Рішення № 32204407, 18.06.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 18.06.2013

Справа № 334/3789/13-ц

Провадження № 2/334/1886/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого - судді Нікітенко Н.П., при секретарі Висоцькій О.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «УСК «Гарант-Авто» в особі Запорізької філії ПАТ «УСК «Гарант-Авто» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в якій зазначив, що 03.03.2009 р. між ОСОБА_2 та Запорізькою філією ВАТ «УСК „Дженералі Гарант" (правонаступником якої є Запоріька філія ПАТ «УСК «Гарант-Авто») укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE, д/н НОМЕР_1 - поліс № 19G-0244760 від 03.03.2009 р.

22.09.2009 р. на вул. Таганській в м. Запоріжжі відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці руху, скоїв виїзд на смугу зустрічного руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI SANTA FE, д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, чим порушив п. 10.1. ПДР України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль HYUNDAI SANTA FE, д/н НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

Виконуючи умови Договору страхування, ЗФ ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» сплатила страхове відшкодування на відновлення автомобілю HYUNDAI SANTA FE, д/н НОМЕР_1 у розмірі 31797,57 грн., підтвердженням чого є платіжні доручення № 4166 від 21.12.2009 р., № 4192 від 21.12.2009 р., № 4333 від 11.01.2010 р. та видатковий касовий ордер № 128 від 15.03.2010 р.

Підставою для сплати страхового відшкодування став Звіт спеціаліста-автотоварознавця № 231 від 23.09.2009 р. та калькуляція № 1690/1 від 09.10.2009 р.

ДТП сталася з вини відповідача, про що свідчить Постанова Ленінського районного суду м. Запоріжжя про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 07.10.2009 р., справа № 3-3158/2009.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, як власника наземного транспортного засобу ЗАЗ 1102, д/н НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована в ЗАТ «СК «ВЕСКО» (після перейменування - ПАТ «СК «АХА Страхування») відповідно до полісу № ВВ/9040364 від 10.10.2008 р.

13.05.2010 р. ЗФ ПАТ «СК «АХА Страхування» на розрахунковий рахунок позивача в порядку регресу по полісу ВВ/9040364 цивільно-правової відповідальності перерахувала страхове відшкодування у розмірі 24990,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 3879 від 13.05.2010 р. Зазначеним полісом передбачений ліміт відповідальності, який становить 25500 гривень та франшиза 510 гривень.

Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 6807,57 грн. повинна бути відшкодована відповідачем ОСОБА_1: 31797,57 - 24990 = 6807,57 грн.

ОСОБА_1, після отримання від позивача вимоги, добровільно відшкодував частину матеріальної шкоди у розмірі 2907,57 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в порядку регресу у сумі 3900,00 грн. та судові витрати у розмірі 229,40 грн., а всього 4129,40 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 заперечень проти позову не надав, в судові засідання 28.05. та 18.06.2013 року не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, поважних причин неявки суду не повідомив.

У відповідності до ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного:

Згідно вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ст. 57 ЦПК України роз'яснює, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Відповідно вимогам ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що 03.03.2009 р. між ОСОБА_2 та Запорізькою філією ВАТ «УСК „Дженералі Гарант" (правонаступником якої є Запоріька філія ПАТ «УСК «Гарант-Авто») укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE, д/н НОМЕР_1 - поліс № 19G-0244760 від 03.03.2009 р.

22.09.2009 р. на вул. Таганській в м. Запоріжжя відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці руху, скоїв виїзд на смугу зустрічного руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI SANTA FE, д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, чим порушив п. 10.1. ПДР України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль HYUNDAI SANTA FE, д/н НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Виконуючи умови Договору страхування, ЗФ ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» сплатила страхове відшкодування на відновлення автомобілю HYUNDAI SANTA FE, д/н НОМЕР_1 у розмірі 31 797,57 грн., підтвердженням чого є платіжні доручення № 4166 від 21.12.2009 р., № 4192 від 21.12.2009 р., № 4333 від 11.01.2010 р. та видатковий касовий ордер № 128 від 15.03.2010 р.

Підставою для сплати страхового відшкодування став Звіт спеціаліста-автотоварознавця № 231 від 23.09.2009 р. та калькуляція № 1690/1 від 09.10.2009 р.

ДТП сталася з вини відповідача, про що свідчить Постанова Ленінського районного суду м. Запоріжжя про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 07.10.2009 р., справа № 3-3158/2009.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, як власника наземного транспортного засобу ЗАЗ 1102, д/н НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована в ЗАТ «СК «ВЕСКО» (після перейменування - ПАТ «СК «АХА Страхування») відповідно до полісу № ВВ/9040364 від 10.10.2008 р.

13.05.2010 р. ЗФ ПАТ «СК «АХА Страхування» на розрахунковий рахунок позивача в порядку регресу по полісу ВВ/9040364 цивільно-правової відповідальності перерахувала страхове відшкодування у розмірі 24 990,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 3879 від 13.05.2010 р. Зазначеним полісом передбачений ліміт відповідальності, який становить 25500 гривень та франшиза 510 гривень.

Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 6807,57 грн. повинна бути відшкодована відповідачем ОСОБА_1: 31797,57 - 24990 = 6807,57 грн.

ОСОБА_1, після отримання від позивача вимоги, добровільно відшкодував частину матеріальної шкоди у розмірі 2907,57 грн.

Черговими Загальними Зборами Акціонерів ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», що відбулися « 20» квітня 2011 року, було прийнято рішення про зміну найменування, а саме: Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», яке несе права та обов'язки ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» до повного їх виконання.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Керуючись ст. 27 Закону України „Про страхування", ст. 993, ч. 1 ст. 1166, ч. 2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1188, ч. 1 ст. 1191, ст. 1194 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 84, 85, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Запорізької філії ПАТ «УСК «Гарант-Авто» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_6, (адреса: АДРЕСА_1) на користь Запорізької філії ПАТ „УСК „Гарант-Авто" (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 29, код ЄДРПОУ 20494731, р/р 265061089501 в ЗОД АТ „Райффайзен Банк Аваль" у м. Запоріжжя, МФО 313827) матеріальну шкоду в порядку регресу у сумі 3900,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40 грн., а всього - 4129,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було проголошено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Нікітенко Н. П.