Ухвала суду № 32199360, 02.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"02" липня 2013 р. Справа № 806/1352/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" квітня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармеліт" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 12.12.2012 року № 000102223 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармеліт" штрафних санкцій на загальну суму 5050,64 грн., в т.ч.: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 800,64 грн. - 800,64 грн.; за порушення встановленого у п. 1 ст. 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ та організацій в кількості 25 квитанцій - 4250,00 грн. В обґрунтування позову зазначає про безпідставність та невідповідність дійсним обставинам висновків, викладених в акті перевірки. Вказує на наявність документального підтвердження отриманих під звіт коштів та на відсутність обов'язку у використанні реєстратора розрахункових операцій при отриманні орендної плати.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ від 12.12.2012року № 000102223 в частині застосування штрафних санкцій на суму 5050,64 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що податкове повідомлення - рішення винесене правомірно на підставі виявлених на момент проведення перевірки правопорушень.

В судове засідання представники сторін не з'явилися. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать розписка та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що Бердичівською ОДПІ проведено перевірку господарської одиниці кафе "Мірабела", що належить ТОВ "Кармеліт" щодо дотримання порядку здійснення податків розрахунків операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів", про що складено акт від 12.11.2012 року № 075/06/03/23/25306562.

12.12.2012 р. відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 000102223 , яким до ТОВ "Кармеліт" застосовано штрафні санкції на загальну суму 7364 грн. (сім тисяч триста шістдесят чотири гривні), в т.ч.:

1) за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на 472,40 грн. - 944,80 грн.;

2)за невиконання друку щоденних фіскальних звітних чеків за 07.03.2012 р., 12.06.2012 р., 24.09.2012 р. - 1020,00 грн.;

3) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані в установленому порядку на загальну суму 174,28 грн. - 348,56 грн.;

4) за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 800,64 грн. - 800,64 грн.;

5) за порушення встановленого у п. 1 ст. 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ та організацій в кількості 25 квитанцій - 4250,00 грн.

Позивач оскаржував суму штрафних санкцій в розмірі 5050,64 грн., щодо останніх двох правопорушень.

Відповідно до п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Згідно акту перевірки у позивача відсутній документ, що підтверджує витрачання коштів по авансовому звіту № 2 від 29.02.2012 року в сумі 400,32 грн.

Проте, з копії вказаного авансового звіту вказана сума взагалі не випливає.

На підтвердження сплати позивачем готівкових коштів по авансовому звіту № 1 від 25.01.2012 року на суму 400,32 грн. відповідачу була надана розписка № 272452 від 06.01.2012 року , яка податковим органом не визнається розрахунковим документом.

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95 від 06.07.1995 року, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно із п. 15 ст. 3 вказаного Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів".

Водночас, приписами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт укладення договору і є підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків.

Отже розписка № 272452 від 06.01.2012 р. про отримання ТОВ "Полісся-Продукт" суми в 400,32 грн. є належним документом, що підтверджує оплату придбаних товарів та в свою чергу належне використання отриманих під звіт коштів.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність застосування фінансової санкції в розмірі 800,64 грн.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі - продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_5 орендував у ТОВ "Кармеліт" приміщення, за що відповідно щомісячно вносив орендну плату.

За приписами статей 759 та 760 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Разом з тим, відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, предметом договору про надання послуг та договору найму є різні об'єкти цивільних прав. Так, предметом договору найму є неспоживна річ (стаття 760 ЦК України), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (стаття 901 ЦК України).

Тобто, договір найму (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг (лист Міністерства юстиції України від 23.02.2004 р. № 8-11-19) і відповідно не підпадає під дію Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Отже, в розумінні ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оренда нерухомого майна не є послугою та не потребує застосування реєстратора розрахункових операцій. Отже на позивача не може бути покладена відповідальність, встановлена п. 7 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки обставинам справи, та з протиправністю податкового повідомлення-рішення від 12.12.2012року № 000102223 в оскаржуваній частині.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Кармеліт" вул.Леніна, 20, м.Бердичів, Житомирська область,13300

3- відповідачу Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул. Б.Хмельницького,24а, м.Бердичів, Житомирська область,13312