Постанова № 32201540, 20.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2013 року № 826/7860/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області

до

Концерну «Техвоєнсервіс»

про

стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Концерну «Техвоєнсервіс» на користь позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 281 085,84 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2013 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідач отримав ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2013 про відкриття виконавчого провадження 05.06.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Суд встановив, що Концерн «Техвоєнсервіс» має відокремлений підрозділ – Філію концерну «Техвоєнсервіс ЧАРЗ» (далі – Філія), яка створена без права юридичної особи, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців Серії АБ № 630800.

У зв’язку із несплатою Філією самостійно нарахованого єдиного внеску за січень та лютий 2013 року виникла заборгованість у розмірі 174 369,36 грн.

Крім того, у зв’язку із несвоєчасною сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування позивач виніс наступні рішення:

- № 57 від 10.01.2013, яким застосував до відповідача штраф у розмірі 10 724,82 грн. та нарахував пеню у розмірі 28 951,70 грн.;

- № 111 від 11.01.2013, яким застосував до відповідача штраф у розмірі 5 823,88 грн. та нарахував пеню у розмірі 15 851,27 грн.;

- № 291 від 06.02.2013, яким застосував до відповідача штраф у розмірі 5 781,03 грн. та нарахував пеню у розмірі 14 105,16 грн.;

- № 290 від 06.02.2013, яким застосував до відповідача штраф у розмірі 7 540,12 грн. та нарахував пеню у розмірі 17 938,50 грн.

Позивач виставив Філії вимогу від 01.04.2013 № Ю-11 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 809 398,31 грн.

Згідно витягу з картки особового рахунку Філії, станом на 15.05.2013 обліковується заборгованість по єдиному соціальному внеску у розмірі 894 218,77 грн.

Позивач надав до матеріалів справи розрахунок, згідно якого просить стягнути 281 085,84 грн.

Статтею 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності (частина п’ята статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 14 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Як встановлено підпунктом 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Однак, відповідачем борг з єдиного внеску у розмірі 281 085,84 грн. не сплачено, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Концерна «Техвоєнсервіс» (код ЄДРПОУ 33689867) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 281 085 (двісті вісімдесят одна тисяча вісімдесят п’ять) гривень 84 коп. на р/р 37198101002327 в УДК у м. Черкаси ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 37930126).

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя К.М. Кобилянський