Ухвала суду № 3219136, 02.09.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“02” вересня 2008 р. Справа № 20-4/071

к/с № К-5094/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Нечитайла О.М.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Штульмана І.В.

при секретарі судового засідання: Остапенко Д.О.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя

на ухвалуСевастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2006 року

та постановуГосподарського суду м. Севастополя від 05.06.2006 року

по справі№ 20-4/071

за позовомАкціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Севастопольської філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя

провизнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Севастопольської філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - позивач)звернувся до Господарського суду м. Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (далі відповідач / скаржник) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6460,00 грн. № 0003842310/0 від 01.11.2005р. з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації України від 23.03.2006 № 2685/6/25-0415 в нескасованій частині у розмірі 340,00 грн.

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 05.06.2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2006 року у даній справі позов задоволено, визнано недійсним зазначене рішення податкового органу з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення податковим органом перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства виявлено порушення термів надання Севастопольською філією Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" до державних податкових органів електронних повідомлень про закриття 19 рахунків, що свідчить про невиконання вимог п. 20.8 Постанови правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття. використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.

В результаті, на підставі акту перевірки № 1598/10/23-09324193/22 від 24.10.2005р. податковим органом, з посиланням на пункти 11, 12 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6460,00 грн. № 0003842310/0 від 01.11.2005р.

В результаті процедури адміністративного оскарження Державною податковою адміністрацією України винесено рішення № 2685/6/25-0415 від 23.03.2006, яким рішення від 01.11.2005 №0003842310/0 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя скасовано в частині застосування штрафних санкції на суму 6120,00 грн. Тому предметом спору є вказане рішення податкової інспекції в частині застосування штрафних санкцій в сумі 340 грн.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України "Про систему оподаткування" (стаття в редакції Закону № 2922-ІІІ від 10.01.2002) установи банків зобов'язані надіслати повідомлення про закриття рахунку платника податків і зборів (обов'язкових платежів) до органу державної податкової служби, в якому обліковується платник податків. Такі повідомлення протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття або закриття рахунку) подаються особисто або направляються на адресу відповідного органу державної податкової служби з повідомленням про вручення.

Пунктом 20.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 у разі закриття поточного або вкладного (депозитного) рахунку суб'єкта господарювання банк протягом трьох робочих днів з дня закриття рахунку (включаючи день закриття рахунку) повідомляє про це відповідний орган державної податкової служби. Повідомлення про закриття рахунку надсилається електронною поштою Національного банку з використанням засобів захисту інформації Національного банку. Отримання органом державної податкової служби такого повідомлення підтверджується файлом-квитанцією, що надсилається цим органом до банку. Файл-квитанція на паперовому носії зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.

До набрання чинності вказаною Постановою аналогічний порядок взаємодії визначав пункт 8.7. Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 18.12.1998 № 527, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 24.12.1998 за № 819/3259.

Копіями електронних файлів-квитанцій, наданими позивачем, підтверджується повідомлення органу державної податкової служби про закриття дев'ятнадцяти рахунків суб'єктів господарювання в період з 28.12.2002 по 17.05.2004 з порушенням законодавчо встановленого триденного строку.

Статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу" (пунктом 7 статті 11 в редакції Закону до 10.01.2002р. та пунктом 12 статті 11 в редакції Закону від 12.01.2005р.) передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, застосовувати до платників податків, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, а також до установ банків, що не подали відповідним органам державної податкової служби в установлений законом строк повідомлень про закриття рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби, фінансові (штрафні) санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафні санкції, передбачені вищезазначеною нормою є видом адміністративно-господарських санкцій, правовий режим яких визначено у статтях 238 -250 Господарського кодексу України.

Таким чином, оскільки штрафні санкції застосовані до позивача рішенням №0003842310/0 від 01.11.2005, а порушення було вчинено 19.05.2004., то суди дійшли правильного висновку щодо неврахування податковим органом приписів ст. 250 ГК України, яка визначає строки, в межах яких адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання, та, відповідно, щодо обґрунтованості позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2006 року та постанову Господарського суду м. Севастополя від 05.06.2006 рокуу даній справі такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2006 року та постанову Господарського суду м. Севастополя від 05.06.2006 року у справі № 20-4/071залишити без змін.

Справу № 20-4/071 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГолубєва Г.К.Судді

підписНечитайло О.М.

підписРибченко А.О

підписФедоров М.О.

підписШтульман І.В.

Ухвала складена у повному обсязі 05.09.2008р.

З оригіналом згідно

В. секретар О.М. Міненко