Вирок № 32203966, 25.06.2013, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1013/13-к

Провадження №1кп/496/65/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2013 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі головуючого судді Буран В.М.

за участю секретаря Рогачко О.С.

прокурора Малєєв Ю.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Одеси, громадянин України, має середньотехнічну освіту, директор малого підприємства «Рубін» товариства з обмеженою відповідальністю, згідно ст. 89 КК України не мав судимості (03.12.2010 р. Біляївським р/с по ст.ст.172 ч.1 , 240 ч.2 КК України; 24.11.2011р. Біляївським р/с по ст.172 ч.1 КК України), проживає за адресою: АДРЕСА_1

- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Під час досудового розслідування встановлено, що з початку вересня 2012 року по 09.10.2012 року ОСОБА_1 займаючи посаду директора малого підприємства «Рубін» товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код юридичної особи 13892193) достовірно знаючи, що строк дії ліцензії №136 виданої 20 квітня 1994 року, строком дії 16 років, виданої МП «Рубін» ТОВ на експлуатацію родовища корисних копалин, а саме виробку залишків запасів вапняку Ільїнського родовища, південно-східної ділянки закінчився, а видобування вапняку без ліцензії є незаконним, надав накази працівникам підприємства випилювати вапняк з породи Ільїнського родовища корисних копалин Біляївського району Одеської області.

Так на протязі вересня 2012 року працівниками малого підприємства «Рубін» товариства з обмеженою відповідальністю за наказом директора ОСОБА_1 було видобуто не менш як 800 шт. каміння пиляного вапняку розміром 19х19х39см.

09.10.2012 року працівниками малого підприємства «Рубін» товариства з обмеженою відповідальністю за наказом директора ОСОБА_1 були випиляні 60 каменів вапняку.

09.10.2012 року в ході огляду місця події працівниками СДСБЕЗ Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області в шахті Ільїнського родовища виявлено випиляний камінь та механізми для його видобування.

Таким чином підприємство, керівником якого був ОСОБА_1 з вересня 2012 року по 09.10.2012 року незаконно видобуло пиляний вапняк, який відповідно до переліку затвердженого Постановою КМУ від 12 грудня 1994 року №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1, провину визнав. При цьому пояснив, що кримінальне правопорушення скоєно ним при обставинах встановлених у судовому засіданні, а самє: ОСОБА_1- в якості директора малого підприємства «Рубін» товариства з обмеженою відповідальністю з вересня 2012 року по 09.10.2012 року віддав наказ працівникам підприємства незаконно видобувати пиляний вапняк, з породи Ільїнського родовища корисних копалин, який відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення. При цьому достовірно знав, що строк дії ліцензії №136 виданої 20 квітня 1994 року закінчився.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюють ся, при цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.

Відповідальність за вчинення вказаного кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_1 передбачена ст. 240 ч.2 КК України, а саме: незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують покарання.

ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення середньої тяжкості, в скоєному щиро розкаявся, за місцем роботи характеризується позитивно.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не виявлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання передбаченої ст. 66 КК України є щире каяття.

Суд, з урахуванням особи обвинуваченого, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства з застосуванням до ОСОБА_1 ст. 75, 76 КК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК Украины ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 (один) рік.

Застосувати по відношенню ОСОБА_1 ст. 76 КК України, та покласти на нього таки обов'язки: не виїжджати за межи України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію .

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Буран В.М.