Постанова № 32201536, 17.06.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

17 червня 2013 року Справа № 487/1930/13-а

м. Миколаїв

15:25

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивачів: ОСОБА_1,

представника відповідача: Крисенка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:ОСОБА_3, АДРЕСА_3 ОСОБА_4, АДРЕСА_3 до відповідача:Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020 третя особа без самостійних вимог на предмет спору:Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», пр. Леніна, 22, м. Миколаїв, 54029, вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133 про:визнання дій відповідача протиправними; визнання незаконною і скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 21.11.2012 ВП № 35219555; визнання незаконною і скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 21.11.2012 ВП № 35219651; визнання незаконною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2013 ВП № 36707945; визнання незаконною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2013 ВП № 36707681; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача зняти арешт накладений постановою від 18.03.2013 ВП № 36707945, зобов'язання відповідача зняти арешт накладений постановою від 18.03.2013 ВП № 36707681, Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 21.11.2012 ВП № 35219555 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 59852,75 грн.

3. Визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 21.11.2012 ВП № 35219651 про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 59852,75 грн.

4. Зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 36707945.

5. Зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 36707681.

6. Зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (ідентифікаційний код 35065742, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54001) повернути ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_3) сплачений за платіжною квитанцією від 23.05.2013 N0YWR37768 виконавчий збір в сумі 59852,75 грн.

7. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

8. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на корить ОСОБА_3 судові витрати в сумі 598,52 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

9. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на корить ОСОБА_4 судові витрати в сумі 598,52 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року Справа № 487/1930/13-а

м. Миколаїв

15:25

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивачів: ОСОБА_1,

представника відповідача: Крисенка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:ОСОБА_3, АДРЕСА_3 ОСОБА_4, АДРЕСА_3 до відповідача:Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020 третя особа без самостійних вимог на предмет спору:Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», пр. Леніна, 22, м. Миколаїв, 54029, вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133 про:визнання дій відповідача протиправними; визнання незаконною і скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 21.11.2012 ВП № 35219555; визнання незаконною і скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 21.11.2012 ВП № 35219651; визнання незаконною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2013 ВП № 36707945; визнання незаконною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2013 ВП № 36707681; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача зняти арешт накладений постановою від 18.03.2013 ВП № 36707945, зобов'язання відповідача зняти арешт накладений постановою від 18.03.2013 ВП № 36707681, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (надалі - позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про зміну позовних вимог (т. с. 1, ар. 113-116, 140-141) і задоволеної судом заяви про відкликання частини позовних вимог (т. с. 1, ар. 155, 163-164), просили суд:

1. Визнати дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (надалі - Відділ або відповідач) ОСОБА_2 неправомірними.

2. Визнати незаконною і скасувати постанову від 21.11.2012 ВП № 35219555 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору.

3. Визнати незаконною і скасувати постанову від 21.11.2012 ВП № 35219651 про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору.

4. Визнати незаконною і скасувати постанову від 22.02.2013 ВП № 36707945 про відкриття виконавчого провадження.

5. Визнати незаконною і скасувати постанову від 22.02.2013 ВП № 36707681 про відкриття виконавчого провадження.

6. Зобов'язати Відділ повернути ОСОБА_3 сплачений нею виконавчий збір в сумі 59 852,75 грн.

7. Зобов'язати Відділ зняти арешт, що був накладений на кошти/рахунки ОСОБА_3 постановою від 18.03.2013 ВП № 36707945.

8. Зобов'язати Відділ зняти арешт, що був накладений на кошти/рахунки ОСОБА_4 постановою від 18.03.2013 ВП № 36707681.

Третьою особою на стороні відповідача позивачі визначили Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».

В обґрунтування вимог позивачі вказали, що при винесенні зазначених постанов Відділ не дотримався вимог Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 606) і порушив права позивачів.

У письмових запереченнях проти адміністративного позову (т. с. 1, ар. 127-129, 132-134) Відділ вказав, що всі документи направлялись ним на адресу боржників (відповідачів), що зазначена у виконавчому документі; позивачі пропустили строк для звернення до адміністративного суду в частині вимог про визнання незаконними і скасування постанов про стягнення виконавчого збору; в добровільному порядку виконавчий документ позивачами не був виконаний, тому стягнення виконавчого збору є правомірним.

В судовому засіданні представник позивачів підтримала позовні вимоги, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

У письмових поясненнях (т. с. 1, ар. 54, т. с. 2, ар. 26) третя особа вказала про відсутність претензій до позивачів, а також повідомила про те, що сума заборгованості перед банком була погашена в повному обсязі, дій з її примусового стягнення Відділ не вчиняв, що виключає стягнення виконавчого збору. Третя особа заперечень проти позовів не висловила і заявила про розгляд справи за відсутності її представника.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

31.10.2012 Заводський районний суд м. Миколаєва у справі № 2/1412/1904/2012 видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 75 693,33 дол. США, що еквівалентно 598 527,53 грн. (надалі - Виконавчий документ, т. с. 1, ар. 24-25). У виконавчому документі вказано, що адресою ОСОБА_3 є: АДРЕСА_2.

Постановою від 15.11.2012 ВП № 35219555 (т. с. 1, ар. 26) Відділ відкрив виконавче провадження з виконання Виконавчого документа (боржник - ОСОБА_3); постановою від 15.11.2012 ВП № 35219651 (т. с. 2, ар. 16) Відділ відкрив виконавче провадження з виконання Виконавчого документа (боржник - ОСОБА_4). Адреса боржників у постановах: АДРЕСА_2.

У частині 1 статті 31 Закону № 606 вказано, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до наданих позивачами копіями сторінок паспортів, з 05.12.2008 місцем їх реєстрації є: АДРЕСА_3 (т. с. 1, ар. 10, т. с. 2, ар. 17).

Копії постанов від 15.11.2012 про відкриття виконавчого провадження позивачі не отримали.

21.11.2012 Відділ виніс постанову ВП № 35219555 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 59 852,75 грн. (10% від суми, що вказана у Виконавчому документі, - 598 527,53 грн.) і постанову ВП № 35219651 про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 59 852,75 грн. (10% від суми, що вказана у Виконавчому документі - 598 527,53 грн.), т. с. 1, ар. 18 і т. с. 2, ар. 10 відповідно.

Копії цих постанов Відділ також направив за адресою: АДРЕСА_2, і позивачі їх не отримали.

Частиною 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вказали позивачі (і це не спростовано відповідачем), про винесення постанов про стягнення виконавчого збору їм стало відомо 30.01.2013, і 07.02.2013 (в межах 10 днів) вони звернулись до Заводського районного суду м. Миколаєва в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, з відповідними позовними заявами (т. с. 1, ар. 98, т. с. 2, ар. 62). Ухвалами від 11.02.2013 (т. с. 1, ар. 99, т. с. 2, ар. 63) Заводський районний суд м. Миколаєва, з посиланням на абзац 4 пункту 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010, на підставі пункту 1 частини 2 статті 122 Цивільного процесуального кодексу України, відмовив у відкритті провадження за позовами ОСОБА_3 і ОСОБА_4

05.03.2013 позивачі звернулись до Заводського районного суду м. Миколаєва в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, з позовними заявами про скасування постанов про стягнення виконавчого збору (т. с. 1, ар. 3-6, т. с. 2, ар. 3-6), і ухвалами від 13.03.2013 (т. с. 1, ар. 1, т. с. 2, ар. 1) Заводський районний суд м. Миколаєва відкрив провадження у справах.

В подальшому (ухвалами від 18.04.2013, т. с. 1, ар. 65, т. с. 2, ар. 36) Заводський районний суд м. Миколаєва, на підставі статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, передав справи для розгляду до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Частиною 1 статті 28 Закону № 606 передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до частини 4 статті 82 Закону № 606, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами (маються на увазі сторони виконавчого провадження) до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Згідно з частиною 5 статті 82 Закону № 606, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

На думку суду, несвоєчасне звернення позивачів з адміністративними позовами обумовлено певною складністю у визначенні підсудності відповідної категорії справ, підтвердженням чого є той факт, що норми процесуальних законів було роз'яснено Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу

оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».

Враховуючи це, суд вважає, що в даному випадку помилкове звернення позивачів до суду, який видав Виконавчий документ, в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, не може бути перешкодою у реалізації позивачами права на судовий захист, тому суд визнає причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Постановами від 22.02.2013 ВП № 36707945 (т. с. 1, ар. 101) і ВП № 36707681 (т. с. 2, ар. 65) Відділ відкрив виконавче провадження за постановами про стягнення виконавчого збору, а постановами від 18.03.2013 ВП № 36707945 і ВП № 36707681 (т. с. 1, ар. 117) на кошти позивачів (окремо) був накладений арешт в межах суми 60 762,75 грн.

Відповідач не надав пояснень, на якій підставі суми арештованих коштів є більшими ніж суми, вказані у постановах про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2013.

23.05.2013 ОСОБА_3 сплатила виконавчий збір в сумі 59 852,75 грн., що підтверджується копією квитанції № N0YWR37768 (т. с. 1, ар. 154), оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні. Факт надходження коштів засвідчив представник Відділу. В судовому засіданні представник позивачів пояснила, що сплата коштів була зумовлена необхідністю термінового продажу належного ОСОБА_3 транспортного засобу, на який Відділом був накладений арешт.

На думку суду, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд погоджується з позивачами в тому, що відповідач при винесенні постанов про стягнення виконавчого збору порушив вимоги Закону № 606.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону № 606, у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону № 606, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

По-перше, як вказано вище, позивачі не отримували постанови Відділу від 15.11.2012 про відкриття виконавчого провадження за Виконавчим документом. Отже, боржники були позбавлені можливості самостійно виконати рішення. Суд вважає недоречними посилання відповідача на недотримання позивачами встановленого частиною 5 статті 12 Закону № 606 обов'язку щодо письмового повідомлення державного виконавця про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації). Зазначена норма передбачає відповідний обов'язок у тому випадку, коли зміни відбулися в період здійснення виконавчого провадження (після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження). В даному випадку такий обов'язок у позивачів не виник, оскільки і у Виконавчому документі, і у постановах про відкриття виконавчого провадження на момент їх винесення була зазначена невірна адреса.

По-друге, у постановах від 15.11.2012 про відкриття виконавчого провадження за Виконавчим документом державний виконавець встановив строк для самостійного виконання позивачами - до семи днів з моменту винесення постанов. Отже, останній день семиденного строку - 22.11.2012. Відповідно, у державного виконавця не було право стягувати виконавчий збір 21.11.2012.

По-третє, розмір виконавчого збору - 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. Як вказано вище, стягненню з позивачів в солідарному порядку підлягала сума 598 527,52 грн., при чому боржником у Виконавчому документі, відповідно до частини 2 статті 18 Закону № 606, вказана лише ОСОБА_3 Відділ безпідставно стягнув виконавчий збір у розмірі 20 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Враховуючи це, постанови Відділу від 21.11.2012 про стягнення виконавчого збору підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Пунктом 4 частини 1 статті 49 Закону № 606 встановлено, що підставою для закінчення виконавчого провадження є скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого видано виконавчий документ. Скасування постанови про стягнення виконавчого збору є підставою для закінчення виконавчого провадження, що було відкрито з виконання цієї постанови.

Відповідно до частини 3 статті 49 Закону № 606, про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав для її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам.

Враховуючи це, на думку суду, порушені права позивачів можуть бути поновлені шляхом зобов'язання відповідача винести постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 36707945 і ВП № 36707681.

Як зазначено у частині 1 статті 50 Закону № 606, у разі закінчення виконавчого провадження (за винятком певних випадків) арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Таким чином, арешт з майна (кошти на рахунках у банках) позивачів підлягає зняттю в силу закону (в зв'язку із закінченням виконавчого провадження).

Згідно з частиною 6 статті 28 Закону № 606, у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.

Висновком про визнання протиправними і скасування постанов Відділу від 21.11.2012 про стягнення виконавчого збору суд надав оцінку і діям відповідача. Дії державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути предметом судового розгляду за умови, що порушення прав, свобод та інтересів особи є наслідком саме цих дій. В даному випадку права позивачів були порушені постановами про стягнення виконавчого збору, тобто рішеннями державного виконавця, тому підстави для задоволення позовних вимог про визнання дій державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2 неправомірними відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 21.11.2012 ВП № 35219555 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 59852,75 грн.

3. Визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 21.11.2012 ВП № 35219651 про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 59852,75 грн.

4. Зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 36707945.

5. Зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 36707681.

6. Зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (ідентифікаційний код 35065742, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54001) повернути ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_3) сплачений за платіжною квитанцією від 23.05.2013 N0YWR37768 виконавчий збір в сумі 59852,75 грн.

7. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

8. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на корить ОСОБА_3 судові витрати в сумі 598,52 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

9. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на корить ОСОБА_4 судові витрати в сумі 598,52 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 25 червня 2013 року.