Ухвала суду № 32192360, 03.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"03" липня 2013 р. Справа № 2а/1770/4000/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Ріненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" листопада 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН "Класик" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Ріненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби № 0089552340 від 04.10.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на загальну суму 55070,75 грн., у тому числі за основним платежем на 44300,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 10770,75 грн., № 0089562340 від 04.10.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 48319,25 грн., у тому числі за основним платежем на 42166,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 6153,25 грн., - визнано протиправними та скасовано.

Присуджено на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ДН "Класик" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1033,90 грн.

Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись, зокрема на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.197 КАСУ суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДН "Класик" звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Дубенської ОДПІ № 0089552340 від 04.10.2012 р. про донарахування податку на прибуток підприємств та № 0089562340 від 04.10.2012 р. про донарахування податку на додану вартість, прийнятих на підставі акта перевірки № 247/22/36714492 від 24.09.2012 р.

В обґрунтування позову вказує на безпідставність висновку податкового органу про нікчемність правочинів, укладених ТОВ "ДН "Класик" з ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи". Зазначає, що під час проведення документальної перевірки позивачем надавалися видаткові та податкові накладні по господарських операціях з поставки позивачу товарів вказаними контрагентами, платіжні документи про перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, товарно-транспортні накладні на підтвердження транспортування товару, однак зазначені документи податковим органом до уваги взято не було.

Також позивач вказує на правомірність формування податкового кредиту в сумі 6027,82 грн. по господарській операції з ПП "Прянощі Гермеса".

Враховуючи, що вчинення господарських операцій підтверджується первинними та розрахунковими документами, а сформований податковий кредит підтверджується податковими накладними, позивач вважає безпідставним зменшення валових витрат та податкового кредиту по вказаних господарських операціях.

Крім цього, позивач заперечує факт заниження валових доходів на суму 5290 грн. та зазначає, що акт перевірки в цій частині не містить покликання на первинні документи, що засвідчують реалізацію товарно-матеріальних цінностей. Вказує, що валовий дохід, відображений в декларації по податку на прибуток підприємств за 3 кв. 2011р., відповідає сумі задекларованих податкових зобов'язань по податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2011р.

З приводу вимог адміністративного позову апеляційний суд вважає за необхідне вказати таке.

В ході перегляду рішення апеляційним судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДН "Класик" зареєстроване Млинівською районною державною адміністрацією Рівненської області 29.12.2009р., код ЄДРПОУ 36714492, види діяльності за КВЕД відповідно до довідки про включення до ЄДРПОУ: неспеціалізована оптова торгівля; виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів; виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; перебуває на податковому обліку в Дубенській ОДПІ; з 09.03.2010р. зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.90-95).

На підставі направлень № 531, № 532, № 533 від 10.09.2012р., відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України, згідно наказу № 578 від 10.09.2012р., в період з 11.09.2012р. по 17.09.2012р. уповноваженими особами Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ДН "Класик" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.12.2009р. по 30.06.2012р.

Результати перевірки оформлені актом від 24.09.2012р. № 247/22/36714492 (а.с.29-48), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "ДН "Класик":

-п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами та доповненнями), п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств всього у сумі 44300,04 грн., у тому числі: за 4 кв. 2010р. в сумі 43083,34 грн., за 3 кв. 2011р. в сумі 1216,70 грн.;

-пп.7.4.1., пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 42166 грн., у тому числі: грудень 2010р. в сумі 24609 грн., січень 2011р. в сумі 3470 грн., лютий 2011р. в сумі 6081 грн., березень 2011р. в сумі 6335 грн., квітень 2011р. в сумі 1671 грн.;

-ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах з постачальниками ТОВ "ТД "Квітень" та ТОВ "ТД "Нові Перспективи".

На підставі акта перевірки № 247/22/36714492 від 24.09.2012р. Дубенською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№ 0089552340 від 04.10.2012р., яким ТОВ "ДН "Класик" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" усього на 55070,75 грн., у тому числі за основним платежем на 44300,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 10770,75 грн. (а.с.8);

-№ 0089562340 від 04.10.2012р., яким ТОВ "ДН "Класик" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" усього на 48319,25 грн., у тому числі за основним платежем на 42166,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 6153,25 грн. (а.с.9).

П.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р., зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин, передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ( п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що поставка матеріальних цінностей позивачу підтверджується договорами, накладними, податковими накладними (а.спр.52-61,63,96-98, 100-103).

Слід зазначити, що на момент вчинення господарських операцій відомості про ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи" було наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Крім того, обидва товариства були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а отже наділені спеціальною податковою правосуб'єктністю та у відповідності до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.201 Податкового кодексу України мали право виписувати податкові накладні.

Що стосується питання реальності здійснення господарських операцій з названими контрагентами, то суд апеляційної інстанції встановив, що харчова сировина, придбана позивачем в ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи", була використана для виробництва цукерок, що в наступному реалізовані іншим суб'єктам господарювання (а.спр138-177).

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що дослідженими судом первинними документами підтверджується факт придбання позивачем харчової сировини, її переробки та подальшої реалізації у вигляді готової продукції іншим суб'єктам господарювання, з метою отримання прибутку, в межах господарської діяльності ТОВ "ДН "Класик" згідно з реєстраційними відомостями.

Щодо тверджень податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи", колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правочинів ) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Слід зазначити, що відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. № 9 при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, у даній справі відсутні судові рішення, якими правочини, укладені між позивачем та обумовленими контрагентами, визнані недійсними, а також відсутній вирок в кримінальній справі, який би встановлював вину сторін правочину в порушенні публічного порядку. Відтак будь-які об'єктивні підстави для визнання правочинів нікчемними - відсутні.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи доведеність реальності господарських операцій з контрагентами позивача по поставці харчової сировини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що валові витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Торговий дім "Квітень" та ТОВ "Торговий дім "Нові перспективи" позивачем сформовано у відповідності до вимог податкового законодавства, чинного на час виникнення відповідних правовідносин в 2010-2011 роках та підтверджено належними і допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, а відтак підстави для їх неврахування у податкового органу були відсутніми.

Що стосується доводів податкового органу про те, що на момент проведення перевірки позивачем надано ксерокопію податкової накладної № 198 від 12.11.2010р. на суму 36166,90 грн., в т.ч. ПДВ 6027,82 грн., постачальника ПП "Прянощі Гермеса", а тому податковий кредит на вказану суму в березні 2011р. сформовано безпідставно, то судом встановлено, що в березні 2011р. до складу податкового кредиту ТОВ "ДН "Класик" було включено податкову накладну ПП "Прянощі Гермеса" № 18 від 12.11.2010р. на суму 36166,90 грн., в т.ч. ПДВ 6027,82 грн. Копія вказаної накладної наявна в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні (а.с.212). Таким чином, номер податкової накладної ПП "Прянощі Гермеса", зазначеної в акті перевірки, не відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, фактичне здійснення господарської операції між ПП "Прянощі Гермеса" та ТОВ "ДН "Класик" підтверджене дослідженими судом належним чином оформленими первинними та розрахунковими документи (а.с.210-214), а податкова накладна № 18 від 12.11.2010р. відповідає вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому неврахування податковим органом податкового кредиту, сформованого позивачем по взаємовідносинах з ПП "Прянощі Гермеса", є безпідставним.

Крім цього, як вбачається з акта перевірки, податковий орган вважає, що в 3 кв. 2011р. ТОВ "ДН "Класик" було занижено дохід на суму 5290 грн. у зв'язку з частковим відображенням вартості продукції, реалізованої для ТОВ "Фудз-Трейд", при цьому податковий орган посилається на усне пояснення головного бухгалтера позивача ОСОБА_5 Покликання на первинні документи щодо реалізації продукції, які не враховані у складі валового доходу податкової декларації з податку на прибуток підприємства зазначеного звітного (податкового) періоду, акт перевірки не містить.

П.135.1 ст.135 Податкового кодексу України передбачено: доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу ( пп.135.2 ст.135 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.135.4 ст.135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань,

Відповідно до пп. "а", "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

З аналізу вказаних норм права слідує, що базою оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість є аналогічні операції з постачання товарів, робіт та послуг, що здійснені платником податку в межах відповідного податкового періоду.

Як наслідок загальний валовий дохід за відповідний квартал по декларації з податку на прибуток підприємства повинен відповідати сукупним показникам операцій з постачання товарів/послуг по деклараціях з податку на додану вартість за відповідні звітні місяці такого кварталу.

В матеріалах справи наявні декларації по податку на прибуток підприємств за 2, 3 квартали 2011р. (а.с.188-191) та декларації по податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2011р. (а.с.192-195,197-200,203-206), які судом було досліджено на предмет відповідності загального валового доходу за 3 квартал 2011р. показникам операцій з постачання товарів за липень, серпень, вересень 2011р.

Загальний валовий дохід за 2 кв. 2011р. (рядок 01 декларації) становить 546248 грн.

Загальний валовий дохід за 3 кв. 2011 р. (рядок 01 декларації) становить 1507017 грн.

Враховуючи той факт, що показники декларації по податку на прибуток формуються з початку року наростаючим підсумком, загальний валовий дохід за 3 кв. 2011р. по декларації по податку на прибуток визначається як різниця показників рядків 01 декларацій за 2 та 3 квартали 2011р., та становить 960769 грн.

Сукупні показники операцій з постачання товарів/послуг по деклараціях з ПДВ (рядок Д5 колонка А) за липень, серпень, вересень 2011р. становлять 1004850 грн. При цьому в липні відбулося коригування суми податкових зобов'язань в сторону зменшення на суму 4208 грн., в серпні на суму 39873 грн., у вересні на суму 4297 грн. Таким чином, сукупні показники становлять 960769 грн., що відповідає показникам декларації по податку на прибуток за 3 кв. 2011р.

Таким чином, досліджені судом докази в сукупності спростовують висновки Дубенської ОДПІ про заниження позивачем валового доходу в 3 кв. 2011р.

Крім того, колегія суддів вважає, що акт перевірки № 247/22/36714492 від 24.09.2012р. не відповідає вимогам п.6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, згідно з яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Так, описані в акті перевірки порушення не обгрунтовані посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

За наведених обставин, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, відтак висновки про заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств всього в сумі 44300,04 грн., по податку на додану вартість всього в сумі 42166 грн. на думку суду є необґрунтованими, що виключає застосування штрафних

(фінансових) санкцій та правомірно задовольнив позовні вимоги.

Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування постанови відсутні, а тому її слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Ріненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано: (р/п)

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ДН "Класик" вул.Семидубенська,51-А,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600

3- відповідачу Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Ріненської області Державної податкової служби вул. Грушевського, 134,м.Дубно,Дубенський район,35600