вважає, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, в порядку реституції, є обґрунтованими та підлягає задоволенню.

При цьому, враховуючи положення ч.1,ч.2 ст.533 ЦК України за якою грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, а якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом, то з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 слід стягнути, в порядку реституції 239 790 грн., які складають еквівалент 30 000 доларів США сплачених по вказаному договору купівлі-продажу, який було визнано недійсним на підставі рішення Ірпинського міського суду Київської області від 11.12.2012 р..

В порядку ст. 88 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 397 грн., 90 коп. які сплачено позивачем за подання позову до суду, а також 114 грн. судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.

З ОСОБА_3 слід стягнути в дохід держави 70 коп. судового збору недоплаченого при сплаті судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, так як сплачено повинно було 114 грн. 70 коп., а фактично сплачено 114 грн..

Керуючись, ст.ст. 10, 60, 74, 76, 209, 212, 215, 218, 224 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16, 216, 533 Цивільного кодексу України, ст.. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, в порядку реституції - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2):

- в порядку реституції 239 790 грн. (двісті триста дев'ять сімсот дев'яносто гривень), які складають еквівалент 30 000 доларів США сплачених по договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25 серпня 2005 р., посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, який було визнано недійсним на підставі рішення Ірпинського міського суду Київської області від 11.12.2012 р..

- судовий збір в сумі 2 397 грн. 90 коп. (дві тисячі триста дев'яносто сім гривень дев'яносто копійок) за подання позовної заяви до суду;

- судовий збір в сумі 114 грн. (сто чотирнадцять гривень) за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) в дохід держави 70 коп. (сімдесят копійок) судового збору недоплаченого при сплаті судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, дотримуючись таких реквізитів: поточний рахунок отримувача платежу -УДКСУ у Ріпкинському районі: 31213206700421; ідентифікаційний код отримувача: 38046020; код установи банку: 853592; призначення платежу: судовий збір, за позовом РВ ОСОБА_3; Ріпкинський районний суд Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02894415. Заочне рішення може бути переглянуто Ріпкинським районним судом, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем, або його представником в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку

Головуючий В.Б.Сташків