Постанова № 32191939, 26.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

26 червня 2013 р. (14:58 год.) Справа №801/6347/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Міністерство аграрної політики та продовольства України

до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Торгово-промислова компанія "Якушев"

про визнання незаконними та скасування постанов

представники сторін:

від прокуратури - Костюченко Роман Сергійович, посвідчення №11355;

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - Потапенко Борис Петрович, довіреність №179210213 від 21.02.2013 р.

Суть справи: Заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Позивач), Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (далі - Відповідач) про визнання незаконними та скасування постанов головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Долиашвілі Г.Г. про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2013 р. №13435/15, №13436/15 та №13437/15.

Позовні вимоги заступник прокурора мотивує тим, що відповідачем незаконно порушено виконавчі провадження щодо стягнення з ДП "Сімферопольський виноробний завод" грошових сум на підставі додаткових угод, що визначені судовими рішеннями недійсними, а тому вказане становить загрозу економічним інтересам держави, у зв'язку з чим очевидними є ознаки протиправності дій відповідача щодо відкриття виконавчих проваджень.

Ухвалами суду від 17.06.2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду, а також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Торгово-промислова компанія "Якушев".

Ухвалою суду від 17.06.2013 р. було клопотання заступника прокурора про забезпечення адміністративного позову задоволено, а саме до набрання рішенням по справі №801/6347/13-а законної сили, заборонено державним виконавцям залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим вчиняти будь-які дії за виконавчими провадженнями відкритими на підставі наказів господарського суду Донецької області №5006/37/119/12 від 29.10.2012р., №5006/37/120/12 від 29.10.2012р., №5006/37/119/12 від 29.10.2012 р.

Ухвалою суду від 26.06.2013 р. було роз'єднано справу № 801/6347/13-а в окремі провадження, а саме на адміністративні справи № 801/6347/13-а та № 801/6452/13-а.

Під час судового засідання прокурор надав заяву про виправлення описки у прохальній частині позову, в якій просив вважати вірними позовні вимоги у пунктах 2,3,4 прохальної частини позову як визнання протиправними та скасування постанов (а.с. 44).

У судовому засіданні, яке відбулось 26.06.2013 року, прокурор наполягав на позовних вимогах та просив їх задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позові.

У судове засідання позивач не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких клопотань на адресу суду не надіслав.

У судове засідання представник відповідача також не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких клопотань або заперечень на адресу суду не надіслав.

У судовому засіданні, яке відбулось 26.06.2013 року, представник третьої особи просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтями 122, 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка у своїй діяльності керується Законом України "Про виконавче провадження", який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 24.03.1998 № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" (далі -Закон №202) примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Згідно із ст. ст. 4, 7 Закону №202 державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу в порядку, передбаченому законом.

Отже, органи державної виконавчої служби та їх посадові особи у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 06 червня 2013 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документу - наказу Господарського суду Донецької області №5006/37/120/2012 про стягнення з Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" на користь ТОВ "Торгово-промислова компанія "Якушев" коштів у розмірі 1413370,75 грн. (а.с. 38).

Постановою головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 06 червня 2013 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документу - наказу Господарського суду Донецької області №5006/37/120/2012 про стягнення з Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" на користь ТОВ "Торгово-промислова компанія "Якушев" коштів у розмірі 14133,71 грн. (а.с. 39).

Постановою головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 06 червня 2013 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документу - наказу Господарського суду Донецької області №5006/37/119/2012 про стягнення з Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" на користь ТОВ "Торгово-промислова компанія "Якушев" коштів у розмірі 32190,00 грн. (а.с. 40).

Так, у відповідності до вимог ст. 2 Закону України № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року "Про виконавче провадження" (далі- Закон №606) примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч. 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до преамбули Закону України „Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІУ цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Отже, як вбачається із матеріалів справи 06.06.2013р. відповідачем були відкриті виконавчі провадження щодо стягнення з Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" на користь ТОВ "Торгово-промислова компанія "Якушев" сум заборгованості за наказами Господарського суду Донецької області.

Однак, Заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Міністерство аграрної політики та продовольства України не погодився із вищезазначеними постановами, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2013 р. №13435/15, №13436/15 та №13437/15, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів міністерства юстиції України.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із ст. ст. 7 Закону №606 учасниками виконавчого провадження є, державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Судом під час розгляду справи були досліджені Рішення Господарського суду Донецької області від 16.10.2012 р. по справі №5006/37/120/2012, Рішення Господарського суду Донецької області від 16.10.2012 р. по справі №5006/37/119/2012, з яких судом вбачається, що Міністерство аграрної політики та продовольства України не було стороною по справі. Також були досліджені постанови від 06.06.2013 р. про відкриття виконавчих проваджень №13435/15, №13436/15 та №13437/15, з вбачається що позивач не є стороною у виконавчому провадженні.

Отже, суд робить висновок про те, що Міністерство аграрної політики та продовольства України у даному випадку не є учасником виконавчого провадження, оскільки як вбачається із постанов заборгованість стягується з ДП "Сімферопольський виноробний завод", тоді як про позивача зовсім не йдеться мови в оскаржуваних постановах, а тому оскаржувані постанови не яким чином не порушують права та обов'язки позивача та не спричиняють ніяких правових наслідків для нього.

Посилання прокурора на те, що ДП "Сімферопольський виноробний завод" є державний підприємством, а отже його майно також є власністю держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, а тому оскаржувані постанови зачіпляють права та обов'язки останнього, суд не бере до уваги тому, що ці вимоги є передчасними, оскільки оскаржуваними постановами не вирішується будь-яких питань щодо майна ДП "Сімферопольський виноробний завод".

Таким чином, в матеріалах справи не міститься жодного доказу порушення відповідачем приписів Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні постанов від 06.06.2013 р. про відкриття виконавчих проваджень №13435/15, №13436/15 та №13437/15 стосовно Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Стаття 71 КАС України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, відсутність факту порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин, які стосуються позовних вимог, тягне за собою висновок про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Під час судового засідання, яке відбулось 26.06.2013 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 01.07.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.