Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/2270/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м у к р а ї н и
04 липня 2013 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
при секретарі Федій О.М.,
за участю
представника позивача Стрельник Р.М.,
відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» 27 березня 2013 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Посилався на те, що 14 вересня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір, згідно умов якого відповідач отримала кредит в сумі 8000 грн. зі сплатою за користування кредитом 36 % на рік на суму залишку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач свої зобов'язання не виконала, станом на 30 листопада 2012 року загальна заборгованість перед банком складає 35885,52 грн.
В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 35885,52 грн. та понесені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнавала. Пояснила, що не погоджується із здійсненим позивачем нарахуванням заборгованості. Вважає, що термін дії договору закінчився та позивачем пропущено терміни звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14 вересня 2006 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 на підставі власноруч написаної заяви (а.с. 8) та відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг отримав від ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 9-12) виникли кредитні зобов'язання, за умовами яких відповідач отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 3 % на місяць з розрахунку 360 днів в році.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Як встановлено в судовому засіданні та не оспорювалося відповідачем, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти.
Умовами та Правилами надання банківських послуг (а.с. 9-12), з якими відповідач ознайомилася та була повністю згодна під час укладення договору, встановлено, що позичальник зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентах за його використання, оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (п. 6.5).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором належним чином не виконувала.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як встановлено дослідженими матеріалами справи станом на 30 листопада 2012 року (межі позовних вимог) загальна заборгованість відповідача перед банком, розрахована за умовами кредитного договору, складає 35885,52 грн., з яких: 9979,52 грн. заборгованість за кредитом, 23720,98 грн. заборгованість по процентам, 500 грн. та 1685,02 грн. суми штрафу.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором в сумі 35885,52 грн.
Посилання відповідача в поданих до суду запереченнях на пропуск позивачем термінів звернення до суду не заслуговує на увагу з наступних підстав.
У заяві від 14 вересня 2006 року відповідач надала згоду на те, що дана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає договір між нею та банком про надання банківських послуг. При цьому під час укладення кредитного договору сторонами були досягнуті усі істотні умови договору.
Відповідно до ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до частини 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).
З наданих позивачем та досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не пропустив строк позовної давності та звернувся до суду в межах даного строку.
Так, пунктом 9.12. укладеного між сторонами договору сторони погодили, що даний договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на той же строк.
Таким чином, на підставі умов кредитного договору строк його дії поновлюється кожного разу зі спливом терміну його дії.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 не зверталася до позивача з заявою щодо припинення дії договору, таких договір станом на час вирішення справи свою дію не припинив.
Окрім того, пунктом 9.3. Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що картрахунки відкриті на необмежений строк.
За змістом статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Аналіз наявних у справі доказів свідчить про те, що договір укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 на необмежений період часу, відповідач продовжує користуватися грошовими коштами позивача, а отже правовідносини сторін тривають і на даний час, оскільки відповідач не виконала зобов'язання перед позивачем в порядку, визначеному укладеним договором.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про безпідставність посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності у зв'язку з тим, що правовідносини між сторонами тривають до повного погашення кредиту позичальником.
Не заслуговують на увагу також і посилання відповідача на безпідставність здійснення розрахунку заборгованості зі сплати процентів.
Як встановлено судом, сторони договору в розділі 5 Правил користування карткою передбачили, що за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань відповідач сплачує проценти за підвищеною процентною ставкою.
При вирішенні позовних вимог суд також приймає до уваги те, що сторони в п. 8.6. договору встановити обов'язок при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань сплату штрафу в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
На підставі викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також з відповідача підлягає до стягнення 358 грн. 86 коп. понесених позивачем судових витрат.
Керуючись ст.ст. 11, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму за кредитним договором в розмірі 35885 грн. 52 коп., з яких: 9979,52 грн. заборгованість за кредитом, 23720,98 грн. заборгованість за процентами, 500 грн. та 1685,02 грн. суми штрафів; 358 грн. 86 коп. судових витрат, а всього - 36244 грн. 38 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя /підпис/ Н.Л.Яковенко
згідно з оригіналом:
Суддя Н.Л.Яковенко
04.07.2013
Судове рішення № 32202624, Київський районний суд м. Полтави було прийнято 04.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 552/2270/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: