Постанова № 32200069, 26.06.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3091/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Івашко Т.Ф., Бедун Д.В.,

представника відповідача - Немич І.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма " ім. Довженка " до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма " ім. Довженка " звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ №0000342201 від 15.05.2013 року, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 158 350 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 39 587,50 грн.

Мотивуючи свої вимоги, посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки № 29/22.1-110/03770394 від 19.04.2013 року щодо порушення ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» пп.198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2012 року в сумі 158 350 грн. Наголошував на тому, що оскаржуване рішення відповідачем винесене безпідставно та протиправно, суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. Таку позицію обґрунтовував тим, що підприємством для перевірки податковому органу було надано всі первинні документи бухгалтерського обліку щодо підтвердження господарських операцій з ТОВ "Шишацький комбікормовий завод" по купівлі цукру- піску у грудні 2012 року . Як позивач, так і його контрагент, у період, що охоплювався перевіркою, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в органах державної податкової служби. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій та надання податкової вигоди третім особам обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими документами. Висновки Акту перевірки Миргородської ОДПІ № 1879/22-110/33408454/90 від 27.12.2012 року «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Шишацький комбікормовий завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року» не може бути беззаперечним доказом безтоварності оподаткованих господарських операцій. Податкова накладна та первинні документи бухгалтерського обліку оформлені відповідно до чинного законодавства, що не заперечувалось і самим податковим органом у ході перевірки. Суми ПДВ в ціні купленого товару ( цукру - піску ) сплачені, платіжні доручення досліджені у ході перевірки. Відтак, оскільки в діях ТОВ " Агрофірма ім. Довженка " відсутні порушення податкового законодавства, оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 26.06.2013 року було замінено первинного відповідача Миргородську ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби на належного відповідача Миргородську ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, у ході розгляду справи надали додаткові пояснення по суті оподаткованих операцій у грудні 2012 року, долучивши до матеріалів справи первинні документи на підтвердження їх реальності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Стверджувала про те, оподатковані господарські операції з купівлі - продажу цукру некондиційного мають безтоварний характер, спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, таким чином не можуть слугувати для формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді. Крім того, посилалась на те, що позивачем не надано докази передачі проданого товару покупцю, зокрема, відповідна видаткова накладна містить лише підпис особи, яка отримала товар, однак така інформація не дає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином накладна не може бути мати статус первинного документа бухгалтерського обліку, що підтверджує дійсність сформованого податкового кредиту у грудні 2012 року. Миргородською ОДПІ встановлено факт відсутності купленого у ТОВ "Шишацький комбікормовий завод " цукру , що свідчить про безтоварність господарської операції, відтак, спірний податковий кредит є недійсним. З огляду на вказане, на думку податкового органу, позивачем безпідставно віднесено до суми податкового кредиту кошти в сумі 158 350 грн. , спрямовані на оплату товару, який в реальності не придбавався у ТОВ "Шишацький комбікормовий завод ". Відтак, як на думку відповідача, встановлені у ході перевірок факти підтверджують правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яке не підлягає скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Довженка" (ідентифікаційний код - 03770394 ) зареєстроване як юридична Шишацькою районною адміністрацією 30.05.2005 року.( а.с.75 )

Позивач перебуває на обліку в органах податкової служби, зареєстрований платником податку на додану вартість з 02.01.2010 року. (а.с.74 ).

Відповідачем з 08.04.2013 року по 12.04.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ " Агрофірма ім. Довженка " з питань дотримання вимог податкового законодавства по відносинах з ТОВ «Шишацький комбікормовий завод» за період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки Миргородською ОДПІ ( Шишацьке відділення) складений акт (надалі - Акт перевірки) № 29/22.1-110/03770394 від 19.04.2013 року, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» пп.198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2012 року в сумі 158 350 грн . ( а.с.10 - 25 )

За результатами розгляду заперечень позивача на означений Акт перевірки, останні залишені без задоволення, а висновки Акту - без змін.

На підставі означеного акту перевірки Миргородською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000342201 від 15.05.2013, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 158 350 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 39 587,50 грн. ( а.с.38 )

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем у порядку адміністративного оскарження.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Миргородської ОДПІ , позивач звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню та перевіряючи його на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необґрунтованість та протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем п.198.1, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2012 року в сумі 158 350 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках із зазначенням обов'язкових реквізитів.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» фактично не здійснювало придбання некондиційного цукру - піску у ТОВ «Шишацький комбікормовий завод», оскільки, на думку контролюючого органу, такий товар фактично контрагентом позивача не поставлявся, а оподатковані господарські операції полягали лише у їх документальному оформленні, відповідач стверджує про заниження платником податку на додану вартість у грудні 2012 року в сумі 158 350 грн.

Суд знаходить помилковими висновки податкового органу про порушення позивачем вказаних норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

У ході перевірки Миргородською ОДПІ ( Шишацьке відділення) встановлено укладення у періоді, що перевірявся, між ТОВ " Агрофірма ім. Довженка " ( Покупець ) та ТОВ " Шишацький комбікормовий завод " ( Постачальник) договору поставки №38/10-2012 від 18.10.2012 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором поставити у власність покупця цукор - пісок , а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором прийняти товар та оплатити його вартість. (а.с.49-52 ).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даної угоди представником позивача надано суду видаткову накладну, заявку про відпуск цукру із зберігання , довіреність на отримання цукру, видаток забалансованих матеріалів. (а.с.53, 131, 132, 133) Згідно Акту перевірки, цукор - пісок був придбаний за податковою накладною №231 від 15.12.2012 року на загальну суму 950 097,41 грн., в т.ч. ПДВ - 158 349,57 грн., яка була досліджена відповідачем у ході перевірки.

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення податкової накладної не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Заперечуючи проти позову, податковий орган стверджував про безтоварність оподаткованих операцій, посилаючись на відсутність доказів транспортування цукру - піску. Представниками позивача, в свою чергу, у судовому засіданні було надано пояснення та підтверджено доказами факт передачі купленого цукру - піску ТОВ «Шишацький комбікормовий завод». Зокрема, представники пояснили та підтвердили документально, що цукор - пісок, який був об"єктом купівлі - продажу за договором №38/10-2012, знаходився на зберіганні на складах ВП "Яреськівський цукровий завод" ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" за договором відповідального зберігання №22/0911/10 від 01.09.2011 року, що мається у матеріалах справи.

За умовами означеного договору позивач (Зберігач) зобов'язується прийняти на зберігання від ТОВ «Шишацький комбікормовий завод» (Поклажодавець) товарно - матеріальні цінності та сільськогосподарську продукцію , а саме: насіння цукрового буряка, зерно сільськогосподарських культур, паливно - мастильні матеріали, засоби захисту , мінеральні добрива, цукор- пісок, жом сухий, жом сирий, запасні частини до сільськогосподарської техніки , а Поклажодавець передати товар і провести розрахунки зі Зберігачем за послуги по збереженню, згідно Актів виконаних робіт за фактично проведений вид послуг. Зберігач зобов»язується повернути цей товар Поклажодавцю у схоронності. Вказане свідчить про те, що цукор- пісок знаходився на зберіганні у складах ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" ( ВП «Яреськівський цукровий завод» с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область), а тому нікуди не транспортувався, документи щодо його перевезення відсутні. Зберігання за означеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи договором та накладними (а.с. 56, 54-55 ), а крім того, документами складського обліку, про які йдеться нижче. Таким чином, спростовуються твердження податкового органу про відсутність доказів перевезення купленого цукру.

З- поміж іншого, представниками позивача в спростування твердження податкового органу про відсутність купленого цукру - піску у позивача на момент перевірки, було зазначено, що внаслідок зіпсування товару та його непридатності для споживання, цукор в кількості 258,6 т. був списаний та визнаний «некондиційним». Даний факт підтверджено долученим до матеріалів справи Актом списання від 31.01.2012 року. (а.с. 88)

Разом з тим, судом встановлено, що некондиційний цукор - пісок було перепаковано, та у зв'язку з цим операція списання цукру в кількості 258,6 т була «сторнована». Означене підтверджується наявними у матеріалах справи актом огляду від 10.09.2012 року, накладними з пакувального відділення від 21.09.2012 року (а.с.126-130)

Представниками позивача було пояснено, що куплений за договором від 18.10.2012 року цукор - пісок на даний час знаходиться на зберіганні у ВП «Яреськівський цукровий завод» ТОВ "Агрофірма ім. Довженка", с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами ревізії складу станом на 31.12.2012 року та на 07.06.2013 року, оборотно - сальдовими відомостями по рахунках 023, 261, 281, 2831. (а.с. 137-151)

Факту розрахунку за куплений цукор - пісок в кількості 258,6 т. не заперечує і сам податковий орган, оскільки, згідно Акту перевірки, відповідні платіжні доручення були досліджені перевіряючими у ході перевірки. (а.с. 20)

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено належними доказами реальність оподаткованої операції, за рахунок якої сформовано спірний податковий кредит у грудні 2012 року в сумі 158 350 грн.

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит у відповідному звітному періоді та зобов'язання з ПДВ сформовано за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами. Товар, в ціні якого ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" сплачені суми податку на додану вартість, знаходиться на збереженні позивача, що, відповідно до приписів Податкового кодексу України, надає право платнику на формування податкового кредиту в відповідному звітному періоді, незалежно від того чи використовувався у господарській діяльності протягом спірного періоду. Первинні документи щодо купівлі-продажу та зберігання купленого цукру - піску за договором від 18.10.2012 року оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відтак, суд критично оцінює твердження податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відповідний звітний період за рахунок сплачених сум ПДВ в ціні господарських операцій зі вказаним контрагентом, оскільки вони ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах відповідача. Таке право у платника виникло за правилом першої події, в даному випадку, з дати отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд зазначає про індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентом. Коригування податкових зобов'язань ТОВ «Шишацький комбікормовий завод» за спірний період по відносинам, що не стосуються оподаткованої операції з позивачем, ніяким чином не можуть стосуватись останнього та впливати на його податкові зобов'язання.

Сам факт коригування податкових зобов'язань ТОВ «Шишацький комбікормовий завод» з податку на прибуток за спірний період на підставі відповідного акту перевірки не можу бути беззаперечним доказом правомірності дій податкового органу щодо зменшення податкового кредиту позивачу за відповідні спірні періоди в сумі 158 350 грн.

Крім того, суд наголошує, що у матеріалах справи відсутні будь - які рішення суду про визнання укладених за участі ТОВ «Шишацький комбікормовий завод» договорів нікчемними, відтак, лише на підставі доводів податкового органу, неможливо робити висновок про їх недійсність.

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом вимоги та має документальне підтвердження свого податкового кредиту за грудень 2012 року .

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції №0000342201 від 15.05.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма " ім. Довженка " витрати зі сплати судового збору в сумі 1979,37 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 липня 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков