Ухвала суду № 32203462, 02.07.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1346/13-ц Головуючий у 1 інстанції

Провадження 22-ц/774/1638/К/13 Чайкіна О.В.

Категорія 26 ( І ) Доповідач Турік В П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Турік В.П.,

суддів - Зубакової В.П., Остапенко В.О.,

при секретарі - Абрамян Н.Л.

за участю: представника відповідача - Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Майстренка Олександра Сергійовича,

представника відповідача Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничозбагачувальний комбінат» - Коваленко Юлії Федорівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничозбагачувальний комбінат» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» , Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничозбагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я , пов'язаного з виконанням трудових обов'язків., -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» ( надалі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничозбагачувальний комбінат» ( надалі - ВАТ «ПівдГЗК») про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я , пов'язаного з виконанням трудових обов'язків.

В обґрунтування позовних вимог посилається нате, що протягом 13 років вона працювала у шкідливих умовах праці на підприємствах відповідачів, у зв'язку із чим висновком МСЕК від 13 вересня 2006 року їй первино було встановлена втрата професійної працездатності, у зв'язку із чим вона переносить моральні страждання та просила суд в рахунок компенсації моральної шкоди стягнути з кожного з відповідачів по 30 000 грн. на її користь.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_5 . у відшкодування моральної шкоди з ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» 7000 грн., з ВАТ « ПівдГЗК» - 10000 грн. З кожного з відповідачів стягнуто на користь держави судовий збір.

В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «ПівдГЗК» , ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог до ВАТ «ПівдГЗК» , оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушення норм матеріального і процесуального права.

Вважає, що суд безпідставно застосував до спірних правовідносин ст..237-1 КЗпП України, оскільки підлягає застосуванню спеціальний Закон «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,які спричинили втрату професійної працездатності».

Судом не враховано не доведення позивачем ОСОБА_5 факту спричинення їй шкоди зі сторони ВАТ «ПівдГЗК», не врахована робота позивача на інших підприємствах із шкідливими умовами праці, не обґрунтовано розмір моральної шкоди.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_5, просить рішення суду, як законне та обґрунтоване залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 працювала на різних підприємствах гірничої промисловості , зокрема на Ново-Криворізькому гірничо-збагачувальному комбінаті (далі - НКГЗК) у період з з 1976 по 1995 р., на Криворізькому металургійному заводі ім. В.І. Леніна, Криворізькому металургійному комбінаті ім. В.І. Леніна (правонаступником яких є ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг") а також ВАТ "ПівдГЗК" ( з жовтня 1997 року по 13.09.2006 року) /а.с. 4-10/.

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 27.06.2006 р., складений комісією представниками: Інгулецької СЕС, підприємств - відповідачів, відповідно якого в пункті 17 встановлено причину отримання професійного захворювання, а саме тривала робота (04.1975 - 09.1976; 09.1992-10.1995; 10.1997 і по день звільнення) в умовах впливу пилу, концентрація якого, в повітрі робочої зони, перевищує гранично - допустимі показники. Зазначаються виробничі фактори, що призвели до захворювання: - запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу) в тому числі вміст вільного SiO2 - до 10%: ПГЗК 20,4 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3 НКГЗК 12,5 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3. В пункті 19 зазначено винних осіб у порушенні вимог ст. 153 КЗпП Украйни, а саме адміністрація НКГЗК та РЗФ-1 ВАТ "ПГЗК" в період роботи на цих підприємствах /а.с. 13-14/.

Висновком МСЕК від 13.09.2006 року серії ДНА-02 № 12953 позивачу ОСОБА_5 встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 30% та 3 групу інвалідності /а.с. 11,12/.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що Актом розслідування причин виникнення професійного захворювання від 27.06.2006 року встановлено, що винними у професійному захворінні ОСОБА_5 є адміністрація НКГЗК та ВАТ «ПГЗК» в період роботи позивач на даних підприємствах.

Зазначений акт є дійсним, його не оскаржено у встановленому законом порядку. Тому доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача та відсутність доказів вини відповідача є безпідставними

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні і підтверджується матеріалами справи. Позивач переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Позивач періодично потребує амбулаторного і стаціонарного лікування, оздоровлення, переносить страждання у зв'язку із фізичним болем. Обмежена у фізичній роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє її нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги відповідача стосовно не надання позивачем доказів спричинення їй моральної шкоди не можуть бути взяті колегією суддів до уваги.

Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідачів моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп\2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Доводи апеляційної скарги відповідача ВАТ «ПівдГЗК» про те, що суд невірно застосував до даних правовідносин положення ст. 237-1 КЗпП України не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки втрата професійної працездатності ОСОБА_5 була вперше встановлена з 13 вересня 2006 року.

Необґрунтованими вважає колегія суддів доводи апеляційної скарги щодо розміру моральної шкоди, стягнутої судом першої інстанції на користь позивача.

Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер отриманого позивачем професійного захворювання, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Судом першої інстанції розмір моральної шкоди визначений з урахуванням відсотку втрати професійної працездатності , який згідно висновку МСЕК становить 30% , встановленої групи інвалідності, строку роботи у шкідливих умовах праці понад 8 років на підприємстві відповідача, з урахуванням конкретних обставин по справі, характеру отриманого позивачем професійного захворювання, і пов'язаних із ним фізичних і моральних страждань, робота позивача на різних підприємствах у шкідливих умовах, інтенсивності і довготривалості фізичних і психічних страждань позивача, з урахуванням істотності вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничозбагачувальний комбінат» відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: