Постанова № 32205257, 02.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(письмове провадження)

м. Київ

02 липня 2013 року № 2а-2560/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Винокурова К.С., судді Головань О.В., Кротюк О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

За позовомМіністерства надзвичайних ситуацій УкраїниДоДержавної виконавчої служби Українипро скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2011 р. ВП № 23842822Головуючий суддя Винокуров К.С.

Судді: Головань О.В., Кротюк О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство з надзвичайних ситуацій України (далі - МНС України, позивач) звернулося до суду до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2011 ВП № 23842822.

Ухвалою суду від 24.02.2011 відкрито провадження в адміністративній справі за зазначеним позовом та призначено судовий розгляд на 21 березня 2011 року.

В судових засіданнях 21.03.2011, 11.04.2011, 28.04.2011, 30.05.2011 судом оголошувалось про відкладення адміністративної справи.

В судовому засіданні 20 червня 2011 року судом було поставлено на обговорення питання щодо зупинення провадження у справі у зв'язку із реорганізацією відповідача. Представник позивача не заперечував проти зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.06.2011 було зупинено провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.156 КАС України, а саме до закінчення процесу реорганізації Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 22.01.2013 було поновлено провадженні у справі, замінено відповідача на Державну виконавчу службу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що сторони в судове засідання не з'явились, а позивачем було подане клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ч.4 ст.128 КАС України, суд 28.03.2013 прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІV зі змінами та доповненнями (далі - Закон №606) визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 5 Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України; невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За змістом статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 12.12.2008 було прийнято постанову у справі № 2а-34/08, якою було визнано протиправною та скасовано експертний висновок № 7757 від 20.10.2006 Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих наслідків аварії на Чорнобильській АЕС стосовно ОСОБА_1

25.02.2009 додатковою постановою Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області від 25.02.2009 було постановлено стягнути з Комісії на користь ОСОБА_1 2229,62 грн. судових витрат.

Ухвалою від 22.02.2010 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області було роз'яснено відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ у м.Києві, що кошти в сумі 2229,32 грн. на користь ОСОБА_1, які підлягають стягнення з Комісії, слід стягнути з коштів бюджетної програми КПКВ 3201210 «Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою від 12.01.2011 старший державний виконавець Гаркавенко А.В. було закінчено виконавче провадження № 13593763, та у зв'язку із зміною сторони виконавчого провадження відкрито нове провадження № 23842822 (постанова від 24.01.2011) у якій боржником визначено МНС України.

Не погоджуючись із винесеною відповідачем постановою про відкриття виконавчого провадження, вважаючи що його права та інтереси порушені, позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Позивач діє відповідно Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом №606.

Відповідно до статті 1 Закону №606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як було повідомлено позивачем у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач - Міністерство з надзвичайних ситуацій України не може виступати правонаступником Комісії, оскільки контроль та нагляд за діяльністю Комісії, а також погодження її висновків не входять до обов'язків позивача, а, отже, останній не несе відповідальності (в тому числі майнової) за вчинені Комісією дії.

Також, як додатково повідомлено позивачем відповідно до додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» бюджетні призначення за КПКВ за КПКВ 3201210 на поточний рік МНС не передбачались.

Як було встановлено судом під час дослідження наданих матеріалів справи, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2011 у справі № 2а-34/08/2218 було скасовано ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 17.08.2010 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду по виконавчому листі № 2а-34/08 від 10.04.2009. Зокрема встановлено порушення судом першої інстанції порядок розгляду заявленого подання державного виконавця не в порядку ст. 264 КАС України, а в порядку ст.263 КАС України, також судом допущено порушення вимог ч.1 ст.94 КАС України в частині розподілу судових витрат. У зв'язку з чим справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позивач повідомив Державну виконавчу службу України про скасування ухвали листом від 27.02.2013 вих. № 08-139/01, в якому викладені обставини, які могли бути враховані відповідачем під час вирішення питання про закінчення виконавчого провадження.

Так Позивач в своєму зверненні від 27.02.2013 №08-139/01 на адресу Відповідача посилався на п. 4 ч.1 ст. 49 Закону №606, яким встановлено, що у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню виконавче провадження підлягає закінченню.

Проте на думку суду в даному випадку застосування зазначенного положення закону, як підстави для закінчення провадження, було неможливим з огляду на те, що відсутній факт скасування саме рішення суду, на підставі якого виданий виконавчий документ. Так, відповідно до матеріалів справи виконавчий лист №2а-34/08 від 10 квітня 2009 року виданий на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.02.2009, яке на сьогоднішній день є чинним. Також сам виконавчий лист не визнаний таким, що не підлягає виконанню. Більш того в цьому виконавчому листі Відповідач не фігурує, так як в ньому боржником зазначена безпосередньо Центральна міжвідомча експертна комісія по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Новий виконавчий лист, в якому мав бути визначений боржником Позивач на виконання ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 17.08.2010 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, не видавався.

Таким чином, держвиконавцем під час винесення оскаржуваної постанови не було враховано, що Центральна міжвідомча експертна комісія, визначена боржником в виконавчому листі №2а-34/08 від 10 квітня 2009 року, вже втратила статус боржника внаслідок винесення ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.08.2010. Тобто на момент відкриття виконавчого провадження боржником був визначений Позивач.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону №606, обов'язковим елементом виконавчого документу є «повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) … а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню …».

Враховуючи, що з моменту винесення ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.08.2010 Центральна міжвідомча експертна комісія вже втратила статус боржника, то підстав відкривати провадження на підставі виконавчого листа №2а-34/08 від 10 квітня 2009 року, який визначав боржником саме її, не зважаючи на наявність нового боржника, підстав не було.

Таким чином на стадії винесення оскаржуваної постанови з боку головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС були допущені вищезазначені порушення вимог Закону №606, що є достатньою підставою для її скасування.

Крім того судом приймаються до уваги ті обставини, що по відношенню до Позивача виконавче провадження № 23842822 було відкрито на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.08.2010, яка в свою чергу була скасована ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2011. Тобто, окрім вищезазначеного процесуального порушення, пов'язаного з невідповідністю виконавчого документа вимогам закону, само по собі визначення в оскаржуваній постанові Позивача, як боржника в рамках виконавчого провадження з приводу виконання судового рішення від 25.02.2009р., на даний момент визнано протиправним.

Таким чином належним способом захисту порушених прав Позивача в даному випадку буде саме скасування оскарженої постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2011 ВП № 23842822.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 181, 254 КАС України, адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити

2. Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ронко Р.В. (ВП № 23842822) про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2011.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя К.С. Винокуров

Судді О.В. Головань

О.В. Кротюк