Вирок № 32198205, 04.07.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11806/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2013 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Царевич О. І.при секретаріГуцинюку Я.І. за участю прокурора обвинуваченої Льошенка Я.В., ОСОБА_3,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №4201311006000191 від 15.02.2013 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки с. Скотарево, Шполянського району Черкаського району, громадянки України, вдови, освіта вища, на час розгляду справи працює головним спеціалістом Печерського РУЮ в м. Києві, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1, раніше не судима, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту від 25.06.2013, затвердженим 25.06.2013 та погодженим із Першим заступником прокурора Печерського району м. Києва 25.06.2013 під час досудового розслідування встановлено, що перебуваючи на підставі наказу №06/03 від 08.01.2008 року на посаді головного державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ м. Києва будучи службовою особою, являючись представником влади, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення, яке набрало законної сили, в період з 12.12.2012 року по теперішній час, в порушення вимог Закону України "Про виконавчу службу" не вжила заходів щодо своєчасного, повного і неупередженого примусового виконання рішень суду, що знаходяться на виконанні у службі та підлягають виконанню, ухилилась від виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 11.12.2012 року за наступних обставин..

ОСОБА_3, перебуваючи на підставі наказу №06/03 від 08.01.2008 року на посаді головного державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ м. Києва будучи службовою особою, являючись представником влади, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення, яке набрало законної сили, в період з 12.12.2012 року по теперішній час, в порушення вимог Закону України "Про виконавчу службу" не вжила заходів щодо своєчасного, повного і неупередженого примусового виконання рішень суду, що знаходяться на виконанні у службі та підлягають виконанню, ухилилась від виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 11.12.2012 року за наступних обставин.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними принципами судочинства є, в тому числі, обов'язковість рішень суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст.ст. 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Невиконання вимог, рішень, ухвал господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 2.1. посадової інструкції головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві затвердженої в.о. начальника Печерського районного управління юстиції у м. Києві 20.11.2009 року головний державний виконавець ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві повинен дотримуватись етики поведінки державного службовця, зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, постійно удосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та Законами України.

Відповідно до п. 2.2. вищезазначеної посадової інструкції головний державний виконавець відповідно до покладених на нього завдань:

? Здійснює примусове виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб), виконання яких відповідно до Законів України покладено на державну виконавчу службу;

? Діє в межах повноважень визначених законодавством;

? Зобов'язаний вживати необхідних заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії;

? Забезпечує виконання покладених на відділ завдань в закріпленому за ним напрямі роботи;

? Узагальнює у межах наданої компетенції практику застосування законодавства та ходу реалізації державної політики з питань діяльності органів державної виконавчої служби та забезпечує їх виконання у межах своїх повноважень;

? Вносить пропозиції, розробляє комплекс заходів, які стосуються відповідного напрямку роботи, контролює організацію їх виконання;

Також, відповідно до п. 4.1. цієї посадової інструкції головний державний виконавець несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, порушення норм етики поведінки державного службовця, правил внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу", головний держаний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку передбаченому законом.

Відповідно до ст. 6 цього закону, головний державний виконавець є державним службовцем та користується правами і виконує обов'язки, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Представники влади - це працівники державних органів і установ, які наділені правом у межах своєї компетенції пред'являти вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 20 цього ж Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 4 ст. 30 цього ж Закону встановлено, що у разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у статті 17 цього Закону, і невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Частиною 4 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 10.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої ростановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом. Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставленні до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

Так, ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.12.2012 року, у справі №5011-33/15423-2012 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" акціонером якого є Держава Україна в особі Міністерства фінансів України, яка є виконавчим документом і підлягає виконанню ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, накладено арешт на грошові кошти ПрАТ "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констракшн" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, н/п 43, код ЄДРПОУ 22959559) в межах суми 23 620 453,96 грн., що знаходяться на поточних рахунках у банківських установах, які будуть виявлені державним виконавцем при виконанні даної ухвали.

Вказана ухвала Господарського суду м. Києва постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року та постановою Вищого господарського суду м. Києва від 09.04.2013 року залишена без змін а скарги ПрАТ "Спільне підприємство "ЕнЕсАй Констаркшн" на ці рішення - без задоволення.

Відповідно до ст.ст. 19, 25 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 3.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень 12.12.2012 року ПАТ "Укрсоцбанк" було подано заяву в ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної ухвали разом із оригіналом виконавчого документа, що підтверджується заявою вх №. №2/646 від 12.12.2012 року.

В порушення вищезазначених вимог законодавства, головний державний виконавець ВДВС Печерського районного РУЮ у м. Києві ОСОБА_3, достовірно знаючи, що рішення господарського суду м. Києва від 11 грудня 2012 року, яке набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, діючи умисно, будучи зобов'язаною та маючи реальну можливість виконати зазначене рішення господарського суду м. Києва, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не виконувала рішення суду шляхом ухилення від його виконання, а саме 14.12.2012 року своєю постановою ВП№35664931 з надуманих підстав відмовила в прийнятті до провадження виконавчого документу. При цьому, намагаючись створити видимість законності своїх дій аргументувала відмову у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14.12.2012 року невірним зазначенням стягувачем номеру Ухвали (виконавчого документу) в заяві про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог чинного законодавства технічна помилка в заяві про відкриття виконавчого провадження не є підставою для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

19.12.2012 року ПАТ "Укрсоцбанк" повторно подав заяву до ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної ухвали з урахуванням виявлених помилок у заяві, що підтверджується заявою вх. № /03-03-28/ від 19.12.2012 року.

Головний державний виконавець ВДВС Печерського районного РУЮ у м. Києві ОСОБА_3, в порушення вищезазначених вимог законодавства, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу скерованого на невиконання рішення суду, будучи зобов'язаною та маючи реальну можливість виконати зазначене рішення господарського суду м. Києва, його не виконувала шляхом ухилення від виконання 11.01.2013 року своєю постановою ВП№ 35907002, повторно, безпідставно відмовила в прийнятті до провадження виконавчого документу, з підстав, начебто, невірного зазначення номеру Ухвали в заяві про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки вказані заяви про відкриття виконавчого провадження були пред'явлені юридичною особою - ПАТ "Укрсоцбанк", до якої додано довіреність, що засвідчує представництво в державних органах влади, строком дії до 31.12.2012 року, подані до виконання до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві разом з виконавчими документами, то згідно вимог чинного законодавства підстави для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження були фактично відсутні.

22 січня 2013 року ПАТ "Укрсоцбанк" втретє звернувся до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог ухвали господарського суду м. Києва від 11.12.2012 року про забезпечення позову, що підтверджується заявою вх. № 10132/03-03-30/2 від 22.01.2013 року.

Лише 29 січня 2013 року, тобто через 48 днів з моменту подання ПАТ "Укрсоцбанк" першої заяви, про відкриття виконавчого провадження від 12.12.2012 року, головним державним виконавцем відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження №36242531 з виконання вказаної ухвали Господарського суду.

При цьому, всі заяви ПАТ "Укрсоцбанк" є аналогічними за своїм змістом та формою.

З метою створення видимості виконання вказаного судового рішення 04.02.2013 року головним державним виконавцем відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 винесено постанову про арешт коштів боржника, проте, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, копії постанови державного виконавця про арешт коштів боржника не направлені до Банків, які здійснюють обслуговування ПрАТ "Спільне підприємство "ЕнЕсАй Констаркшн", а саме: ПАТ "Укрсоцбанк", ПАТ "Фінексбанк", КМФ ПАТ "Укрсоцбанк", Київське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", АТ "ОТП Банк", ПАТ "Банк 3/4", АТ "Брокбізнесбанк".

В наслідок тривалого невиконання головним державним виконавцем відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 ухвали Господарського суду м. Києва з рахунків ПрАТ "Спільне підприємство "ЕнЕсАй Констаркшн" відкритих у вказаних банківських установах було перераховано на рахунки інших контрагентів грошові кошти.

Так, з розрахункового рахунку №26004735052720, який відкритий в АТ "Брокбізнесбанк" та належить ПрАТ "Спільне підприємство "ЕнЕсАй Констаркшн" в період з 12.12.2012 року по 14.03.2013 року перераховано іншим суб'єктам господарювання 14 512 143 грн. При цьому, після винесення постанови про арешт коштів до вказаного банку постанова про накладення арешту від 04.02.2013 року, в порушення вимог чинного законодавства, надійшла лише 13.03.2013 року.

Також, з розрахункового рахунку №26009300005110, який відкритий в ПАТ "Фінексбанк" та належить ПрАТ "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констаркшн" в період з 12.12.2012 року по 14.03.2013 року перераховано іншим суб'єктам господарювання близько 25 млн.грн., при цьому, після винесення постанови про арешт коштів до вказаного банку постанова про накладення арешту від 04.02.2013 року, в порушення вимог чинного законодавства, надійшла лише 14.03.2013 року.

Так, з розрахункового рахунку №26008902335491 який відкритий в АТ "ОТП банк" та належить ПрАТ "Спільне підприємство "ЕнЕсАй Констаркшн" в період з 12.12.2012 року по 14.03.2013 року перераховано іншим суб'єктам господарювання 430 781 грн. При цьому, після винесення постанови про арешт коштів до вказаного банку постанова про накладення арешту від 04.02.2013 року, в порушення вимог чинного законодавства, надійшла лише 11.03.2013 року.

Крім того, вказана постанова не могла бути виконана окремими банківськими установами по причині того, що рахунки в банківських установах були закриті ще до надходження постанови про накладення арешту, а саме: 12.03.2013 року до АТ "Брокбізнесбанк" та 11.03.2013 року до ПАТ "Фінексбанк" надійшли заяви про закриття рахунків ПрАТ "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констаркшн".

Наявних на рахунках боржника - ПрАТ "Спільне підприємство "Ен Ес Ай Констаркшн" грошових коштів було більш ніж достатньо для виконання позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанку" у встановленому законом порядку.

Окрім вищезазначеного, неправомірність дій головного державного виконавця відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 встановлена ухвалою Господарського суду м. Києва №5011-33/15423 від 18.02.2013 року.

Таким чином, головний державний виконавець ВДВС Печерського районного РУЮ у м. Києві ОСОБА_3 внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, які встановленні посадовою інструкцією, в порушення вищезазначених вимог законодавства, достовірно знаючи, що рішення господарського суду м. Києва від 11 грудня 2012 року набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, діючи умисно, будучи зобов'язаною та маючи реальну можливість виконати зазначене рішення господарського суду м. Києва, умисно, його не виконувала шляхом ухилення від виконання.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 підірвала авторитет і престиж органу державної влади України, а саме ВДВС Печерського РУЮ м. Києва, основним завданням якого є реалізація державної політики у сфері виконання судових рішень та підірвала порядок діяльності суду як органу правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його рішень.

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 382 КК України, як умисне невиконання судового рішення (ухвали суду) службовою особою.

03 липня 2013 року між прокурором прокуратури Печерського району м. Києва Льошенком Я.В. та обвинуваченою ОСОБА_3 укладено Угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної Угоди прокурор та обвинувачена ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 382 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно визнала свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України.

Також вказаною угодою сторонами кримінального провадження узгоджене покарання за ч. 2 ст. 382 КК України із застосуванням положень ч.2 ст. 69 КК України, без призначення обов'язкового додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 382 КК України у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з організаційно - розпорядчою діяльністю в органах юстиції.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 382 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені п.п. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Печерського району м. Києва Льошенком Я.В. та обвинуваченою ОСОБА_3 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання із застосуванням положень ч.2 ст. 69 КК України у зв'язку з урахуванням особи винної та наявністю обставини, що пом`якшують покарання, а також істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, а саме, що обвинувачена до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, має на утриманні непрацездатну матір,тривалий час хворіє на тяжке захворювання.

Речові докази у справі, згідно матеріалів кримінального провадження - відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати справі, згідно матеріалів кримінального провадження - відсутні.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 03 липня 2013 року між прокурором прокуратури Печерського району м. Києва Льошенком Я.В. та обвинуваченою ОСОБА_3 про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України і призначити покарання із застосуванням положень ч.2 ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 900 /дев'ятсот/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 15 300 грн. /п'ятнадцять тисяч триста гривень/ без призначення обов'язкового додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 382 КК України.

Речові докази у справі, згідно матеріалів кримінального провадження - відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Запобіжний захід до вступу ухвали в законну силу відносно ОСОБА_3 не застосовувати.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення..

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя: