Постанова № 32189738, 25.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Справа № 174340/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Улицького В.З., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання - Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобіліст» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобіліст» до Хустської об»єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

06.02.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобіліст» звернулося з позовом до Хустської об»єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2012 року №0000092342 та №0000082342 за актом № 11/13603094/23 від 16.01.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог товариство покликалося на те, що за повідомленням станції "Хуст" Львівської залізниці позивачем було прийнято нафтопродукти, які поступили вагоном № 73957920 відповідно до пролонгованого договору і супровідних транспортних документів (залізничної накладної, свідоцтва про якісне визнання, акту прийому-передачі № 0263 від 02.09.2011 року, видаткової накладної № РН- 0000263 від 02.09.2011 року).

Вантаж поступив в порядку передбаченому договором № Т19-2010 від 05.08.2010 року та додатковою угодою № 7 від 26.08.2011 року, укладеними між позивачем і постачальником ТОВ "Транс Нафта 2009". Нафтопродукти, які доставлені позивачеві залізницею, були прийняті і реалізовані ним з оплатою за доставку товару залізниці і постачальнику. Крім того, позивач зазначав, що постачання товару проводилося згідно міжнародних Правил перевезення вантажів Інкотермс 2000 пункт СРТ "Фархт/перевозка оплачена до…", у відповідності до яких продавець зобов'язаний оплатити перевезення товару, тобто в договірну ціну за товар включена вартість перевезення до пункту названого постачальником вантажовідправнику. У відповідності до укладеного позивачем договору та додаткової угоди до договору, вантажовідправником було ТОВ "БНК Україна", яке було зобов'язане забезпечити перевезення товару по залізничній дорозі (п.1.1 додатку до договору та п.п. 3.1, 3.5 договору). Таким чином, ТОВ "БНК Україна" не було постачальником товару, а тільки вантажовідправником.

Фактично позивач вказував на те, що ним було сплачено податки та збори передбачені законодавством України, а відтак прийняті на підставі акта № 11/13603094/23 від 16.01.2012 року податкові повідомлення-рішення від 25.01.2012 року за № 0000092342 та № 0000082342 є незаконними. Позивач наголошував на тому, що підтвердженням законної діяльності між позивачем та постачальником ТОВ "Транс Нафта 2009", вантажовідправником ТОВ "БНК Україна" і залізницею є також постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.02.2012 року та постанова Апеляційного суду Закарпатської області від 13.08.2012 року про скасування постанови Хустського районного суду від 07.05.2012 року про накладення штрафу в розмірі 170,00 грн. на головного бухгалтера ТОВ "Автомобіліст" Дзямко М.М.

Відтак, позивач та його представник просили скасувати винесені відповідачем податкові повідомлення - рішення від 25.01.2012 року №0000092342, №0000082342.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року, в задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобіліст» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства, за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою позов задоволити, мотивуючи це наступним.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем 16.01.2012 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Транс Нафта 2009" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, результати якої викладено в акті №11/13603094/23 (а.с. 6-19).

На думку перевіряючих, ними встановлено порушення позивачем п.п. 138.1.1;138.1;138.2 ст.138 Податкового кодексу України, а саме: виявлено заниження до сплати в бюджет податку на прибуток за II III квартали 2011 року в сумі 120.773,00 грн., а також порушення пп. 198.1; 198.3; 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 105.019,86 грн.

Тому, за результатами проведеної перевірки відповідачем були прийняті податкові відомлення-рішення від 25.01.2012 року № 0000092342, № 0000082342 (а.с. 20-21).

Однак, як вбачається з обставин та матеріалів справи і це фактично знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги апеляційним судом, відповідно до договору №Т19-2010 від 05.08.2010 року ТОВ Транс Нафта 2009",яке було продавцем, зобов'язувалось поставляти позивачу, який був покупцем, нафтопродукти окремими партіями, а ціна товару визначалась у процесі виконання довору і фіксувалась на кожну окрему партію у додаткових угодах, саме яку між вказаними сторонами було укладено 26.08.2011 року під № 7, про продовження дії Договору № Т19-2010 від 05.08.2010 року, що обумовлено п. 8.4. 2 тексту цього основного Договору ( а.с.28-31).

Отже,на момент проведення перевірки, позивач в межах предмету даного адміністративного позову діяв згідно додаткової угоди № 7 від 26.08.2011 року до договору № ТІ9-2010 від 05.08.2010 року, термін дії якого було законно пролонговано до 31.12.2011 року (а.с. 209).

Відтак, перевіряючи правомірність висновків суду першої інстанції шляхом всебічного та об'єктивного дослідження обставин та матеріалів справи, колегія суддів не погодилась з такими, виходячи з наступних вимог діючого законодавства та галузевих нормативів.

У відповідності до спільного Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155р., затверджено Інструкцію "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" (далі - Інструкція №281). Вимоги цієї Інструкції № 281 є обов'язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для громадян - суб'єктів підприємницької діяльльності, що займаються придбанням, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України. Дана Інструкція №281 встановлює єдиний порядок прийняття, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій і застосовується на підприємствах та організаціях України, які займаються виготовленням та реалізацією нафтопродуктів. Відповідно до п.п.5.2.6 п.5.2 Інструкції №281, результати комісійного приймання ти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання. Вся нафта або нафтопродукти, що надійшли на підприємство в залізничних цистернах, зазначаються в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП, сторінки якого шнуруються, нумеруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства. Записи в журналі робляться на підставі відвантажувальних документів і актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП, що в даному випадку мало місце.

Таким чином, контролюючий орган прийшов до хибного висновку про порушення ТОВ „Автомобілст" п.138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, вважаючи що підприємство до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, безпіставно включило вартість придбаних та реалізованих паливо-мастильних матеріалів (за видатковою накладною ТОВ „Транс Нафта 2009" № РН - 0000263 від 02.09.2011 року), упереджено припускаючи, що товар від такого суб'єкта реально не отримувався, хоч в дійсності фактично відбулося належне документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку. Проте, своє рішення контролюючий орган надумано мотивував тим, що ТОВ „Автомобіліст" порушив ведення бухгалтерського обліку та формування первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до змісту п. 1 ст. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. В даному випадку, це були: видаткова накладна № РН-0000263 від 02.09.2011р., акт прийому-передачі № 0263 від 02.09.2011р., рахунок-фактура № 288 від 26.08.2011р. та залізнична переадресувальна накладна-квитанція (а.с.34-37).

Згідно вимог п.3 ст. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», інформація, що міститься в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку, в регістрах аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця, як це і було в оспорюваній господарській операції.

За змістом п.138.2. ст.138 ПК України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В судовому засіданні апеляційного суду були оглянуті оригінали платіжних документів позивача про належну та своєчасну оплату вартості поставлених нафтопродуктів, - платіжне доручення № 323 від 26.08.2011р. та платіжне доручення № 326 від 29.08.2011р., ксерокопії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 32,33), яким суд надає віри та покладає в основу обґрунтування даної постанови.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого переконливо та вмотивовано доведено не було.

За наведених обставин, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що суд першої інстанції допустив неповне та хибне з'ясування фактичних обставин по справі, не дав об'єктивну оцінку усім доводам наведеним у позовній заяві, відтак допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті спору та дає правові підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення, як це передбачено ст. 202 КАС України.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобіліст»- задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2012 року у справі № 2а-1421/12/1370 - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобіліст» - задоволити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000092342 на суму 157.529,79 грн. та № 0000082342 на суму 120.773,0 грн. від 25.01.2012р. Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Улицький В.З.

Каралюс В.М.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 01.07.2013 року