Ухвала суду № 32199253, 02.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"02" липня 2013 р. Справа № 817/420/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" березня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними рішень та зобов"язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Рівному від 07.02.2011 р. № 0000181740, № 0000191740, № 0000201740, податкову вимогу № 1 від 24.01.2013 р.., лист ДПІ в м. Рівному № 2119/19-10 від 29.01.2013 р., рішення про опис майна у податкову заставу № 21 від 29.01.2013 р., вимогу про надання інформації про перелік ліквідованого майна від 29.01.2013 р. № 2117/19-10 та зобов'язати ДПІ у м. Рівному виключити з облікових даних (облікової картки) Державного реєстру платників податків фізичної особи ОСОБА_3 нарахування заборгованості по орендній платі за землю по податкових повідомленнях-рішеннях від 07 лютого 2011 року №0000181740, №0000191740 та №0000201740. Позов мотивований тим, що грошові зобов'язання з орендної плати були сплачені в повній мірі та відповідають граничним строкам сплати таких зобов'язань. Також тим, що він не є суб'єктом підприємницької діяльності, а є фізичною особою, штрафні санкції взагалі нараховані згідно ст.122 ПК України. Просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2013 р. позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у м. Рівному №1 від 24.01.2013 року, Рішення ДПІ у м. Рівному №21 від 29.01.2013 року, податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному від 07.02.2011 року №0000181740, №0000191740 та №0000201740. Зобов'язано ДПІ у м. Рівному виключити з облікових даних (облікової картки) Державного реєстру платників податків фізичної особи ОСОБА_3 нарахування заборгованості по орендній платі за землю по податкових повідомленнях-рішеннях від 07 лютого 2011 року №0000181740, №0000191740 та №0000201740. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явилися. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що на підставі договору оренди № 221 від 08.06.2007 р. укладеним між ОСОБА_3 та Рівненською міською радою позивач є орендарем земельної ділянки площею 5640 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 За вказаним договором оренди розмір орендної плати становить 83344,36 грн. на рік.

Згідно податкової вимогою ДПІ в м. Рівному №1 від 24.01.2013р. за позивачем значиться борг з орендної плати в сумі 12844,90грн. Вказаний борг виник на підставі узгоджених податкових зобов'язань по податкових повідомленнях-рішеннях №0000181740, №0000191740, №0000201740 від 07.02.2011р.

Обставини по вказаних податкових повідомленнях-рішеннях встановлені судом та викладені в відповідних рішеннях, які набрали законної сили, а саме: постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. у справі №2а/1770/5127/2011, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012р.

29.01.2013р. ДПІ в м. Рівному постановило рішення №21 про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до пп. 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).

Пунктом 286.5 ст.286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум зазначеного податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 ПК України.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000281744 від 30.05.2011 р. було здійснене нарахування сум орендної плати за землю в розмірі 83344,36 грн.

Відповідно до квитанцій №18202\з9 від 30.07.2011 року та №18202\з31 від 05.08.2011 року, тобто до настання граничного строку сплати податкового зобов'язання, позивачем сплачено 56344,36 грн. та 27000,00 грн. відповідно на рахунок №33219815700002 в ГУ ДКУ у Рівненській області з призначенням платежу орендна плата з фізичних осіб, код бюджетної класифікації - 50130505, код отримувача - 22586331, код банку утримувача 833017.

Ця обставина підтверджується й обліковою карткою позивача, що наявна в матеріалах справи.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. При цьому, відповідно до п. 37.3 ст. 37 ПК України податковий обов'язок припиняється його виконанням.

Проте, податковим органом на адресу позивача була надіслана податкова вимога від 05.09.2011 року №121, у якій зазначено, що станом на 05.09.2011 року сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями (орендна плата з фізичних осіб) становить 11768,43 грн.

Згідно п. 59.1. ст. 59 ПК України, яка визначає, що орган державної податкової служби надсилає (вручає) платнику податку податкову вимогу лише у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, а отже, у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для винесення та направлення позивачу податкової вимоги №121 від 05.09.2011 року.

Що ж до посилань податкового органу на наявність заборгованості в сумі 11768,43грн., яка рахується по обліковій картці ОСОБА_3 згідно податкових повідомлень-рішень №0000181740, №0000191740, №0000201740 від 07.02.2011р., то ці посилання не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами.

Згідно розрахунку всі платежі з оренди за землю, що нараховувались ОСОБА_3 на протязі 2007-2011р.р. (по нарахуваннях за податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2011р. включно), були сплачені останнім: крім того, в червні 2011р. заступником прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі ДПІ у м. Рівне було подано адміністративний позов про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості саме за вказаними податковими повідомленнями - рішеннями № 0000181740. № 0000191740. № 0000201740 від 07.02.2011р., проте ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.08.2011р. у справі №2а/1770/2803/2011., в якій було відкрито провадження за вказаним позовом, останній був залишений без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 155 КАС України в зв'язку із клопотаннями прокурора та ДПІ у м. Рівне про відкликання позовної заяви, зважаючи на відсутність заборгованості.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 р. в справі № 2а/1770/4630/2011 позов ДПІ у м. Рівне про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 11768,43грн. на підставі податкового повідомлення рішення від 30.05.2011 року №0000281744 й без вказівки на будь-які інші податкові повідомлення-рішення, у тому числі №0000181740, №0000191740, №0000201740 від 07.02.2011р., залишений без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені, зокрема, судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно корінців податкових повідомлень-рішень: №0000181740 вказана сума штрафу на підставі ст.122 ПКУ в розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою та становить 6977,63грн., №0000191740 вказана сума штрафу на підставі ст.122 ПКУ в розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою та становить 2900грн.; №0000201740 вказана сума штрафу на підставі ст.122 ПКУ в розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою та становить 1946,05 грн.

Разом з тим стаття 122 ПКУ передбачає штрафні санкції за порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою-підприємцем, в той час, як позивач не є суб'єктом підприємницької діяльності, а є фізичною особою.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність винесеної податкової вимоги №1 від 24.01.2013р., рішення №21 від 29.01.2013р. про опис майна позивача у податкову заставу, податкових повідомлень-рішень №0000181740, №0000191740, №0000201740 від 07.02.2011р.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" березня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_2

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8, м.Рівне, 33023