Рішення № 32197039, 03.07.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-2610/13

760/6632/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2013 року Соломянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Кізюн Л.І.,

при секретарі: Слепусі О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики у вигляді розписок у розмірі 251 341, 63 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 16 396, 56 грн. Просила також стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначала, що відповідач взяв у неї в борг 20 000 Євро, 2 600, 15 Євро та 5000 грн., про що надав розписки відповідно 05 грудня 2010 року, 01 вересня 2010 року та 30 вересня 2010 року, за якими зобов'язувався у строк відповідно до 10 грудня 2010 року, 15 жовтня 2010 року та 15 жовтня 2010 року повернути їй борг.

Відповідач зобов'язання по поверненню грошей не виконав, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з нього 3% річних від простроченої суми.

Оскільки відповідач кошти не повернув, позивач змушена звернутися з позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Тому суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 вересня 2010 року між сторонами було укладено договір позики у формі розписки (а.с. 13), відповідно до якої відповідач взяв у позику у позивача грошові кошти у сумі 5000 грн., на строк до 15 жовтня 2010 року.

05 грудня 2010 року між сторонами було укладено договір позики у формі розписки (а.с. 11), відповідно до якої відповідач взяв у позику у позивача грошові кошти у сумі 20 000 Євро, на строк до 10 грудня 2010 року.

Крім того, 01 вересня 2010 року ОСОБА_2 написав розписку про те, що взяв у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2600, 15 Євро за товар, що зазначений в рахунку-фактурі №4561, який зобов'язувався поставити в строк до 15 жовтня 2010 року (а.с.12).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України підтвердженням укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача потрібно стягнути суму боргу за розписками від 30 вересня 2010 року у розмірі 5000 грн. та від 05 грудня 2010 року у розмірі 20 000 Євро, що еквівалентно 218 000 грн.

Крім того, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути три відсотки річних від простроченої суми: за розпискою від 30 вересня 2010 року у розмірі 345, 63 грн. (5000х3%/365 днів х843 дні) та за розпискою від 05 грудня 2010 року у розмірі 14 095, 17 грн. (218 000 х3/365 днів х787 днів).

Що стосується позовних вимог про стягнення боргу за розпискою від 01 вересня 2010 року та трьох відсотків річних від простроченої суми по ній, то вони задоволенню не підлягають, оскільки є безпідставними.

Так, надана позивачем розписка від 01 вересня 2010 року свідчить про зобов'язання відповідача поставити товар на одержані гроші, а не взяття коштів у борг з зобов'язаннями їх повернути.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

З відповідача на користь позивача потрібно стягнути суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 237 440, 80 грн. (218 000 грн. + 5000 грн. + 14 095, 17 грн. +345, 63 грн.).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір у розмірі 2 374, 41 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 27, 31, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 611, 625, 1046-1050 ЦК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 237 440 (двісті тридцять сім тисяч чотириста сорок) грн. 80 коп. та 2 374 (дві тисячі триста сімдесят чотири) грн. 41 коп. судового збору.

У решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.І. Кізюн